ВЛАДА ЯК ПСИХОЛОГІЧНЕ ЯВИЩЕ - раздел Психология, Охарактеризувати перспективні проблеми психології управління на сучасному етапі Влада І Авторитет Проявляються Тією Мірою, Якою Одна Сторона, Мобілізуючи Св...
Влада і авторитет проявляються тією мірою, якою одна сторона, мобілізуючи свої можливості, намагається змінити поведінку іншої за допомогою засобів впливу. Зумовлені психологічним впливом зміни зникають, як тільки людина або група людей виходить зі сфери впливу.
Обов'язок керівника — постійно впливати на підлеглих. На практиці такий вплив може бути як позитивним, так і негативним, що викликане різними причинами:
—індивідуальна майстерність, професіоналізм, комунікативні та інші вміння керівника, його авторитет, стиль управління, масштаб влади;
—наявність у підпорядкованих керівнику індивідів різних інтересів, світогляду, способів мислення.
Усе це по-різному піддається впливу, проявляється в індивідуальній поведінці підлеглих. Саме тоді, коли керівник домагається виконання конкретних завдань і обов'язків, співробітник може займатися актуальнішими для нього справами. Його особисті принципи можуть суперечити принципам або політиці організації, внаслідок чого з'являються психологічні бар'єри, конфлікти.
Важливими чинниками впливу керівника на підлеглих є влада.
Влада — здатність і можливість здійснювати певний вплив на діяльність, поведінку людей за допомогою різних засобів — волі, права, авторитету, насилля.
Джерелами влади керівника над підлеглими є (Дж. Френч, Б. Рейвен):
Ø чинне законодавство, межі посадової компетенції в організації;
Ø застосування винагород (підвищення заробітної плати, встановлення премій, доплат, надання змоги використовувати в найзручніший час відпустки, виконувати цікавішу, бажанішу роботу);
Ø застосування примусу (здатність отримати бажану згоду під тиском і страхом покарання, тобто догани, пониження посади, звільнення з посади, інколи фізичного насилля). Формами примусу є критика, присутність керівника під час виконання роботи його підлеглими;
Ø референтна влада (базується вона на привабливих особистісних рисах керівника). Намагання співробітників бути схожими на такого керівника наділяють його додатковою владою над ними;
Ø влада, заснована на досвіді (проявляється у визнанні, що індивід наділений недоступними для інших спеціальними знаннями).
За іншою концепцією К.Хейлс акцентує увагу на відмінностях між особистими та інституційними джерелами влади, такими в управлінні є:
— ресурси фізичної влади (можливість вплинути на дії інших індивідів);
— ресурси економічної влади;
— ресурси влади знань (адміністративні, технічні);
— ресурси нормативної влади (обмежені й бажані ідеї, переконання, цінності та вплив).
Джерелом будь-якої влади, зокрема і в управлінні, є реальний вплив однієї частини явища на іншу, що свідчить про виникнення владних відносин.
Владні відносини — можливість однієї людини панувати над іншою, впливати на неї, здійснювати свою волю у взаємодії.
Підґрунтям владних віносин є вплив. Психологічний механізм утвердження влади в управлінні формувався протягом багатьох років. Так, великий китайський філософ Конфуцій намагався вирішувати проблеми владних відносин в управлінні країною етико-психологічним шляхом діяльності правителя, який має слугувати народові, правити за допомогою свого морального прикладу. Італійський суспільний діяч, мислитель, один з перших буржуазних теоретиків капіталістичних відносин Н.Макіавеллі вважав, що ефективний вплив на людей в управлінні передбачає знання причин їх вчинків, інтересів і прагнень, захоплень і психологічних особливостей людської природи. Представник англійської школи епохи Просвітництва Ф.Бекон стверджував, що управління, управлінські відносини між правителем і підлеглими повинні регулюватися законом.
Сутність особистості керівника в процесі впливу на підлеглих, управління організацією найповніше розкривається за допомогою його ставлення до співробітників і персоналу, що особливо помітно під час аналізу безпосередньої їх участі в спільних діях. Психологія впливу однієї людини на іншу (керівника на підлеглих, співробітників, колег по роботі) виявляється в змінах, що відбуваються в результаті впливу на індивідів. Люди вільні у своєму виборі форм впливу, проте, перебуваючи в соціальному середовищі, стаючи складовою частиною організованої діяльності, не можуть уникнути комфортного або дискомфортного впливу оточення. Іноді вони не завжди намагаються його уникати, зважаючи на авторитетність, мудрість керівника, уміння турбуватися про співробітників. Отже, управлінець і працівник є учасниками соціального і психологічного обміну як результату взаємного впливу. Своєрідність управлінської діяльності робить керівника та підлеглого джерелом і агентом впливу. Наприклад, керівник, намагаючись змінити поведінку, почуття або думки іншої людини, стає стимулом, агентом впливу. Ним може стати і його співробітник, якщо виявить ініціативу у виконанні певного завдання. Важливим психологічним чинником є підтримка керівником ініціативи підлеглих, що сприятиме їх самореалізації, вияву здібностей там, де це необхідно. Тобто вплив керівника має бути позитивно спрямований, сприяти розвитку потрібної мотивації праці.
Керівник залучає до сфери впливу та взаємовпливу підлеглих, робить їх співучасниками обміну інформацією, дій із метою підвищення ефективності управлінської діяльності, продуктивності праці в організації. Для цього він із того, хто впливає, перетворюється на того, хто піддається впливу. Такий обмін ролями відбувається і серед підлеглих.
Вплив може бути й одностороннім, без зворотного зв'язку, коли керівник не зацікавлений або байдужий до отримання інформації від підлеглих. Зворотна інформація може бути і позитивною, і негативною, що залежить від різних обставин:
— підлеглі можуть неправильно зрозуміти вимоги і завдання, які ставить перед ними керівник;
— поведінка і реакція підлеглих на управлінську ситуацію може бути різною;
— нечіткість поставлених керівником завдань тощо.
Важливим психологічним чинником неефективного впливу, а отже, і неефективного управління, є також стримування керівником ініціативи підлеглих, відхилення, неприйняття їх пропозицій. Буває, що керівник спершу не зважає на важливу пропозицію підлеглого, а потім видає її за свою, що спричиняє руйнацію найціннішого — морально-психологічного духу в трудовому колективі.
Зазвичай основними способами управлінського впливу вважають: переконання, навіювання, наслідування, зараження.
Значущим чинником ефективного впливу є авторитет керівника і його вміння переконувати людей. Переконання спрямоване на зняття своєрідних „фільтрів” на шляху інформації до свідомості й почуттів людини, оскільки переконаність — це наслідок свідомого прийняття інформації, впевненості в її об'єктивності, чому передує аналіз та оцінювання.
У процесі ділового спілкування керівник впливає на психічну сферу людини, групи людей. При цьому можливі послаблення їх усвідомленого контролю, некритичне оцінювання змісту повідомлення. За таких обставин має місце один із традиційних способів впливу під час спілкування — навіювання, характеристикою якого є істотне зниження критичності людини до інформації, відсутність прагнення перевірити її достовірність, необмежена довіра до її джерел. Саме ця довіра і лежить в основі ефективності навіювання. Силі навіювання особливо піддаються люди похилого віку, фізично і психічно хворі, ослаблені, перевтомлені. Рівень навіюваності залежить і від знань: чим вони глибші, тим вимогливіше оцінювання інформації. Навіюваність підвищується, якщо людина переживає страх, перебуває у стані стресу. Ефективність навіювання залежить і від стосунків керівника з підлеглими (довіра, авторитетність, залежність), від уміння керівника будувати повідомлення (рівень аргументованості, поєднання логічних та емоційних компонентів тощо).
В управлінському спілкуванні важливим є психологічний механізм наслідування — повторення й відтворення однією людиною вчинків, жестів, манер, інтонацій іншої людини, а також копіювання певних рис її характеру та стилю життя.
Наслідування буває свідомим і несвідомим. Підлеглі можуть свідомо наслідувати професійні навички, ефективні способи спілкування й діяльності керівника, раціональні прийоми виконання робочих операцій колег по роботі — все те, що здається правильним і корисним. Таке наслідування внутрішньо вмотивоване. Воно відбувається на рівні конкретних осіб („керівник — підлеглий”) або на рівні норм поведінки, традицій, культури групи, організації.
Діяльність керівника передбачає і публічні виступи (лекції, мітинги, конференції тощо), де він може застосувати і механізм емоційного зараження — особливий вид психологічного впливу на особистість у процесі спілкування та взаємодії, який здійснюється не через свідомість та інтелект, а через передавання психічного настрою, емоційну сферу людини.
У процесі зараження важлива єдність оцінок та установок людей. Стимулом, який впливає на спільність оцінок, що передують зараженню, є, наприклад, оплески слухачів. Від загального рівня розвитку людей, їх самосвідомості залежатиме міра зараження аудиторії. Чим вищий рівень розвитку суспільства і кожного індивіда, тим критичніше ставлення людей до автоматичних спонукань, а отже, — і слабше емоційне зараження.
визначити структуру сучасної психологічної науки та місце в ній психології управління... сформулювати предмет об cent єкт та завдання психології управління... проаналізувати основні періоди зародження та розвитку психології управління...
Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ:
ВЛАДА ЯК ПСИХОЛОГІЧНЕ ЯВИЩЕ
Что будем делать с полученным материалом:
Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
ТА МІСЦЕ ПСИХОЛОГІЇ УПРАВЛІННЯ В НІЙ
Психологія управління - це відносно молода галузь науки. Виникла вона з домінуванням у суспільстві поняття „менеджмент”. Оксфордський словник англійської мови розкриває зміст цього терміна так: спо
ПРЕДМЕТ, ОБ¢ЄКТ І ЗАВДАННЯ ПСИХОЛОГІЇ УПРАВЛІННЯ
На основи психології управління, визначення її предмета, завдань, формування та розвиток методології вплинули економіка, наукове управління, кібернетика, соціологія, психологія праці, соціальна пс
ПСИХОЛОГІЇ УПРАВЛІННЯ
У процесі розвитку психології управління як науки поступово сформувалися її основні категорії, ключові поняття, які характеризують найбільш закономірні, суттєві зв'язки й відносини в організовані
ПСИХОЛОГІЇ УПРАВЛІННЯ
Управління у своїх первісних формах виникло ще в доісторичні часи й існує стільки ж, скільки й людина. Появі психології управління як науки передував тривалий період накопичення знань про людину,
Контрольні запитання та завдання
1. Укажіть місце психології управління як серед інших наук, опишіть зв’язки між ними.
2. Яка історія становлення предмета психології управління?
3. Що є предметом і об’єктом психо
Список рекомендованої літератури
Бандурка, А.М. Психология управления [Текст] / А.М.Бандурка, С.П.Бочарова, Е.В.Землянская.- Х.: ООО "Фортуна-пресс", 1998. - 464 с.
Генов, Ф. Психология управления [Текст] / Ф.Ге
ФУНКЦІЙ УПРАВЛІННЯ
Після вивчення даної теми студенти повинні вміти:
— сформулювати визначення функцій управління;
— визначити принципи класифікації функцій;
— проаналізува
КЛАСИФІКАЦІЯ ФУНКЦІЙ УПРАВЛІННЯ
Психологічний зміст управлінської діяльності розкривають структурування функцій управління та механізми їх взаємозв'язку. Однак до сьогоднішнього дня ще недостатньо обґрунтоване поняття „
ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІЇ ПЛАНУВАННЯ
До головних функцій управління належать - планування та прийняття управлінських рішень. Це є процедури, спрямовані на виявлення розбіжностей між поточним станом справ в організації та його ідеальни
Контрольні запитання та завдання
1. Дайте характеристику класифікації функцій управління.
2. Планування як функція управління. З чого повинен складатися план?
3. Сутність стратегії, її різновиди.
4. Сфор
Список рекомендованої літератури
Абульханова-Славская, К.А. Стратегия жизни [Текст] /К.А. Абульханова-Славская. – М.: Наука, 1991.- 299 с.
Бандурка, А.М. Психология управления [Текст] / А.М.Бандурка, С.П.Бочарова, Е.В.Зем
УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ
Прийняття рішень є психологічно найскладнішою процедурою, найголовнішим оцінювальним критерієм здібностей, умінь і навичок керівника. Незалежно від схеми управлінської діяльності, ступеня її детал
ОРГАНІЗАЦІЯ ЯК ПСИХОЛОГІЧНА ФУНКЦІЯ
Психологія відіграє важливу роль в ефективному виконанні функцій управління. Саме тому помітна актуалізація управлінських процесів, які базуються насамперед на знанні психологічних особливостей у
ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ МОТИВАЦІЇ ЯК ВАЖЛИВОЇ ФУНКЦІЇ УПРАВЛІННЯ
Мотивація - одна з провідних функцій управління, оскільки досягнення основної мети залежить від злагодженості роботи людей. Кожен ефективний керівник намагається переконати співробітників працюва
В УПРАВЛІННІ
Контроль передбачає спостереження за процесом управління, оцінювання результатів, співвіднесення їх із визначеною ціллю. У психологічному аспекті - це особливий вид діяльності, пов'язаний із нада
Контрольні запитання та завдання
1. Розгляньте основні психологічні механізми організації діяльності.
2. Прийняття управлінського рішення – як функція управлінської діяльності.
3. Які основні форми прийняття упр
Список рекомендованої літератури
Вудкок, М. Раскрепощенный менеджер [Текст] / М.Вудкок, Д.Френсис. – М.: Дело, 1991.- 320 с.
Вилюнас, В.К. Психологические механизмы мотивации человека [Текст] / В.К.Вилюнас. – М.: МГУ, 199
Тема 4. УПРАВЛІНСЬКЕ СПІЛКУВАННЯ
Після вивчення даної теми студенти повинні вміти:
— визначити види управлінського спілкування;
— проаналізувати види міжособистісного спілкування за певними крите
ЙОГО КОМПОНЕНТИ
Управлінське спілкування — це ділове спілкування між суб'єктом і об'єктом управління в соціальних організаціях, що відбувається за допомогою певних засобів і зумовлене
Когнітивно-інформаційний компонент управлінського спілкування
Поняття „спілкування”, „комунікація”, „обмін інформацією” часто вживаються як тотожні. Це зумовлено не тільки їх спільною семантичною основою, багатозначністю як у науковому, так і в буденному розу
Регулятивно-поведінковий компонент управлінського спілкування
Вивчення цілей і специфіки спілкування у виробничому процесі передбачає виокремлення в його структурі універсальної властивості, яка зумовлює всі форми його вияву. Такою властивістю для упра
Соціально-перцептивний компонент управлінського спілкування
Вирішальною складовою частиною управлінського спілкування є процес сприйняття керівником працівника і навпаки, який позначають поняттям „соціальна перцепція”, яке запропонував Дж.Бр
Афективно-емпатійний компонент управлінського спілкування
Емпатія— це особливий спосіб розуміння іншої людини, коли домінує не раціональне, а емоційне сприйняття її внутрішнього світу. Емоційна природа емпатії і проявляється в тому, що ситуація ін
ФУНКЦІЇ УПРАВЛІНСЬКОГО СПІЛКУВАННЯ
Управління діяльністю персоналу доцільно розглядати на двох рівнях: інтегральному і локальному (В.А.Семиченко).
На інтегральному рівніуправлінське спілкування забез
Контрольні запитання та завдання
1. У чому полягає сутність поняття “управлінське спілкування” та які його основні види?
2. Визначте критерії та види міжособистісного спілкування.
3. Які ви знаєте підходи щодо ст
Список рекомендованої літератури
Албастова, Л.Н. Технологии эффективного менеджмента [Текст] : учеб.- практ. пособие / Л.Н.Албастова. − М.: Приор, 1998. - 288 с.
Андреева, Г.М. Социальная психология [Текст] / Г.М.Ан
Тема 5. КЕРІВНИЦТВО І ЛІДЕРСТВО
Після вивчення даної теми студенти повинні вміти:
— сформулювати визначення організаційної структури управління;
— визначити традиційні компоненти структури управ
ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА УПРАВЛІННЯ
Щодо діяльності організації, то термін „управління” зазвичай вживають у таких значеннях:
1. Функція, спеціальний вид діяльності в організації.
2. Соціальна категорія людей, які в
ФОРМАЛЬНІ ТА НЕФОРМАЛЬНІ ВІДНОСИНИ В ГРУПІ
У будь-якій первинній групі з моменту її створення починає формуватися складна система міжособистісних відносин подвійного плану: формальних (ділових, службових, офіційних) і неформальних (неофіці
Контрольні запитання та завдання
1. У яких поняттях вживається термін “управління”? З чого складається організаційна структура управління?
2. Що розуміють під формальними та неформальними структурами організації?
Список рекомендованої літератури
Бандурка, А.М. Психология управления [Текст] / А.М.Бандурка, С.П.Бочарова, Е.В.Землянская. − Х.: ООО "Фортуна-пресс", 1998. - 464 с.
Бойко, В.В.Социально-психологический кл
УПРАВЛІНСЬКІ РОЛІ КЕРІВНИКА
Роль керівника в організації є багатоплановою. Він має право вирішувати, впливати на підлеглих, що передбачає певний тип стосунків з іншими людьми. Особистісний авторитет керівника й офіційні повно
ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СТИЛІВ КЕРІВНИЦТВА
У кожного керівника складається певний стереотип управлінської діяльності, який в управлінні називають стилем керівництва.
Стиль керівництва — система принципів, но
ПСИХОЛОГІЧНІ ТИПИ КЕРІВНИКІВ
Поняття „тип” (з грец. — відбиток, форма) висвітлює характерні риси особистості, представника певної групи людей. Характерологічними особливостями керівника є суспільна скерованість особистості, „
Контрольні запитання та завдання
1. Охарактеризуйте ролі, які можуть бути властиві керівникам.
2. У чому полягають спільні риси керівництва та лідерства? Які їх відмінності?
3. Розкрийте роль керівника як новатор
Список рекомендованої літератури
Бандурка, А.М. Психология управления [Текст] / А.М.Бандурка, С.П.Бочарова, Е.В.Землянская. − Х.: ООО "Фортуна-пресс", 1998. - 464 с.
Веснин, В.Р. Основы менеджмента [Текст]
НА ПІДЛЕГЛИХ
Після вивчення даної теми студенти повинні вміти:
— сформулювати визначення влади як чинника впливу керівника;
— визначити основні джерела влади;
— проан
КОМПОНЕНТ УПРАВЛІННЯ
Від стилю й методів роботи з підлеглими великою мірою залежить авторитет керівника.
Іноді управлінці думають так: "Я — керівник, моє завдання — керувати підлеглими (тобто виробничим
Контрольні запитання та завдання
1. Розкрийте сутність, необхідність та значення влади.
2. Що може слугувати джерелом влади (Дж. Френч, Б.Рейвен)?
3. Що розуміє під джерелом влади К.Хейлс?
4. У чому поля
Список рекомендованої літератури
Агеев, В.С. Межгрупповое взаимодействие: социально-психологические проблемы [Текст] / В.С.Агеев. – М.: МГУ, 1990. – 240 с.
Арутюнов, С.А. Этносы и культуры. Проблемы взаимодействия [Текст]
ОСОБЛИВОСТІ МЕНЕДЖЕРА
Спершу психологія управління основну увагу приділяла плануванню, економіці, маркетингу, організаційно-технічній сфері управління. У 70-ті рр. XX ст. з усвідомленням ролі організації та учасників
Контрольні запитання та завдання
1. Які знання щодо темпераменту необхідно мати і враховувати керівнику організації?
2. Розкрийте сутність типологізації характерів щодо когнітивного, афективного і практичного компонентів.
Тема 9. ЗДОРОВ¢Я КЕРІВНИКА
Після вивчення даної теми студенти повинні вміти:
— сформулювати визначення організаційної структури управління;
— визначити традиційні компоненти структури управ
ЗДОРОВ¢Я ЯК ФАКТОР ЕФЕКТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ КЕРІВНИКА
Для діяльності менеджера, на якого покладається функція управління та відповідальності за успішну роботу колективу організації, дуже важливе фізичне та психологічне здоров'я. Сучасні менеджери пови
СТРЕС І РИЗИК У ДІЯЛЬНОСТІ КЕРІВНИКА
З усіх органів людського організму найбільш беззахисний головний мозок, який забезпечує майже 25% усіх обмінних процесів. Функціонування нервової тканини залежить насамперед від рівня глюкози в к
Контрольні запитання та завдання
1. Визначте сутність поняття “здоров¢я керівника”, його компоненти.
2. У чому полягає фізичне здоров¢я керівника та які є критерії біологічного віку?
3. Охарактеризуйте
Список рекомендованої літератури
Обозов, Н.Н. Психология работы с людьми [Текст] / Н.Н.Обозов, Г.В.Щекин. − К.: МАУП, 2004.- 228 с.
Орбан-Лембрик, Л.Е. Психологія управління [Текст] / Л.Е.Орбан-Лембрик. – К.: Академ
Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Новости и инфо для студентов