1.Відчуття – це
а) психічний процес відтворення інформації після її запам’ятовування;
б) психічний процес відображення окремих властивостей предметів та явищ при їх безпосередньому впливові на рецептори;
в) психічний стан;
г) емоційна реакція.
2.Рецептор – це
а) специфічне нервове утворення, яке сприймає зовнішні подразнення;
б) специфічний мотив, який впливає на прийняття рішення;
в) зона кори головного мозку, у якій відбувається моделювання обʼєкту сприймання;
г) той, хто пригадує минуле.
3.Абсолютний поріг відчуття – це
а) мінімальна величина подразника, при якому виникає відчуття;
б) мінімальний час, необхідний для моделювання окремих явищ у процесі відчуття;
в) абсолютне значення сили подразника;
г) рівень активності аналізатора, який забезпечує адекватність відчуття.
4.Антиципація – це
а) почуття неприязні, відрази до чогось (або когось);
б) об’єднувальна діяльність психічного апарату;
в) здатність випереджаючого відображення явища, передбачення поведінки індивіда;
г) здатність протидіяти факторам, які перешкоджають адекватному сприйманню.
5.Компарація – це
а) психологічний механізм, за допомогою якого здійснюється аналіз звуку та подальше його моделювання у свідомості людини;
б) порівняння двох різних об’єктів сприймання;
в) комп’ютерне опрацювання результатів дослідження;
г) форма діяльності, яка передбачає переосмислення ставлення до дійсності.
6.Музикальність – це
а) високий рівень розвитку звуковисотного слуху;
б) високий рівень розвитку музикально-ритмічного відчуття;
в) емоційне ставлення до музики;
г) комплекс музичних здібностей, необхідний для занять музикою.
7.Сприймання – це
а) індивідуальне ставлення суб’єкта до оточення;
б) психічне відображення окремих рис предметів або явищ;
в) створення нових образів на базі попереднього досвіду;
г) процес цілісного, свідомого відображення предметів або явищ за умови безпосереднього впливу подразників на рецептори.
8.Звуковисотна чутливість – це
а) високо розвинута здібність розрізняти звуки за силою;
б)хвороблива реакція на високі звуки, яка спостерігається у конкретному віковому періоді;
в) здатність розрізняти більш або менш близькі за висотою звуки;
г) здатність відділяти мелодію від фону (супроводу).
9.Аналізатор – це
а) специфічні нервові утворення, кінці чутливих нервових волокон;
б) орган чуття з відповідною ділянкою мозку і нервовими шляхами, що їх з’єднують;
в)спеціальний пристрій, який дозволяє вимірювати рівень звуковисотної чутливості;
г) тип нервової системи людини, яка є схильною до аналітичного мислення.
10.Аперцепція – це
а) суб’єктивний образ об’єктивно існуючих зв’язків між явищами та предметами;
б) залежність сприймання від попереднього індивідуального досвіду людини, її знань, інтересів, потреб тощо;
в) найвищий рівень концентрації уваги;
г)мотивація процесів сприймання, специфічна для художньо-естетичної діяльності суб’єкта.