рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Змістовний модуль1.Основні музичні здібності.

Змістовний модуль1.Основні музичні здібності. - раздел Психология, Психолого-педагогічні основи музичного сприймання Тема1. Музичні Здібності Та Музична Обдарованість Поняття Здібності....

Тема1. Музичні здібності та музична обдарованість

Поняття здібності. Соціогенетична та біогенетична концепції формування здібностей. Загальні та спеціальні музичні здібності. Зв᾽язок понять «здібність» та «діяльність». Ступені розвитку та прояву здібностей (обдарованість,талант, геніальність тощо). Музикальність та музична обдарованість. Вивчення проблеми формування, розвитку та діагностики музичних здібностей. Основні музичні здібності, їх характеристика.

 

Тема 2. Звуковисотний слух

Темброво-звуковисотна характеристика та висота звуку у власному значенні. Ознаки наявності власне звуковисотного слуху. Залежність сприйняття звуковисотності від мелодичного руху. Чутливість до розрізнення висоти звуку. Фактори, які впливають на розвиток звуковисотної чутливості. Зонна природа звуковисотного слуху. Особливості психологічного механізму моделювання музикального звуку. Компарація. Стадії формування мелодичного слуху.

 

Тема 3. Гармонічний слух

Складне відчуття. Феномен злиття звуків. Акустична природа окремого музичного звуку. Відчуття тембру як суб᾽єктивне відображення складної структури музичного звуку. Обертони. Принципова різниця між тембровим та гармонічним сприйняттям. Ступінь злиття звуків. Консонанс та дисонанс. Критерії консонантності (дисонантності) інтервалу. Поняття акорду. Фонізм акорду та його ладова функція. Критерії виявлення сформованості гармонічного слуху. Генезис гармонічного слуху. Вимоги до педагогічного репертуару, урахування яких дозволяє підвищити ефективність процесу розвитку гармонічного слуху.

 

Тема 4. Музикально-ритмічне відчуття

Поняття музичного ритму. Умови ритмічного групування. Емоційна природа музичного ритму. Значення моторики у сприйнятті ритмічних патернів. Роль установок у встановленні відчуття ритму. Ефект суб᾽єктивного ритмізування. Критерії відбору творів, на базі яких має здійснюватися розвиток музикально-ритмічного відчуття. Система музикально-ритмічного виховання, яку розробив Е.Жак-Далькроз.

Психологічні основи сприймання часу в музиці. Темп музичного твору. Зонна природа сприймання темпу. Цілісність сприймання елементів музичного твору. Спатіалізація.

Змістовний модуль 2. Сприймання музики (психологічний аспект та педагогічні умови)

 

Тема 5. Стадії формування музичного сприйняття

Фактори, які зумовлюють розвиток пізнавальних процесів. Формування здатності реагувати на окремі елементи музичної мови (звуковисотні, темброві, ритмічні та динамічні параметри звуків). Роль вокального апарату у формуванні коркової моделі звуку. Розвиток здатності більш цілісно і диференційовано сприймати музичний твір. Значення антиціпційних процесів для адекватної оцінки музики, яка прослуховується. Механізм вірогіднісного прогнозування. Стадії сенсомоторного навчення, формування перцептивних дій, створення естетичних моделей та евристична стадія. Формування естетичного еталону. Перехід музичного сприймання від чуттєвого до чуттєво-логічного. Основні характерні особливості розвитку музикальності у дітей дошкільного та шкільного віку.

 

Тема 6. Музичне мислення

Види та форми мислення. Мислительні операції. Мотивація процесу мислення. Специфічні особливості музичного мислення. Еволюція поглядів на природу та механізми музичного мислення. Музична мова, семантичне навантаження окремих її елементів. Інтонація як центральний, базовий елемент музичної мови. Значення стереотипів для розуміння змісту музичного твору. Розвиток музикально-розумових здібностей в онтогенезі, педагогічні умови оптимізації цього процесу.

 

 

Тема 7. Сприймання музики як комунікативний процес.

Сприймання художнього твору як комунікативний процес. Задачі, на вирішення яких спрямована комунікативна сторона мистецтва. Взаємозв᾽язок змістовної (моделюючої) та комунікативної сторони музичної мови. Засоби музичної виразності, які допомагають адекватно сприймати зміст музичного твору. Інерція сприймання, її значення в організації процесу сприймання музики.

 

Тема 8. Психологічні особливості слухання музики на уроці

Слухання музики як один з видів діяльності дітей на уроці. Музичний образ, його сприймання. Проблема адекватності сприймання художнього твору. Організація процесу сприймання, створення відповідних установок у учнів. Орієнтація на емоційно-логічне осягнення змісту музичного твору. Об᾽єктивні та суб᾽єктивні фактори, які зумовлюють характер сприймання. Соціальні функції музики. Формування у учнів музичних потреб та музичного інтересу.

Вимоги до організації індивідуальної роботи із студентами з дисципліни «Психолого-педагогічні основи музичного сприймання»

Головна мета проведення індивідуальних занять з студентами – надання їм методичної допомоги під час написання рефератів або опанування змісту тих або інших тем дисципліни, яка вивчається, а також допомога у організації самостійної роботи. Відповідно треба виділити три основних напрямки , аспекти роботи викладача:

1)Робота, спрямована на розʼяснення окремих положень теми, спірних або малозрозумілих тез, термінів тощо. При цьому доцільно застосовувати такі методи, як монологічне пояснення, евристична бесіда, вирішення студентом запропонованих викладачем задач, які ілюструють матеріал, що вивчається.

2) Конкретні поради студенту, які стосуються методики пошуку інформації у бібліотеках, в інтернеті. Особливий акцент треба зробити на вмінні працювати з бібліотечним каталогом та на необхідності вдосконалювати навички роботи з комп’ютером, використовувати величезний інформаційний потенціал всесвітньої мережі.

3)Методичні рекомендації, що відносяться до організації роботи з написання рефератів. Викладач має допомогти студенту в цій роботі на всіх етапах її виконання, а саме: розʼяснення теми, оформлення основного напрямку пошуку, написання плану роботи з подальшою можливою його корекцією, орієнтація на ті або інші джерела інформації, стратегія пошуку інформації, спільний аналіз вже написаного, структурування готового матеріалу у відповідності як до існуючих стандартів написання подібних робіт, так і до внутрішньої логіки наукового пошуку, який здійснюється в процесі написання реферату. Працюючи із студентом над написанням реферату, викладач здійснює також функцію загального планування, визначаючи приблизний обсяг роботи, яку треба зробити до наступної зустрічі, і конкретні строки її виконання.

Однією з можливих форм організації роботи студентів є обʼєднання їх у малі групи (3-5 студентів у групі) з постановкою загального для них завдання. Бригадна робота, яка характеризується взаємозалежністю членів групи, стимулює підвищення відповідальності, дисциплінує кожного з учасників процесу, припустимо, колективного пошуку інформації для написання реферату. Викладач в такому разі, проводячи індивідуальну роботу, зустрічається не з кожним із студентів окремо, а з усією бригадою, що дозволяє організувати колективне обговорення проблеми, можливо, навіть у формі дискусії. Відомо, що правильно організована робота у малій групі (за умови, що добре налагоджена внутрішньогрупова взаємодія) підвищує інтелектуальну активність її членів, тому запропонована форма роботи повинна позитивно вплинути на процес засвоєння матеріалу курсу.

Одним з напрямків індивідуальної роботи з студентами є контроль за створенням індивідуальних планів діагностики та розвитку музичних здібностей у дітей на уроці музики. Викладач ставить перед кожним із студентів задачу розробити такий план, конкретизуючи параметри, якими може характеризуватись дидактична ситуація: вікова категорія учнів (учні початкових класів, учні середнього або старшого шкільного віку), тема уроку, музичний матеріал, який пропонується для слухання та розучування, тип уроку та інше. Студент мусить знайти адекватні заданим умовам прийоми й методи роботи, які б дозволили вияснити рівень розвитку музичних здібностей окремих учнів та загальний, середній рівень підготовленості класу до вирішення конкретної музично-дидактичної задачі. Інший варіант роботи: викладач пропонує студенту створити індивідуальну карту розвитку музичних здібностей учня, яка має включати базову характеристику структури музичних здібностей дитини і напрями їх подальшого вдосконалення. При цьому студенту необхідно вказати, яким чином має здійснюватись діагностика, і знайти відповідні способи підвищення рівня музичності школяра.

Вимоги до самостійної роботи студентів під час вивчення курсу «Психолого-педагогічні основи музичного сприймання»

Однією з характерних тенденцій розвитку сучасної вищої школи є значне підвищення ролі самостійної роботи студентів під час навчання у вищому навчальному закладі. Години, відведені навчальним планом для такої роботи, мають бути використані як для більш детального вивчення питань, що попередньо розглядались в аудиторії, так і для цілковито самостійного опрацювання окремих тем. Слід зауважити, що ефективною така діяльність студента може бути тільки тоді, коли у нього вже є відповідні організаційні та інтелектуальні навички і вже сформована достатня внутрішня мотивація. Зовнішня регламентація й контроль не можуть забезпечити бажаної результативності вказаного процесу, адже не існує адекватних засобів перевірити навіть кількість годин, які витратив студент, самостійно опановуючи навчальний матеріал. Ще складніше, якщо можливо взагалі, виявити, яким саме чином добувались знання, якою пошуковою стратегією користувався студент. Оцінити самостійну роботу студента викладач може тільки опосередковано, аналізуючи його академічну успішність. Тому, з одного боку, слід максимально сприяти формуванню у студента відповідної внутрішньої мотивації, а з іншого – шукати такі організаційні форми, за яких зʼявляється можливість контролювати якість самостійної роботи не тільки на заключному етапі, але й на проміжних стадіях (це можливо, наприклад, при написанні реферату або наукової статті).

Форми самостійної роботи:

1)Самостійне опрацювання тем, які пропонуються викладачем.

2)Поглиблене вивчення тем, які розглядалися під час лекційних занять.

3)Написання рефератів на запропоновані теми.

4)Розробка орієнтовної індивідуальної програми роботи із школярами під час майбутньої педагогічної практики в школі, в якій має бути врахований психолого-педагогічний аспект діяльності вчителя на уроці музики.

 

Теми, які підлягають самостійному вивченню, можуть мати або історично-оглядовий характер, або бути такими, які не потребують глибокого аналізу (не принципово новими за змістом), або конкретизувати (з орієнтацією на музичну діяльність людини) знання, які вже отримані студентом під час вивчення курсу загальної психології.

Навички та вміння, які формуються або закріплюються під час самостійної роботи:

1) Вміння користуватися бібліотечним каталогом.

2) Вміння здійснювати пошук необхідної інформації в мережі (в інтернеті).

3) Вміння виділяти релевантну інформацію і відсіювати другорядну інформацію (або таку, яка взагалі не стосується теми, що вивчається чи питання, яке розглядається).

4) Вміння аналізувати отриману в знайдених документах інформацію на предмет співпадінь або неспівпадінь трактовок, пояснень, формулювань тощо. Бажано, аби студент при цьому зміг дати відповідну оцінку таким фактам (істотність протиріч або просто відмінні формулювання), внутрішні витоки протиріч (відношення до різних наукових парадигм, внутрішні протиріччя недостатньо розробленої проблеми в рамках однієї наукової школи тощо), відповідність отриманої інформації тій, яка була раніше отримана під час навчання).

5) Вміння логічно обʼєднувати та структурувати інформацію.

 

Індивідуально-особистісні якості, які розвиває самостійна робота:

1)Ініціативність.

2)Допитливість.

3)Самостійність.

4)Відповідальне ставлення до справи.

5) Самодисципліна, вміння організувати свою роботу.

6)Критичність сприйняття інформації.

 

Вимоги до практичних робот з дисципліни «Психолого- педагогічні основи музичного сприймання»

 

Під час проведення практичних занять особливу увагу слід звертати на створення педагогічних умов, найсприятливіших для актуалізації тих теоретичних знань з музичної психології, які вже відомі студенту. Адже окремі теоретичні положення, навіть якщо вони добре засвоєні, ще не можуть істотно впливати на рівень професійної компетенції, доки не увійдуть у структуру відповідної діяльності. Тільки тоді, коли студент навчиться застосовувати теоретичні знання на практиці, відбудеться їх включення у тезаурус. Викладач має усвідомлювати, в яких типових дидактичних ситуаціях і з якою метою слід спиратися на ті або інші теоретичні знання. Згідно з цим можна виділити такі задачі, які вирішуються в процесі проведення практичних занять:

1. Уточнення окремих теоретичних понять, більш глибоке усвідомлення їх змісту. Адже на практиці можна застосовувати тільки ті знання, які є по-справжньому зрозумілими для субʼєкта; навіть завчене напамʼять визначення не допоможе у вирішенні конкретної задачі, якщо це абсолютно точне за формою відтворення є чисто механічним, і студент не розуміє або недостатньо глибоко розуміє смисл того, про що він каже. Тому доцільно вимагати під час занять змінювати формулювання термінів, визначень, тих або інших положень, памʼятаючи, що така процедура можлива тільки за умови розуміння того, про що людина веде мову. До того ж, подібні завдання розширюють активний лексикон студента та привчають його грамотно формулювати власні думки. Таким чином, крім дуже важливої задачі закріплення і більш глибокого осягнення окремих понять вирішується й інша, не менш важлива задача – підвищення рівня культури мовлення, що є дуже важливим для майбутнього вчителя.

2. Формування вміння застосувати окремі теоретичні знання в типовій дидактичній ситуації. Студент мусить зрозуміти, що ті знання, які він отримує, мають ще й практичну цінність і можуть допомогти йому в майбутній професійній діяльності. Це, крім іншого, ще й підвищить мотивацію навчання, зробить процес отримання нових знань більш свідомим і активним.

3.Систематизація раніше отриманих знань та їх ранжирування.

4. Актуалізація міжпредметних звʼязків (музична психологія – загальна психологія – вікова та педагогічна психологія – методика музичного виховання – дидактика).

5.Розвиток здібності мислити логічно й послідовно, формування вміння аргументувати свої твердження й відстоювати їх у суперечках та дискусіях (цьому сприяє в значній мірі грамотно побудований діалог між викладачем та студентом або полілог між студентами, який направляється викладачем).

6.Збагачення лексикону студента, виправлення окремих недоліків мови, підвищення загальної культури мовлення, формування здатності вільно володіти спеціальною термінологією.

7.Підвищення рівня культури спілкування, розвиток вміння коректно відстоювати свої думки.

8.Розвиток самосвідомості студента. Практичні заняття з дисципліни мають допомогти йому зрозуміти, до якої міри педагог-музикант може впливати на рівень розвитку здібностей школярів, яку важливу роль він відіграє у формуванні їх світогляду. Це, безумовно, має сприяти усвідомленню значущості обраної професії, додатково стимулювати бажання після випуску з навчального закладу працювати в школі.

Нижче пропонується перелік тем практичних занять, надається список основних літературних джерел, якими можна користуватися в процесі підготовки до них, а також вказані питання, на які має відповісти студент, перевіряючи ступінь засвоєння матеріалу. Для кожного з занять визначено моменти, на які слід звернути особливу увагу з метою вирішення задачі орієнтації курсу на майбутню практичну роботу в школі. Окремо вказуються теми, призначені для самостійного опрацювання, й питання для самоконтролю.

 

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Психолого-педагогічні основи музичного сприймання

Інститут педагогічної освіти... Кафедра музичного мистецтва ЗАТВЕРДЖУЮ...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Змістовний модуль1.Основні музичні здібності.

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
  «Психолого-педагогічні основи музичного сприймання»   напряму підготовки: 0202 «Мистецтво» для спеціальності 6.020204 «Музичне мисте

Мета та завдання навчальної дисципліни
Курс «Психолого-педагогічні основи сприймання музики» розрахований на удосконалення професійної майстерності майбутніх вчителів музики. Він є органічною складовою загальної системи підготовки студе

Зміст навчальної дисципліни
Вивчення курсу дисципліни передбачає засвоєння тем, в яких міститься як загальнотеоретична інформація з області музичної психології, так і інформація, яка спрямована на формування професійних вмінь

Діагностика рівня розвитку та умови формування музичних здібностей
Питання для самоконтролю 1.Що таке здібність. Взаємозв’язок понять «здібність» та «діяльність». 2.Соціогенетиччні та біогенетичні концепції формування здібностей.

Формування мелодичного слуху
Питання для самоконтролю 1.Що таке темброво-звуковисотне сприймання висоти. 2.Чим відрізняється відчуття висоти у власному значенні від темброво-звуковисотного сприймання в

Особливості формування гармонічного слуху
Питання для самоконтролю 1.Ступені злиття звуків. 2.Чим відрізняється темброве сприйняття співзвуч від гармонічного. 3.Що таке співзвуччя та акорд, що є загального

Розвиток музикально-ритмічного відчуття. Е.Жак-Далькроз та його педагогічна система музикально-ритмічного виховання
Питання для самоконтролю 1.Поняття музичного ритму. 2.Психологічна природа музичного ритму. 3.Встановлення музикально-ритмічного відчуття. 4.Е.Жак-Далькро

Стадії формування музичного сприймання
Питання для самоконтролю 1.Охарактеризувати основні новоутворення у немовляти, які мають істотне значення для формування та розвитку музичного сприймання.   2

Специфіка музичного мислення
  Питання для самоконтролю   1. В чому полягають характерні особливості музичного мислення. 2.Що таке змістовна (моделююча) сторона мистецтва..

Тестове завдання з курсу «Психолого-педагогічні основи музичного сприймання» (термінологічний блок).
  1.Відчуття – це   а) психічний процес відтворення інформації після її запам’ятовування; б) психічний процес відображення окремих властивостей предмет

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги