рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Внутрішнє і зовнішнє як психологічна проблема

Внутрішнє і зовнішнє як психологічна проблема - раздел Психология, МЕТОДОЛОГІЧНІ ТА ТЕОРЕТИЧНІ ПРОБЛЕМИ ПСИХОЛОГІЇ Ще Декарт, А За Ним Й Інші Мислителі Тлумачили Зовнішні Впливи Як Причину Чут...

Ще Декарт, а за ним й інші мислителі тлумачили зовнішні впливи як причину чуттєвого образу. З цього положення робилися висновки, що людина пізнає не об'єктивний світ, а лише ефект, який виникає в ре­зультаті впливу зовнішніх речей на її органи чуття. Отже, зовнішнє виз­навалось як причина і як «ініціатор» процесу, що породжує психічне.

З'ясовуючи питання про «зовнішнє», зовнішній світ, варто розгля­нути деякі поняття, що так чи інакше розкривають його сутність. Так, нерідко для позначення того, що оточує людину, вживається термін «се­редовище». Середовище — це сукупність усіх умов, які оточують предмет (річ, рослину, тварину, людину), і безпосередньо чи опосередковано ті нипають на нього. Ті умови, які не впливають на предмет, не входять по його середовища.

Для позначення того, що існує, існувало й існуватиме в просторі- часі не залежно від людини, що може тлумачитися як дійсне, можливе і неможливе її середовище, використовується поняття про об'єктивну ре­альність, дійсність.

Поняття, що дає змогу відокремити об'єктивно існуюче від об'єктивнно не існуючого і яке найповніше узагальнює все суще в його мате- ріальних і духовних визначеннях, це поняття «буття». Наприклад, люди­на може розглядатися в позиції «усередині-буття» і як така, що проти­стоїть небуттю своєю споглядальною активністю і пізнавально-перетво­рюючою діяльністю.

Буття, з яким людина активно взаємодіє, позначається поняттям «світ». Те у світі, що створене людиною і стає реальністю (суб'єктивною чи об'єктивною), в якій вона об'єктивується і до якої може поставитись як суб'єкт, визначається поняттям «життєвий світ».

У реальності життєвого світу внутрішнє і зовнішнє можуть начебто розчинятися, зникати. Це ті щасливі й водночас трагічні моменти, коли на зміну суб'єктно-об'єктному протистоянню в пізнанні, перетворенні приходить відчуття існування як такого, екзистенції, присутності в бут­ті, єдності зі світом, загострене переживання реальності небуття, своєї скінченності.

Саме остання суперечність актуалізує внутрішню активність люди­ни в її двобої з небуттям як «зовнішнім» і водночас таким, що вимагає замислитися, відшуковувати смисл свого існування у світі.

Якщо «внутрішнє» ототожнюється з душевним, духовним, то «зов­нішнім» для нього може бути тілесне. Якщо «внутрішнє» розглядається у структурному аспекті, або з точки зору рівнів детермінації психічної активності, то й тут можна дійти до поділу на глибинну (іманентну) й поверхову (реактивну) причинність, розглядаючи їх, знову ж таки, як внутрішнє і зовнішнє.

Типовим для психології є також трактування психічної активності як внутрішньої, а того, що можна спостерігати й об'єктивно зафіксува­ти у формі поведінки, вчинку, продуктивності діяльності, — як зовніш­нього.

Проте головною причиною для включення в систему психології цих понять є необхідність пояснення природи психічного, рушійних сил йо­го розвитку.

Чи існує така психічна причинність? Чи поширюється на психіку філософська теза про «спонтанність» розвитку? Що чи хто виступає справжнім регулятором психічної активності? Ці та інші важливі питан­ня вимагають визначитися щодо проблеми «внутрішнього і зовнішньо­го». І не дивно, що найгостріші дискусії у вітчизняній психології точи­лися саме навколо цієї проблеми.

Фундаментальний взаємозв'язок внутрішнього і зовнішнього дослі­див С.Л. Рубінштейн. Будь-який вплив одного явища на інше, зазначав він, переломлюється через внутрішні властивості того явища, на яке цей вплив здійснюється. Результат будь-якого впливу на явище чи предмет залежить не тільки від явища чи тіла, що на нього впливає, а й від при­роди, від власних внутрішніх властивостей того предмета або явища, на який цей вплив справляється. Усе в світі взаємозв'язане і взаємозумовлене. У цьому розумінні все детерміноване, але це не означає, що все може бути однозначно виведене з причин, які діють як зовнішній по­штовх відокремлено від внутрішніх властивостей і взаємозв'язку явищ.

Закономірності становлення і розвитку внутрішнього процесу пере­ходу зовнішнього у внутрішнє, об'єктивного в суб'єктивне як процес «інтеріоризації», «поетапного формування розумових дій» стали предме­том дослідження Л.С. Виготського, О.М. Леонтьєва, П.Я. Гальперіна та ін.

Внутрішнє (суб'єкт), за Леонтьєвим, діє через зовнішнє і цим саме себе змінює. Положення це має реальний смисл. Адже з самого початку суб'єкт життя взагалі виступає лише як такий, що володіє «самостійною силою реакції», але ця сила може діяти тільки через зовнішнє. У цьому зовнішньому і здійснюється перехід з можливості в дійсність: її конкре­тизація, розвиток і збагачення, тобто її перетворення, як суть перетво­рення і самого суб'єкта, її носія. Тепер у вигляді перетвореного суб'єкта він і виступає як такий, що змінює, переломлює у своїх поточних спра­вах зовнішні впливи.

Формули Рубінштейна «зовнішнє через внутрішнє» і Леонтьєва «внутрішнє через зовнішнє» з різних позицій, у чомусь доповнюючи, а в чомусь заперечуючи одна одну, спрямовані на розкриття складного ме­ханізму функціонування і розвитку психіки людини.

Розуміючи можливість звуженого чи тенденційного тлумачення своєї формули, Рубінштейн, зокрема, зазначає, що психічні явища виникають не в результаті пасивної рецепції зовнішніх впливів, які діють механічно, а в результаті зумовленої цими впливами відображувальної діяльності мозку, яка слугує для здійснення взаємодії людини як суб'єкта зі світом.

Український психолог Костюк здійснює спробу відшукати спосіб інтеграції, синтезу підходів Рубінштейна і Леонтьєва до розв'язання психологічної проблем зовнішнього й внутрішнього. Замість двох антиттичних формул він пропонує робоче формулювання принципу детер­мінізму: психіка суб'єкта детермінується продуктами актуальної і постактуальної взаємодії з об'єктом і сама виступає важливою детермінан­тою поведінки й діяльності людини.

Проблема зовнішнього її внутрішнього може дістати позитивне 1>п ів'я іання, коли від цих досить абстрактних понять здійснити рух у напрямі з'ясування специфічних особливостей кожного зі «світів» — «макрокосмосу» й «мікрокосмосу», що приховуються за ними.

Зовнішнє може розглядалися стосовно внутрішнього як відображене в ньому бутя. Психіка, свідомість, з точки зору онтологічного підходу, при цьому набувають значення «всередині-буття» (Рубінштейн) своєрідного живого«внутрішнього дзеркала», за допомогою якого буття усвідомлює себе як таке. Онтологізація психічного, на думку В.А. Роменця, робить його дійсним феноменом буття, активною силою, що формує образ світу. Зовнішнє з іншого погляду, є те, що породжене внутрішнім, ( його виявом або продуктом, зафіксованим у знаках чи матеріальних предметах.

Зовнішнє і внутрішнє можуть також диференціювати не як статич­ні «світи», а як «форми активності, що мають різні джерела». Так, Д.М. Уннадзе пропонує розрізняти «інтрогенну» поведінку, яка визначається ін­тересами мотивації та «екстрагенну», що визначається зовнішньою необхідністю.

С.Л.Рубінштейн з цього приводу підкреслював, що психічне не є тільки внутрішнім, суб'єктивним, маючи на увазі, що психіка виступає детермінантою поведінки, причиною тілесних змін: не визнання, а за­перечення, ігнорування ролі психічних явищ у детермінації поведінки людей.

Суттєве доповнення до цього дає К.О. Абульханова-Славська. Під вну­трішнім вона розуміє не «фізіологічне» чи «психічне», а специфічну при­роду, власні властивості, власну логіку розвитку, специфіку руху даного тіла чи явища, на яке чиниться зовнішній вплив. Це внутрішнє забезпе­чує специфічний для даного явища спосіб «заломлення зовнішніх впли­вів, які стають дедалі складнішими у явищах внутрішнього розвитку». Під зовнішнім розуміють не частковий, випадковий вплив, а всі ті зовніш­ні умови, які співвідносяться у своїй якісній визначеності з внутрішнім.

Таким чином, необхідність уведення в обіг психологічної науки па­радигми «зовнішнє-внутрішнє» визначається суттєвими чинниками. Са­ме в межах цієї парадигми розв'язуються проблеми детермінації та само-детермінації психічного, його автономії від біологічних та соціальних чинників, проблеми психічної причинності, психічного не тільки як ві­дображення, а й як активно діючої, ініціативної перетворюючої сили.

«Межа» між внутрішнім і зовнішнім досить умовна, і водночас безу­мовними є існуючі нетотожність, незбіг, суперечливість суб'єктивного й об'єктивного.

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

МЕТОДОЛОГІЧНІ ТА ТЕОРЕТИЧНІ ПРОБЛЕМИ ПСИХОЛОГІЇ

МЕТОДОЛОГІЧНІ ТА ТЕОРЕТИЧНІ ПРОБЛЕМИ ПСИХОЛОГІЇ... Навчальний посібник...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Внутрішнє і зовнішнє як психологічна проблема

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Проблема природи психіки у вітчизняній психології
Вітчизняна психологія формувалася, спираючись як на досягнення світової науки, передової української філософсько-психологічної думки (Ф. Прокопович, Г. Кониський, Г. Сковорода та ін.), так і на здо

Внутрішнє і зовнішнє як психологічна проблема
Ще Декарт, а за ним й інші мислителі тлумачили зовнішні впливи як причину чуттєвого образу. З цього положення робилися висновки, що людина пізнає не об'єктивний світ, а лише ефект, який виникає в р

Внутрішнє і зовнішнє як психологічна проблема
Ще Декарт, а за ним й інші мислителі тлумачили зовнішні впливи як причину чуттєвого образу. З цього положення робилися висновки, що людина пізнає не об'єктивний світ, а лише ефект, який виникає в р

Науковий метод: сутність, структура, застосування
Науку як своєрідний, цілісний і самостійний спосіб пізнання світу визначають два його компоненти: предмет і метод. Якщо предмет - це чітко визначений зміст, якість і закономірність, у яких реальніс

Загальна методика психологічного дослідження
Психологічне дослідження будь-якого явища, що має психологіч­ний зміст, повинно являти собою завершений цикл. Завершеність циклу дослідження зумовлює цілісне пізнання його предмета. Загальна мето­д

Принципи побудови психологічного дослідження
Методологія наукового методу психології виявляє себе також у принципах побудови психологічного дослідження. І хоча кожне кон­кретне дослідження відтворює ту чи іншу методологічну основу тлума­чення

Психіка людини як предмет системного дослідження
Основним об'єктом психологічних досліджень є людина — най­складніша з відомих науці систем, що володіє унікальними характери­стиками, і насамперед здатністю до саморегуляції. Проблема людини вже да

Становлення поняття особистості
Особистість як результат процесу соціо- та індивідогенезу. Особи­стість - найважливіша серед метапсихологічних категорій. У ній вия­вляються інтегровані всі базові категорії: індивід, образ, дія, м

Методологічні основи теорії особистості
Як і будь-яка наукова теорія, теорія особистості має відповідати за­гальним методологічним вимогам — сформувати цілісне уявлення про закономірності й істотні зв'язки визначеної області дійсності (о

Поняття діяльності в психології
Діяльність — динамічна система активної взаємодії суб'єкта із зов­нішнім світом, під час якої суб'єкт активно впливає на об'єкт, за раху­нок чого задовольняє свої потреби; відбувається поява і втіл

Спілкування як базова категорія психології
У вітчизняній психології значного поширення набуло трактування спілкування як діяльності. Але, як зазначає Ломов, на жаль, ні діяль­ність, ні спілкування не мають у психології загальноприйнятих виз

Анатомічна основа рефлексу
Вчення Прохазки підноситься на рубежі XVIII і XIX століть. Його синтетична концепція охоплювала життєдіяльність цілісного організму. Однак природничонаукова опора цієї теоретичної концепції була ву

Сигнальна функція психіки
Справу І.М. Сеченова продовжив І.П. Павлов. У його спробах опо­ри на фізіологічне вчення про нейросубстрат з метою природничонаукового і строго об'єктивного пояснення психіки було кілька напрямів:

Сучасні проблеми психофізіології діяльності
Опанування людиною нових технічних систем на землі, у повітрі та морських просторах — багатообіцяльні справи сучасності, котрі мають велике загальнодержавне і наукове значення. Обслуговува

Поняття психіки і темпераменту
Психіка (від грецького psechikos- душа як щиросердечна власти­вість) — суб'єктивне, сигнальне, соціально обумовлене відображення дійсності в ідеальних образах, на основі яких здійснюється активна в

Класифікація методів соціально-психологічного забезпечення професійної діяльності
Проблема шляхів і засобів підвищення ефективності та безпечної діяльності хвилює вчених усього світу. В останні десятиріччя суттєвий внесок в її розробку для спеціалістів зробили В.Г. Алтухов, Г.Л.

Поняття психологічного потенціалу військовослужбовців
Виходячи з вимог обраної методологічної основи, ґрунтуючись на традиціях гуманістичної психології, нейролінгвістичного програмував ня, досвіду різних видів забезпечення у воєнній науці, ми пропонує

Методологічна основа технології соціально-психологічного забезпечення
Прийнято вважати, що в структуру будь-якої технології входять та­кі елементи: цілісна теоретична концепція, яка відображає закономір­ності функціонування об'єкта впливу; об'єкт і предмет впливу; ал

Методологічна основа технології соціально-психологічного забезпечення
Прийнято вважати, що в структуру будь-якої технології входять та­кі елементи: цілісна теоретична концепція, яка відображає закономір­ності функціонування об'єкта впливу; об'єкт і предмет впливу; ал

Професіографічний опис трудового процесу
Основні розділи: 1. Загальні дані (найменування об'єкта і його призначення; зміст виконаної спеціалістом роботи; основні операції; схема розташування робочих місць; місце спеціаліста в сис

Сторичні аспекти профвідбору
Професійний відбір виник тоді, коли держава почала відчувати мо­ральний і матеріальний збиток від явно непридатних людей до тієї чи ін­шої діяльності. У 1575 р. іспанський лікар Хуан Уарте

Методологія професійного психологічного відбору
Останнім часом все більше визнання одержують методи професій­ного психологічного відбору фахівців, що дозволяють істотно підвищи­ти якість їхнього навчання й підготовки, ефективність діяльності, ви

Принципи визначення професійної придатності
Наукова розробка і практична реалізація процедури визначення про­фесійної придатності вимагають урахування і дотримання низки принци­пових положень, які визначають методологію психологічного обстеж

ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА СИСТЕМИ ППВ
    ПРОФЕСІЙНИЙ

Висновок
                      &nbs

МЕТОДОЛОГІЯ
1. ДІЯЛЬНІСНИЙ ПІДХІД (АДЕКВАТ., ¥, f- УМОВИ Д) 2. ОСОБИСТІСНИЙ - ОРІЄНТАЦІЯ НА ¥ І f РЕЗЕРВИ (F) а) РІВЕНЬ ПРОФ. ПІДГОТОВКИ (ЗНУ, ДОСВІД, СТІЙКІСТЬ), ЕФ, БП б) П

ОСОБИСТІСНИЙ ПІДХІД
ППД зумовлю не тільки проф. Х-ками особл. М, когн, псих. М, Е-В, Т Х сферах рівеньППД (ЗНУ) ЕФ Д. та безпека -умов Д і ПРОФ. ЗДОР. -адаптац. -енергет резерви

Сторичні аспекти становлення управлінської думки
Організація праці та кооперація, що властиві лише людині та під­носять її на зовсім інший рівень існування, мають великий і насичений історичний шлях. Про початок життя менеджменту можна стверджува

Особистості
Логіка викладу: поняття психічного здоров'я особистості. Рівні психічно­го здоров'я особистості. Критерії оцінки психічного здоров'я. Психоло­гічний комфорт як умова психічного здоров'я особистості

Методологічні аспекти інженерної психології
Логіка викладу: передумови виникнення інженерної психології. Завдання та напрямки. Методологічні принципи та системний підхід в інженерній психології. Методи інженерної психології. Інженерна психол

Зміст курсу
Тема 1. Психіка людини як предмет наукового пізнання Душа в реаліях і міфах. З історії науки про психічне: психологія ан­тичності (Демокріт, Платон, Аристотель), психологія середньовіччя (

Плани семінарських занять
Тема 1. Психіка людини, як предмет інтересу і наукового пізнання 1. Душа в реаліях та міфах. Психологія античності. 2. Психологія середньовіччя. 3. Психологія нового часу

Основна література
1. Корольчук М.С. Психофізіологія діяльності: Підручник для студентів ви­щих навчальних закладів. — К.: Ельга, Ніка-Центр, 2004. — 400 с. 2. Корольчук М.С., Крайнюк В.М. Соціально-психолог

МЕТОДОЛОГІЧНІ ТА ТЕОРЕТИЧНІ ПРОБЛЕМИ ПСИХОЛОГІЇ
Навчальний посібник Коректор І.Букреєва. Оригінал-макет: І.Смальцев. Оформлення палітурки: О.Попова Підписано до друку 26.11.2007. Формат 60x84/16. Папір офсетний. Друк офсетний.

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги