рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

ВЛАДА ЯК ПСИХОЛОГІЧНЕ ЯВИЩЕ

ВЛАДА ЯК ПСИХОЛОГІЧНЕ ЯВИЩЕ - раздел Психология, Охарактеризувати перспективні проблеми психології управління на сучасному етапі Влада І Авторитет Проявляються Тією Мірою, Якою Од­на Сторона, Мобілізуючи Св...

Влада і авторитет проявляються тією мірою, якою од­на сторона, мобілізуючи свої можливості, намагається змінити поведінку іншої за допомогою засобів впливу. Зумовлені психологічним впливом зміни зникають, як тільки людина або група людей виходить зі сфери впли­ву.

Обов'язок керівника — постійно впливати на підлег­лих. На практиці такий вплив може бути як позитив­ним, так і негативним, що викликане різними причинами:

—індивідуальна майстерність, професіоналізм, ко­мунікативні та інші вміння керівника, його авторитет, стиль управління, масштаб влади;

—наявність у підпорядкованих керівнику індивідів різних інтересів, світогляду, способів мислення.

Усе це по-різному піддається впливу, проявляється в індивідуальній поведінці підлеглих. Саме тоді, коли ке­рівник домагається виконання конкретних завдань і обов'язків, співробітник може займатися актуальні­шими для нього справами. Його особисті принципи мо­жуть суперечити принципам або політиці організації, внаслідок чого з'являються психологічні бар'єри, конфлікти.

Важливими чинниками впливу керівника на підлег­лих є влада.

Влада здатність і можливість здійснювати певний вплив на ді­яльність, поведінку людей за допомогою різних засобів волі, права, авторитету, насилля.

Джерелами влади керівника над підлеглими є (Дж. Френч, Б. Рейвен):

Ø чинне законодавство, межі посадової компетенції в організації;

Ø застосування винагород (підвищення заробітної плати, встановлення премій, доплат, надання змоги ви­користовувати в найзручніший час відпустки, виконувати цікавішу, бажанішу роботу);

Ø застосування примусу (здатність отримати бажа­ну згоду під тиском і страхом покарання, тобто догани, по­ниження посади, звільнення з посади, інколи фізичного насилля). Формами примусу є критика, присутність ке­рівника під час виконання роботи його підлеглими;

Ø референтна влада (базується вона на привабливих особистісних рисах керівника). Намагання співробітників бути схожими на такого керівника наділяють йо­го додатковою владою над ними;

Ø влада, заснована на досвіді (проявляється у визнанні, що індивід наділений недоступними для інших спеціальними знаннями).

За іншою концепцією К.Хейлс акцентує увагу на відмінностях між особистими та інституційними джерелами влади, такими в управлінні є:

— ресурси фізичної влади (можливість вплинути на дії інших індивідів);

— ресурси економічної влади;

— ресурси влади знань (адміністративні, технічні);

— ресурси нормативної влади (обмежені й бажані ідеї, переконання, цінності та вплив).

Джерелом будь-якої влади, зокрема і в управлінні, є реальний вплив однієї частини явища на іншу, що свід­чить про виникнення владних відносин.

Владні відносиниможливість однієї людини панувати над ін­шою, впливати на неї, здійснювати свою волю у взаємодії.

Підґрунтям владних віносин є вплив. Психологічний механізм ут­вердження влади в управлінні формувався протягом ба­гатьох років. Так, великий китайський філософ Конфуцій намагався вирішувати проблеми владних відносин в управлінні країною етико-психологічним шляхом діяльності правителя, який має слугувати народові, правити за допомогою свого морального прик­ладу. Італійський суспільний діяч, мислитель, один з перших буржуазних теоретиків капіталістичних відно­син Н.Макіавеллі вважав, що ефективний вплив на лю­дей в управлінні передбачає знання причин їх вчин­ків, інтересів і прагнень, захоплень і психологічних особливостей людської природи. Представник англій­ської школи епохи Просвітництва Ф.Бекон стверджу­вав, що управління, управлінські відносини між прави­телем і підлеглими повинні регулюватися законом.

Сутність особистості керівника в процесі впливу на підлеглих, управління організацією найповніше роз­кривається за допомогою його ставлення до співробітників і персоналу, що особливо помітно під час аналізу безпосе­редньої їх участі в спільних діях. Психологія впливу од­нієї людини на іншу (керівника на підлеглих, співробіт­ників, колег по роботі) виявляється в змінах, що відбуваються в результаті впливу на індивідів. Люди вільні у своєму виборі форм впливу, проте, перебуваючи в соці­альному середовищі, стаючи складовою частиною організованої діяльності, не можуть уникнути комфортного або дискомфортного впливу оточення. Іноді вони не зав­жди намагаються його уникати, зважаючи на авто­ритетність, мудрість керівника, уміння турбувати­ся про співробітників. Отже, управлінець і працівник є учасниками соціального і психологічного обміну як ре­зультату взаємного впливу. Своєрідність управлінської діяльності робить керівника та підлеглого джерелом і агентом впливу. Наприклад, керівник, намагаючись змінити поведінку, почуття або думки іншої людини, стає стимулом, агентом впливу. Ним може стати і його співробітник, якщо виявить ініціативу у виконанні певного завдання. Важливим психологічним чинником є підтримка керівником ініціативи підлеглих, що спри­ятиме їх самореалізації, вияву здібностей там, де це необ­хідно. Тобто вплив керівника має бути позитивно спря­мований, сприяти розвитку потрібної мотивації праці.

Керівник залучає до сфери впливу та взаємовпливу підлеглих, робить їх співучасниками обміну інформаці­єю, дій із метою підвищення ефективності управлінської діяльності, продуктивності праці в організації. Для цьо­го він із того, хто впливає, перетворюється на того, хто піддається впли­ву. Такий обмін ролями відбувається і серед підлеглих.

Вплив може бути й одностороннім, без зворотного зв'язку, коли керівник не зацікавлений або байдужий до отримання інформації від підлеглих. Зворотна інформа­ція може бути і позитивною, і негативною, що залежить від різних обставин:

— підлеглі можуть неправильно зрозуміти вимоги і завдання, які ставить перед ними керівник;

— поведінка і реакція підлеглих на управлінську си­туацію може бути різною;

— нечіткість поставлених керівником завдань тощо.

Важливим психологічним чинником неефективного впливу, а отже, і неефективного управління, є також стри­мування керівником ініціативи підлеглих, відхилення, неприйняття їх пропозицій. Буває, що керівник спершу не зважає на важливу пропозицію підлеглого, а потім ви­дає її за свою, що спричиняє руйнацію найціннішого — морально-психологічного духу в трудовому колективі.

Зазвичай основними способами управлінського впливу вважають: переконання, навіювання, наслідування, зараження.

Значущим чинником ефективного впливу є автори­тет керівника і його вміння переконувати людей. Пере­конання спрямоване на зняття своєрідних „фільтрів” на шляху інформації до свідомості й почуттів людини, оскільки переконаність — це наслідок свідомого прийняття інформації, впевненості в її об'єктивності, чому передує аналіз та оцінювання.

У процесі ділового спілкування керівник впливає на психічну сферу людини, групи людей. При цьому мож­ливі послаблення їх усвідомленого контролю, некри­тичне оцінювання змісту повідомлення. За таких обста­вин має місце один із традиційних способів впливу під час спілкування — навіювання, характеристикою якого є істотне зниження критичності людини до інфор­мації, відсутність прагнення перевірити її достовірність, необмежена довіра до її джерел. Саме ця довіра і лежить в основі ефективності навіювання. Силі навіювання особливо піддаються люди похило­го віку, фізично і психічно хворі, ослаблені, перевтомлені. Рівень навіюваності залежить і від знань: чим вони глибші, тим вимогливіше оцінювання інформації. Навіюваність підвищується, якщо людина переживає страх, перебуває у стані стресу. Ефективність навіювання залежить і від стосунків керівника з підлеглими (довіра, авторитетність, залежність), від уміння керівника будувати повідомлення (рівень аргументованості, поєднання логічних та емоційних компонентів тощо).

В управлінському спілкуванні важливим є психоло­гічний механізм наслідування — повторення й відтво­рення однією людиною вчинків, жестів, манер, інтона­цій іншої людини, а також копіювання певних рис її ха­рактеру та стилю життя.

Наслідування буває свідомим і несвідомим. Підлеглі можуть свідомо наслідувати професійні навич­ки, ефективні способи спілкування й діяльності керів­ника, раціональні прийоми виконання робочих опера­цій колег по роботі — все те, що здається правильним і корисним. Таке наслідування внутрішньо вмотивоване. Воно відбувається на рівні конкретних осіб („керівник — підлеглий”) або на рівні норм поведінки, традицій, культури групи, організації.

Діяльність керівника передбачає і публічні виступи (лекції, мітинги, конференції тощо), де він може застосувати і механізм емоційного зараження — особ­ливий вид психологічного впливу на особистість у процесі спілкування та взаємодії, який здійснюється не через свідомість та інтелект, а через передавання пси­хічного настрою, емоційну сферу людини.

У процесі зараження важлива єдність оцінок та ус­тановок людей. Стимулом, який впливає на спільність оцінок, що передують зараженню, є, наприклад, оплески слухачів. Від загального рівня розвитку людей, їх са­мосвідомості залежатиме міра зараження аудиторії. Чим вищий рівень розвитку суспільства і кожного індивіда, тим критичніше ставлення людей до автоматичних спонукань, а отже, — і слабше емоційне зараження.

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Охарактеризувати перспективні проблеми психології управління на сучасному етапі

визначити структуру сучасної психологічної науки та місце в ній психології управління... сформулювати предмет об cent єкт та завдання психології управління... проаналізувати основні періоди зародження та розвитку психології управління...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: ВЛАДА ЯК ПСИХОЛОГІЧНЕ ЯВИЩЕ

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

ТА МІСЦЕ ПСИХОЛОГІЇ УПРАВЛІННЯ В НІЙ
Психологія управління - це відносно молода галузь науки. Виникла вона з домінуванням у суспільстві поняття „менеджмент”. Оксфордський словник англійської мови розкриває зміст цього терміна так: спо

ПРЕДМЕТ, ОБ¢ЄКТ І ЗАВДАННЯ ПСИХОЛОГІЇ УПРАВЛІННЯ
На основи психології управління, визначення її предмета, завдань, формування та розвиток методології вплинули економіка, наукове управління, кібернети­ка, соціологія, психологія праці, соціальна пс

ПСИХОЛОГІЇ УПРАВЛІННЯ
У процесі розвитку психології управління як науки посту­пово сформувалися її основні категорії, ключові поняття, які характери­зують найбільш закономірні, суттєві зв'язки й відносини в організовані

ПСИХОЛОГІЇ УПРАВЛІННЯ
Управління у своїх первісних формах ви­никло ще в доісторичні часи й існує стільки ж, скільки й людина. Появі психології управління як науки передував тривалий період накопичення знань про людину,

Контрольні запитання та завдання
1. Укажіть місце психології управління як серед інших наук, опишіть зв’язки між ними. 2. Яка історія становлення предмета психології управління? 3. Що є предметом і об’єктом психо

Список рекомендованої літератури
Бандурка, А.М. Психология управления [Текст] / А.М.Бандурка, С.П.Бочарова, Е.В.Землянская.- Х.: ООО "Фортуна-пресс", 1998. - 464 с. Генов, Ф. Психология управления [Текст] / Ф.Ге

ФУНКЦІЙ УПРАВЛІННЯ
Після вивчення даної теми студенти повинні вміти: — сформулювати визначення функцій управління; — визначити принципи класифікації функцій; — проаналізува

КЛАСИФІКАЦІЯ ФУНКЦІЙ УПРАВЛІННЯ
Психологічний зміст управлінської діяльності роз­кривають структурування функцій управління та механізми їх взаємозв'язку. Однак до сьогоднішнього дня ще недос­татньо обґрунтоване поняття „

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІЇ ПЛАНУВАННЯ
До головних функцій управління належать - планування та прийняття управлінських рішень. Це є процедури, спрямовані на виявлення розбіжностей між поточним станом справ в організації та його ідеальни

Контрольні запитання та завдання
1. Дайте характеристику класифікації функцій управління. 2. Планування як функція управління. З чого повинен складатися план? 3. Сутність стратегії, її різновиди. 4. Сфор

Список рекомендованої літератури
Абульханова-Славская, К.А. Стратегия жизни [Текст] /К.А. Абульханова-Славская. – М.: Наука, 1991.- 299 с. Бандурка, А.М. Психология управления [Текст] / А.М.Бандурка, С.П.Бочарова, Е.В.Зем

УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ
Прийняття рішень є психологічно найскладнішою процедурою, найго­ловнішим оцінювальним критерієм здібностей, умінь і навичок керівника. Незалежно від схеми управлінської діяльності, ступеня її детал

ОРГАНІЗАЦІЯ ЯК ПСИХОЛОГІЧНА ФУНКЦІЯ
Психологія відіграє важливу роль в ефективному виконанні функцій управління. Саме тому помітна акту­алізація управлінських процесів, які базуються насампе­ред на знанні психологічних особливостей у

ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ МОТИВАЦІЇ ЯК ВАЖЛИВОЇ ФУНКЦІЇ УПРАВЛІННЯ
Мотивація - одна з провідних функцій управлін­ня, оскільки досягнення основної мети залежить від злагодженості роботи людей. Кожен ефективний керів­ник намагається переконати співробітників працюва

В УПРАВЛІННІ
Контроль передбачає спостереження за процесом уп­равління, оцінювання результатів, співвіднесення їх із визначеною ціллю. У психологічному аспекті - це особ­ливий вид діяльності, пов'язаний із нада

Контрольні запитання та завдання
1. Розгляньте основні психологічні механізми організації ді­яльності. 2. Прийняття управлінського рішення – як функція управлінської діяльності. 3. Які основні форми прийняття упр

Список рекомендованої літератури
Вудкок, М. Раскрепощенный менеджер [Текст] / М.Вудкок, Д.Френсис. – М.: Дело, 1991.- 320 с. Вилюнас, В.К. Психологические механизмы мотивации человека [Текст] / В.К.Вилюнас. – М.: МГУ, 199

Тема 4. УПРАВЛІНСЬКЕ СПІЛКУВАННЯ
Після вивчення даної теми студенти повинні вміти: — визначити види управлінського спілкування; — проаналізувати види міжособистісного спілкування за певними крите

ЙОГО КОМПОНЕНТИ
Управлінське спілкування — це ділове спілкування між суб'єк­том і об'єктом управління в соціальних організаціях, що відбуваєть­ся за допомогою певних засобів і зумовлене

Когнітивно-інформаційний компонент управлінського спілкування
Поняття „спілкування”, „комунікація”, „обмін інформацією” часто вживаються як тотожні. Це зумовлено не тільки їх спільною семантичною основою, багатозначністю як у науковому, так і в буденному розу

Регулятивно-поведінковий компонент управлінського спілкування
Вивчення цілей і специфіки спілкування у виробничому процесі передбачає виокремлення в його структурі універсальної властивості, яка зумовлює всі форми його вияву. Такою властивістю для упра

Соціально-перцептивний компонент управлінського спілкування
Вирішальною складовою частиною управлінського спілкування є процес сприйняття керівником працівника і навпаки, який позначають по­няттям „соціальна перцепція”, яке запропонував Дж.Бр

Афективно-емпатійний компонент управлінського спілкування
Емпатія— це особливий спосіб розуміння іншої людини, коли домінує не раціональне, а емоційне сприйняття її внутрішнь­ого світу. Емоційна природа емпатії і проявляється в тому, що ситуація ін

ФУНКЦІЇ УПРАВЛІНСЬКОГО СПІЛКУВАННЯ
Управління діяльністю персоналу доцільно розглядати на двох рівнях: інтегральному і локальному (В.А.Семиченко). На інтегральному рівніуправлінське спілкування забез

Контрольні запитання та завдання
1. У чому полягає сутність поняття “управлінське спілкування” та які його основні види? 2. Визначте критерії та види міжособистісного спілкування. 3. Які ви знаєте підходи щодо ст

Список рекомендованої літератури
Албастова, Л.Н. Технологии эффективного менеджмента [Текст] : учеб.- практ. пособие / Л.Н.Албастова. − М.: Приор, 1998. - 288 с. Андреева, Г.М. Социальная психология [Текст] / Г.М.Ан

Тема 5. КЕРІВНИЦТВО І ЛІДЕРСТВО
Після вивчення даної теми студенти повинні вміти: — сформулювати визначення організаційної структури управління; — визначити традиційні компоненти структури управ

ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА УПРАВЛІННЯ
Щодо діяльності організації, то термін „управління” зазвичай вживають у таких значеннях: 1. Функ­ція, спеціальний вид діяльності в організації. 2. Соціальна категорія людей, які в

ФОРМАЛЬНІ ТА НЕФОРМАЛЬНІ ВІДНОСИНИ В ГРУПІ
У будь-якій первинній групі з моменту її створення починає формуватися складна система міжособистісних відносин подвійного плану: фор­мальних (ділових, службових, офіційних) і неформальних (неофіці

Контрольні запитання та завдання
1. У яких поняттях вживається термін “управління”? З чого складається організаційна структура управління? 2. Що розуміють під формальними та неформальними структурами організації?

Список рекомендованої літератури
Бандурка, А.М. Психология управления [Текст] / А.М.Бандурка, С.П.Бочарова, Е.В.Землянская. − Х.: ООО "Фортуна-пресс", 1998. - 464 с. Бойко, В.В.Социально-психологический кл

УПРАВЛІНСЬКІ РОЛІ КЕРІВНИКА
Роль керівника в організації є багатоплановою. Він має право вирішувати, впливати на підлеглих, що передбачає певний тип стосунків з іншими людьми. Особистісний авторитет керівника й офіційні повно

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СТИЛІВ КЕРІВНИЦТВА
У кожного керівника складається певний стереотип управлінської діяльності, який в управлінні називають стилем керівництва. Стиль керівництва — система принципів, но

ПСИХОЛОГІЧНІ ТИПИ КЕРІВНИКІВ
Поняття „тип” (з грец. — відбиток, форма) висвіт­лює характерні риси особистості, представника певної групи людей. Характерологічними особливостями керівника є суспільна скерованість особистості, „

Контрольні запитання та завдання
1. Охарактеризуйте ролі, які можуть бути властиві керівникам. 2. У чому полягають спільні риси керівництва та лідерства? Які їх відмінності? 3. Розкрийте роль керівника як новатор

Список рекомендованої літератури
Бандурка, А.М. Психология управления [Текст] / А.М.Бандурка, С.П.Бочарова, Е.В.Землянская. − Х.: ООО "Фортуна-пресс", 1998. - 464 с. Веснин, В.Р. Основы менеджмента [Текст]

НА ПІДЛЕГЛИХ
Після вивчення даної теми студенти повинні вміти: — сформулювати визначення влади як чинника впливу керівника; — визначити основні джерела влади; — проан

Ефективність будь-якого способу психологічного впливу керівника
на підлеглих залежить від таких чин­ників: - знання особливостей партнера по спілкуванню (культурно-освітніх, національних, вікових, психологічних та професійних рис);

КОМПОНЕНТ УПРАВЛІННЯ
Від сти­лю й методів роботи з підлеглими великою мірою залежить авторитет керівника. Іноді управлінці думають так: "Я — керівник, моє завдання — керу­вати підлеглими (тобто виробничим

Контрольні запитання та завдання
1. Розкрийте сутність, необхідність та значення влади. 2. Що може слугувати джерелом влади (Дж. Френч, Б.Рейвен)? 3. Що розуміє під джерелом влади К.Хейлс? 4. У чому поля

Список рекомендованої літератури
Агеев, В.С. Межгрупповое взаимодействие: социально-психологические проблемы [Текст] / В.С.Агеев. – М.: МГУ, 1990. – 240 с. Арутюнов, С.А. Этносы и культуры. Проблемы взаимодействия [Текст]

ОСОБЛИВОСТІ МЕНЕДЖЕРА
Спершу психологія управління основну увагу приді­ляла плануванню, економіці, маркетингу, організацій­но-технічній сфері управління. У 70-ті рр. XX ст. з ус­відомленням ролі організації та учасників

Контрольні запитання та завдання
1. Які знання щодо темпераменту необхідно мати і враховувати керівнику організації? 2. Розкрийте сутність типологізації характерів щодо когнітивного, афективного і практичного компонентів.

Ананьєв, Б.Г. О проблемах современного человекознания [Текст] / Б.Г.Ананьев. − М.: Наука, 1977.- 380 с.
Асмолов, А.Г. Психология личности [Текст] / А.Г.Асмолов. − М.: МГУ, 1990.-367с. Богословский, В.В. Общая психология [Текст] / В.В.Богословский. − М., 1981.- 394 с. Вол

Тема 9. ЗДОРОВ¢Я КЕРІВНИКА
Після вивчення даної теми студенти повинні вміти: — сформулювати визначення організаційної структури управління; — визначити традиційні компоненти структури управ

ЗДОРОВ¢Я ЯК ФАКТОР ЕФЕКТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ КЕРІВНИКА
Для діяльності менеджера, на якого покладається функція управління та відповідальності за успішну роботу колективу організації, дуже важливе фізичне та психологічне здоров'я. Сучасні менеджери пови

СТРЕС І РИЗИК У ДІЯЛЬНОСТІ КЕРІВНИКА
З усіх органів людського організму найбільш безза­хисний головний мозок, який забезпечує майже 25% усіх обмінних процесів. Функціонування нервової тка­нини залежить насамперед від рівня глюкози в к

Контрольні запитання та завдання
1. Визначте сутність поняття “здоров¢я керівника”, його компоненти. 2. У чому полягає фізичне здоров¢я керівника та які є критерії біологічного віку? 3. Охарактеризуйте

Список рекомендованої літератури
Обозов, Н.Н. Психология работы с людьми [Текст] / Н.Н.Обозов, Г.В.Щекин. − К.: МАУП, 2004.- 228 с. Орбан-Лембрик, Л.Е. Психологія управління [Текст] / Л.Е.Орбан-Лембрик. – К.: Академ

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги