рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Структура психіки людини

Структура психіки людини - раздел Психология, Предмет, завдання та структура психології як науки Психіка Складна Й Різноманітна За Своїми Проявами. Зазвичай Виділяють Три ...

Психіка складна й різноманітна за своїми проявами. Зазвичай виділяють три великі трупи психічних явищ, а саме:

1) психічні процеси, 2) психічні стани, 3) психічні властивості.

Психічні процеси - динамічне відображення дійсності в різних формах психічних явищ.

Психічний процес - це протягом психічного явища, що має початок, розвиток і кінець, що проявляється у вигляді реакції. При цьому потрібно мати на увазі, що кінець психічного процесу тісно пов'язаний з початком нового процесу. Звідси безперервність психічної діяльності в стані пильнування людини.

Психічні процеси викликаються як зовнішніми діями, так і подразненнями нервової системи, що йдуть від внутрішнього середовища організму.

Всі психічні процеси підрозділяються на пізнавальні - до них відносяться відчуття і сприйняття, уявлення й пам'ять, мислення і уява; емоційні - активні і пасивні переживання; вольові - рішення, виконання, вольове зусилля, і т. д.

Психічні процеси забезпечують формування знань і первинну регуляцію поведінки і діяльності людини.

У складній психічній діяльності різні процеси пов'язані й становлять єдиний потік свідомості, що забезпечує адекватне відображення дійсності й здійснення різних видів діяльності. Психічні процеси протікають з різною швидкістю і інтенсивністю в залежності від особливостей зовнішніх впливів і станів особистості.

Під психічним станом варто розуміти що визначився в даний час відносно стійкий рівень психічної діяльності, який виявляється в підвищеній або зниженій активності особистості.

Кожна людина щодня відчуває різні психічні стани; При одному психічному стані розумова або фізична робота протікає легко й продуктивно, при іншому - важко й неефективно.

Психічні стани мають рефлекторну природу: вони виникають під впливом обстановки, фізіологічних факторів, ходу роботи, часу і словесних впливів (похвала, осудження і тощо),

Найбільш вивченими є: 1) загальний психічний стан, наприклад увагу, що виявляється на рівні активної зосередженості або неуважності. 2) емоційні стани або настрою (життєрадісний, захоплене, сумний "сумне, гнівний, роздратований і т. д.). Цікаві дослідження є про особливе, творчому, станів особистості, що називають натхненням.

Вищими і стійкими регуляторами психічної діяльності є властивості особистості.

Під психічними властивостями людини варто розуміти стійкі утворення, що забезпечують визначений якісно-кількісний рівень діяльності і поведінки, типовий для даної людини.

Кожна психічна властивість формується поступово в процесі відбиття й закріплюється в практиці. Воно, отже, є результатом відбивної та практичної діяльності.

Властивості особистості різноманітні, і їх потрібно класифікувати відповідно до угрупованнь психічних процесів, на основі яких вони формуються. А значить, можна виділити властивості інтелектуальної, або пізнавальної, вольової та емоційної діяльності людини:

Для прикладу наведемо деякі інтелектуальні властивості - спостережливість, гнучкість розуму; вольові - рішучість, наполегливість; емоційні - чуйність, ніжність, пристрасність, афективні і т. п.

Психічні властивості не існують разом, вони синтезуються й утворюють складні структурні утворення особи, до яких необхідно віднести:

1) життєву позицію особистості (систему потреб, інтересів, переконань, ідеалів, що визначає вибірковість і рівень активності людини);

2) темперамент (систему природних властивостей особистості - рухливість, врівноваженість поведінки і тонус активності, - що характеризує динамічну сторону поводження);

3) здібності (систему інтелектуально-вольових і емоційних властивостей, що визначає творчі можливості особистості) і, нарешті,

4) характер як систему відносин і способів поведінки.

 

8.Галузі психології:Загальна психологія / Соціальна психологія / Історична психологія (Культурно-історична психологія) / Християнська психологія / Психологія маси / Політична психологія / Психологія реклами / Гендерна психологія / Етнопсихологія / Педагогічна психологія / Юридична психологія (Кримінальна психологія/Судова психологія) / Клінічна психологія / Медична психологія / Патопсихологія / Нейропсихологія / Експерементальна нейропсихологія / Клінічна нейропсихологія / Реабілітаційна нейропсихологія / Дитяча нейропсихологія / Психотерапія / Психологія здоров'я / Популярна психологія / Позитивна психологія / Інженерна психологія / Гуманістична психологія / Психологія розвитку

 

9, Характеристика методів психології

Методи психології доцільно розділити на дві групи: пізнавальні (дослідницькі) методи; методи активного впливу на людей.

1. Процес психологічного дослідження складається з низки етапів: підготовки, збирання, обробки, інтерпретації фактичних даних і формулювання висновків.

На підготовчому етапі вивчають стан досліджуваної проблеми, проводять попередні спостереження, бесіди, анкетування, визначають мету й завдання дослідження. Важливим елементом цього етапу стає гіпотеза - уявлення про очікуваний результат дослідження.

На етапі збирання фактичних даних використовують емпіричні методи (експеримент, спостереження, тестування, бесіди тощо). Експериментальні дані фіксують у протоколі, що має бути досить повним і цілеспрямованим, включаючи реєстрацію всіх необхідних параметрів експериментальної ситуації та психічних властивостей.

Відповідно до етапів психологічного дослідження, доцільно розрізняти чотири групи методів: організаційні; емпіричні; методи обробки даних; інтерпретаційні методи.

До організаційних методів належать: порівняльний метод, який реалізується зіставленням груп піддослідних, які відрізняються за віком, видом діяльності тощо; лонгітюдний метод, що виявляється у багаторазових обстеженнях тих самих осіб упродовж тривалого часу; комплексний метод, коли той самий об´єкт вивчають різними засобами представники різних наук, що дає змогу різнобічно характеризувати особистість.

До групи емпіричних методів входять: спостереження і самоспостереження; експериментальні методи; психодіагностичні методи (тести, анкети, питальники, інтерв´ю, бесіда); аналіз продуктів діяльності; біографічний метод; трудовий метод.

Методи обробки даних - це кількісні та якісні методи. До кількісних методів належать, наприклад, визначення середніх величин і міри розсіювання, коефіцієнтів кореляції, факторний аналіз, побудова графіків, гістограм, схем, таблиць, матриць тощо. Якісний метод передбачає аналіз і синтез отриманих даних, їх систематизацію та порівняння з результатами інших досліджень.

До інтерпретаційних методів належать генетичний метод аналізу психологічних даних у процесі розвитку - з виокремленням стадій, критичних моментів, суперечностей тощо, а також структурний, системний метод, який передбачає встановлення зв´язків між усіма психічними якостями індивіда. Останній полягає в реалізації особистісного підходу, коли всі психічні властивості розглядаються у цілісній системі.

Метод спостереження полягає в тому, що експериментатор збирає інформацію, не втручаючись у ситуацію. Проте якщо ми спробуємо змінити умови чи обставини, за яких здійснюється спостереження, то це вже буде експеримент.

За характером контакту - безпосереднє спостереження, коли спостерігач і об´єкт спостереження перебувають у безпосередньому контакті та взаємодії, та опосередковане, коли дослідник знайомиться зі спостережуваними суб´єктами побічно, за допомогою спеціально організованих документів - анкет, біографій, аудіо- або відеозаписів тощо.

За умовами здійснення спостереження - польове спостереження, яке відбувається в умовах повсякденного життя, навчання або роботи, та лабораторне, коли за суб´єктом або групою спостерігають у штучних, спеціально створених умовах.

За характером взаємодії з об´єктом розрізняють включене спостереження, коли дослідник стає членом групи, та його присутність і поведінка стають частиною спостережуваної ситуації, та невключене (з боку), тобто без взаємодії і встановлення яких-небудь контактів з особою чи групою, яку вивчають.

Розрізняють також відкрите спостереження, коли дослідник відкриває спостережуваним свою роль (недоліком цього способу є зниження природної поведінки спостережуваних суб´єктів), і приховане (інкогніто), коли про присутність спостерігача групі або індивіду не повідомляють.

За впорядкованістю в часі розрізняють спостереження суцільні, коли хід подій фіксується постійно, та вибіркові, коли дослідник фіксує процеси, які спостерігає, тільки в певні проміжки часу.

До методів активного психологічного впливу потрібно додати такі групи: методи регулювання; методи формування і спрямування поведінки та діяльності; методи психологічного забезпечення (психологічної підготовки, психічного здоров´я тощо).

За метою і завданням дослідження методи вікової психології поділяються на:

1) описові (не експериментальні): - спостереження; - бесіда; - анкета; - вивчення продуктів діяльності;

2) діагностичні (вимірювальні): - тести;

3) пояснювальні (експериментальні): - природний експеримент; - моделюючий експеримент; - лабораторний експеримент;

4) перетворюючі (формуючі): - навчаючий експеримент; - виховуючий експеримент.

За організацією дослідження методи вікової психології поділяються на:

1) повздовжній метод (лонгітюдний метод) - дослідження одних і тих самих дітей упродовж тривалого періоду;

2) поперечний зріз - дослідження проводиться на окремих і різних за віком групах дітей. Мета - дослідження особливостей даного моменту формування психіки;

3) комплексне дослідження - використання і поперечних, і повздовжніх зрізів різними дослідниками.

Спостереження - метод тривалого, планомірного, цілеспрямованого опису психічних особливостей людини, що проявляються в її діяльності та поведінці, на основі їх безпосереднього сприймання. Об'єктом спостереження звичайно стають окремі сторони психічної діяльності дитини, скажімо, особливості мовлення, мислення, емоцій, вольової регуляції поведінки, взаємини в групах дітей, ігри тощо.

Спостереження має відповідати ряду вимог, основними з яких є цілеспрямованість, планомірність, систематичність, об'єктивність, фіксування отриманих даних з наступних їх аналізом тощо.

Методи спостереження поділяють на суцільні та вибіркові, довго- та короткотривалі, колективні та індивідуальні, явні і приховані.

У віковій психології спостереження часто набуває характеру послідовного фіксування фактів щодо психічного розвитку людини у вигляді щоденника. Широко використовуються також дані самоспостереження дітей та молодих людей, їхні усні розповіді про свої уявлення, почуття, прагнення, спогади про різні події у своєму житті тощо.

Бесіди як метод вікової психології бувають програмованими та вільними, можуть включати прямі та непрямі запитання тощо. Інколи вони набувають характеру інтерв'ю, яке полягає в отриманні відповідей на заздалегідь заготовлені запитання.

Продукти діяльності людини, тобто результати образотворчої, літературно-художньої тощо, також є джерелом психологічних фактів.

Тести у віковій психології - це системи завдань, які дають можливість вимірювати рівень розвитку певної якості (властивості) особистості. Серед тестів вирізняють:

- тести досягнень, спрямовані на визначення рівня володіння людиною конкретними знаннями, уміннями та навичками;

- тести інтелекту, що мають виявляти інтелектуальний потенціал людини;

- тести креативності, націлені на вивчення і оцінку творчих здібностей;

- тести особистісні, спрямовані на вимірювання різних сторін особистості;

- тести проективні для цілісного вивчення особистості, що випливає з аналізу психологічної інтерпретації, тобто усвідомленого чи неусвідомленого перенесення суб'єктом власних властивостей і станів на зовнішні об'єкти під впливом домінуючих потреб, цінностей та смислів.

Специфікою експериментальних методів полягає у спеціальному створенні умов, за яких виникають очікувані психічні процеси, акти поведінки дитини, у повторенні їх для перевірки істинності своїх висновків, у зміні цих умов з метою виявлення їх впливу на перебіг досліджуваних процесів.

Лабораторний експеримент за частотою використання у віковій психології поступається природному. Лабораторний експеримент проводиться у спеціально створюваних умовах, які ретельно враховуються. Прикладами такого експерименту можуть бути вивчення умовних рефлексів дитини, змін дихання, пульсу залежно від емоцій, швидкості протікання різноманітних реакцій, розв'язання експериментальних задач тощо.

Природний експеримент характеризується тим, що здійснюється в природних для дитини умовах ігрової, навчальної, трудової та інших видів діяльності. Його широко застосовують для дослідження вікових, індивідуальних особливостей розвитку сприймань, пам'яті, мислення, уяви, мовлення, емоцій, вольових дій, здібностей та інших властивостей. З цією метою дітям пропонують виконати різні види завдань (перцептивні, мнемонічні, мислительні, конструкторські тощо), а за процесом та результатами розв'язання роблять висновки про їхні психічні властивості.

Важливим для вікової психології є формуючий (навчаючий та виховуючий) експеримент, коли динаміка психічної діяльності людини простежується як результат активного впливу експериментатора. Формуючий експеримент одночасно виконує дві функції: дослідження психологічних особливостей і механізмів; досягнення певних виховних та освітніх цілей.

Особливе місце серед методів дослідження індивідуальних і вікових відмінностей дітей посідає близнюковий метод, запозичений з диференційної психології. За допомогою цього методу досліджується подібне і відмінне між гомозиготними й гетерозиготними близнюками, що дозволяє вирішити одну з основних проблем вікової психології - взаємозв'язок біологічної та соціальної зумовленості розвитку психіки.

Ефективність використання тих чи інших методів залежить від того, наскільки він валідний (відповідає тому, для одержання чи оцінки чого він застосовується) і надійний (дозволяє отримувати одні й ті самі результати при багаторазовому використання).

10-11.Психіка, її функції та структура.

Психіка - це властивість мозку - відображати зовнішній світ / - суб'єктивно відображати об'єктивну дійсність в поведінці та діяльності / - активізувати поведінку істоти / - відчувати, мислити, усвідомлювати / - копіювати ознаки об'єкту

Ф-ії: відображення оточуючого світу, регуляція поведінки та доцільна діяльність, самоусвідомлення індивідом свого місця в світі. Ці ф-ії реаліз завдяки механізмам відображення, психомоторики, самоусвідомлення.

Етимологічно слово "психіка" (грец. душа) має подвійне значення. Одне значення несе смислове навантаження суті якої-небудь речі. Психіка - це сутність, де внеположность і різноманіття природи збирається до свого єдності, це віртуальний стиск природи, це відображення об'єктивного світу в його зв'язках і відносинах

Психічне відображення не є дзеркальним, механічно пасивним копіюванням світу (як дзеркало або фотоапарат), воно пов'язане з пошуком, вибором, у психічному відбитті надходить інформація піддається специфічній обробці, тобто психічне відображення-це активне відбиття світу у зв'язку з якоюсь необхідністю, з потребами, це суб'єктивне виборче відображення об'єктивного світу, тому що завжди належить суб'єкту, поза суб'єктом не існує, залежить від суб'єктивних особливостей. Психіка - це "суб'єктивний образ об'єктивного світу".

Психіку не можна звести просто до нервової системи. Психічні властивості є результатом нейрофізіологічної діяльності мозку, однак містять в собі характеристики зовнішніх об'єктів/а її внутрішніх фізіологічних процесів, за допомогою яких психічне виникає. Перетворення сигналів, що відбуваються в мозку, сприймаються людиною як події, що розігруються поза ним, у зовнішньому просторі і в світі. Мозок виділяє психіку, думку подібно тому, як печінка виділяє жовч. Недолік цієї теорій в тому, що ототожнюють психіку з нервовими процесами, не бачать якісних відмінностей між ними.

Психічні явища співвідносяться не з окремим нейрофізіологічним процесом, а з організованими сукупностями таких процесів, тобто психіка-це системна якість мозку, що реалізовується через багаторівневі функціональні системи мозку, які формуються у людини в процесі життя й оволодіння їм історично сформованими формами діяльності й досвіду людства через власну активну діяльність. Таким об-разом, специфічно людські якості (свідомість, мова, праця тощо), людська психіка формуються в людини тільки прижиттєво, в процесі засвоєння їм культури, створеної попередніми поколіннями. Таким чином, психіка людини містить у собі щонайменше три складові: зовнішній світ, природу, її відбиття - повноцінну діяльність мозку - взаємодія з людьми, активну передачу новим поколінням людської культури, людських здібностей.

Психічне відображення характеризується низкою особливостей:воно дає можливість правильно відбивати навколишню дійсність, причому правильність відображення підтверджується практикою; сам психічний образ формується в процесі активної діяльності людини; психічне відображення поглиблюється і вдосконалюється; забезпечує доцільність поведінки та діяльності; заломлюється через індивідуальність людини; носить випереджальний характер.

 

13,Свідомість як вища форма відображення, її функції та структура.

Свідо́мість —це вища форма відображення дійсності, властива лише людям і пов'язана з їх психікою, абстрактним мисленням, світоглядом, самосвідомістю, самоконтролем своєї поведінки і діяльності та передбачування результатів останньої. Свідомість людини — складне і багатогранне явище. З погляду психології свідомість можна розглядати як форму психіки. Стосовно буття свідомість демонструє свою пізнавальну функцію, що полягає в побудові певного образу світу, який несе в собі ступінь освоєння людиною буття.

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Предмет, завдання та структура психології як науки

Психологія наука і система знань про закономірності механізми психічні факти і явища в житті людини... Основними механізмами психіки людини є відображення проектування і... Об єктом вивчення психології є психіка як функція мозку Предмет психології закономірності розвитку і проявів...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Структура психіки людини

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Структура свідомості
Свідомість має надзвичайно складну структуру. Фахівці не мають відносно неї одностайної думки Можна виділити такі рівні свідомості та їх елементи. 1. Базовим і найбільш дав

Структура свідомості
Свідомість має надзвичайно складну структуру. Фахівці не мають відносно неї одностайної думки Можна виділити такі рівні свідомості та їх елементи. 1. Базовим і найбільш дав

Акцентуації характеру, розкрити характеристику основних типів акцентуації.
Надмірний вияв окремих рис характеру та їх поєднань, крайні варіанти норми в психології називають акцептуаціями характеру. Німецький вчений К. Леонгард виділив 12 типів акцентуацій

Розвиток мовлення у дошкільному віці.
Важливе значення для психічного розвитку дошкільника має комунікативна функція мови, яка полягає у використанні мови як засобу спілкування. Як відомо, діти починають спілкуватися ще до того, як нав

Комунікативна, перцептивна, інтерактивна сторони спілкування.
Спілкування – складний процес взаємодії між людьми, що полягає в обміні інформацією, а також у сприйнятті і розумінні партнерами один одного. Структура спілкування має взаємопов'язані стор

Загальна характеристика великих соціальних груп
Якою б не була роль малих соціальних груп та міжособистісного спілкування у становленні й розвитку особистості, самі по собі вони не створюють історично конкретних соціальних норм, цінностей та інш

Малі групи: кількісна характеристика, класифікація. Динаміка розвитку.
Якщо вибрати з незліченних визначень малих груп найбільш «синтетичне», то воно зводиться приблизно до наступного: «Під малою групою розуміється нечисленна по складу група, члени якої об'єднані спіл

Малі групи: кількісна характеристика, класифікація. Динаміка розвитку.
Якщо вибрати з незліченних визначень малих груп найбільш «синтетичне», то воно зводиться приблизно до наступного: «Під малою групою розуміється нечисленна по складу група, члени якої об'єднані спіл

Юридичне визначення
Сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю

Соціально-психологічні методи впливу в процесі спілкування.
Структуру соціально-психологічного впливу або соціальних впливів можна представити таким чином: суб'єкт, об'єкт, способи впливу, кошти, механізм. В якості суб'єктів соціальних впливів можу

Види комунікативних бар’єрів
Далеко не завжди процес комунікації є ефективним, адже між тим, хто доносить інформацію і тим, хто її сприймає можуть виникати комунікативні бар’єри - психологічні перепони, які людина установлює,

Міжособистісне сприйняття в процесі спілкування: ефект ореолу, новизни.
Зміст міжособистісного сприйняття залежить від характеристик як суб'єкта, так і об'єкта сприйняття тому, що вони включені в певний взаємодія, що має дві сторони: оцінювання один одного і змінаякихо

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги