Визначення завдань - це вибір шляхів і засобів для досягнення мети дослідження. Вони можуть бути представлені у вигляді етапів або сформульовані як питання, відповіді на які дозволять прийти до мети дослідження. Вибір завдань повинен бути обумовлений поділом мети дослідження на підцілі (цілі другого порядку), тобто положення, свого роду «щаблі», реалізуючи які і просуваючись по яких, ми приходимо до досягнення головної мети.
Серед завдань дослідження повинні бути як ті, які забезпечать знаходження нових фактів, так і ті, що допоможуть включити їх в систему наявних психологічних знань. Дослідження буде сприйняте як цілісне і закінчене в тому випадку, якщо досліджуване явище не буде виглядати у вашому описі як ізольоване від інших психічних явищ або як безструктурне. Тому в число завдань дослідження треба включити такі, які дозволять виділити місце досліджуваного явища в психіці - його взаємозв'язку з іншими психічними явищами. У будь-якому дослідженні бажано встановити рівень психіки, до якого відноситься досліджуваний феномен, виділити найближчі рівні психіки і детермінанти досліджуваного феномена, наявні на цих рівнях; уточнити внутрішню будову явища (його компоненти, конкретні феномени, окремі характеристики).
При визначенні завдань важливо скласти цілісне уявлення про досліджуваний феномен, виділити, по можливості, всі ланки в тому ланцюгу взаємозв'язків, у який вони включені. Виявлення віддалених взаємозв'язків без прояснення найближчих знижує цінність роботи.
Часта помилка у формулюванні завдань дослідження полягає в тому, що автор підміняє виклад дослідницьких завдань описом плану майбутньої роботи. У цьому випадку завдання формулюються приблизно таким чином:
1) проаналізувати літературу по темі;
2) провести експеримент (обстеження);
3) опрацювати емпіричні дані;
4) проаналізувати отримані результати і зробити висновки.
Це опис звичайної послідовності кроків наукового дослідження. У цьому описі немає новизни, воно не виявляє наукової цінності дослідження. Опис формального алгоритму дослідження не є виділенням дослідницьких завдань, тому даного шляху слід уникати. І непосвяченому зрозуміло, що дані необхідно зібрати, потім обробити, після чого інтерпретувати, сформулювати висновки, практичні рекомендації.
Перерахування завдань повинно розкривати мету і виявляти характер дослідження, показувати шлях досягнення мети. Наприклад, вже на початку важливо дізнатися, чи ставилися задачі створити (модифікувати, адаптувати) методики для вивчення феномену, взятого в якості предмета дослідження. Чи проводилися навчальні, формуючі експерименти? Дослідження проводилося методом «поперечних» зрізів або носило лонгітюдний характер? Чи ставив автор задачу побудувати модель досліджуваного явища чи обмежився отриманням нових даних про його характеристики? Вивчення яких сторін явища, взаємозв'язків автор вважав найважливішим у своїй роботі? Такого роду аспекти і повинні бути відображені в перелічуваних дослідницьких завданнях.
Предмет і об'єкт психологічного дослідження
Предмет і об'єкт психологічного дослідження формулюється виходячи з висунутої мети і вирішуваних завдань.
Визначення предмета і об'єкта науки і наукового дослідження відноситься до розряду достатньо складних методологічних проблем. І до теперішнього часу по цій проблемі висловлюються різні погляди. Однак, не розгортаючи полеміки, виділимо найбільш загальні, єдині підходи, які встановилися в психології в даний час.
Але для початку визначимося у вихідних поняттях і що ми під ними розуміємо.
Мета дослідження передбачає відповідь на питання: для чого? Чого хочуть досягти, який кінцевий бажаний результат?
Предмет дослідження - що необхідно виявити, розкрити які взаємозв'язки, відносини, особливості, динаміку психічних процесів, явищ і т. д.
Об'єкт дослідження - що фіксується: характеристики, властивості, якості, зміни об'єкта.