Нтеракціонізм в соціальній психології - раздел Психология, КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ З КУРСУ «СОЦІАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ» Назва Інтеракціоністського Напрямку Походить Від Поняття „Інтеракція”, Або „С...
Назва інтеракціоністського напрямку походить від поняття „інтеракція”, або „соціальна взаємодія”, що є ключовим для даного напрямку. На відміну від інших теоретичних підходів у соціальній психології, в основі яких лежать традиційні психологічні підходи й напрямки, інтеракціоністський напрямок прийшов у соціальну психологію із соціології.
Понятійний апарат і проблематика взяті в основному із соціально-психологічних концепцій Дж.Міда. Відправним пунктом аналізу тут є не окремий індивід, як в інших теоретичних напрямках соціальної психології, а соціальний процес, що розуміється як процес інтеракції індивідів у групі, у суспільстві за допомогою різних засобів, перш за все - символів, мови.
До інтеракціоністських теорій відносять:
1) символічний інтеракціонізм (Дж.Мід, Г.Блумер)
2) рольові теорії ( Р.Лінтон, М.Дойч)
3) теорії референтної групи (Г.Хайман, Р.Мертон)
Символічний інтеракціонізм (Дж.Мід, Г.Блумер)
Представники символічного інтеракціонізму приділяють особливо велику увагу проблемам „символічної комунікації”, тобто спілкуванню, яке здійснюється за допомогою символів.
Символічний інтеракціонізм – це інтеракція, властива тільки людині й припускає створення, передачу, інтерпретацію символів, значень і дії індивіда на їхній основі. Значення символу або значимого жесту варто шукати в реакції тієї особи, якій цей символ адресований. Тільки людина здатна створювати символи й тільки тоді, коли в неї є партнер по спілкуванню.
У зв'язку із цим символічна комунікація трактується як головна ознака, що виділяє людину із тваринного світу. Особистість розуміється як активна творча істота, що здатна оцінювати й направляти власні дії. Для успішного здійснення комунікації людина повинна мати здатність „прийняти роль іншого”, тобто зважити на становище тієї людини, якій адресована комунікація. У випадку більш складної взаємодії, у якій бере участь група людей, для успішного здійснення такої взаємодії члену групи доводиться узагальнювати позицію більшості членів даної групи.
Поведінка індивіда визначається в основному трьома змінними:
· структурою особистості;
· роллю;
· референтною групою.
Структура особистості за Дж.Мідом:
- I (дослівно – Я) - це імпульсивний, активний, творчий, рушійний початок особистості;
- me (дослівно – Мене, тобто яким мене повинні бачити інші) – це нормативне Я, свого роду внутрішній соціальний контроль, заснований на врахуванні очікувань-вимог значимих інших людей і насамперед «узагальненого іншого». Це нормативне Я контролює й направляє імпульсивне Я у відповідності із засвоєними нормами поведінки з метою успішного, з погляду індивіда, здійснення соціальної взаємодії.
- self („самість” людини, особистість) - являє собою сукупність імпульсивного й нормативного Я, їхню активну взаємодію.
Вацлавик розділив людську комунікацію на:
1. Семантику комунікації (зміст символів).
2. Синтаксис комунікації (передачу інформації).
3. Прагматику комунікації (вплив людей один на одного).
Семантика характеризується:
· надмірністю – достатністю (не обов'язкова для розуміння);
· семантичний шум (коли однакове слово але в особливій вимові не розуміємо).
Синтаксис характеризується:
· суперечливістю пунктуації (неузгодженість вербаліки і невербаліки).
Прагматика характеризується:
· напруженістю (необхідність постійної включеності у взаємодію для того, щоб не втратити суть розмови).
Для вірної інтерпретації символічного інтеракціонізму необхідно знати передісторію взаємин і їхній контекст.
Рольові теорії ( Р.Лінтон, М.Дойч)
Сучасні рольові теорії опираються на соціально-психологічні концепції Дж.Міда, пов'язані з поняттям „роль”, яке він увів у обіг соціальної психології, але не дав його визначення.
Поняття „соціальна роль” є досить складним, тому що роль являє собою функцію різнопорядкових явищ об'єктивного й суб'єктивного характеру.
Різні автори із західної соціальної психології підходять до вирішення цієї проблеми по-різному.
Наприклад, Р.Лінтон вважає, що „роль – це динамічний аспект статусу. Індивід у суспільстві займає певний статус, що пов'язаний з іншими статусами. Коли індивід здійснює свої права й обов'язки, що випливають із його статусу, він виконує відповідну роль”.
М.Дойч і Р.Краусс відзначають, що через різні підходи до розуміння ролі в соціальній психології недоцільно намагатися шукати всеосяжне визначення, а досить вказати ті аспекти соціальної поведінки, які маються на увазі більшістю авторів, коли вони говорять про роль.
Виділяють наступні аспекти:
1. Роль як існуюча в суспільстві система очікувань щодо поведінки індивіда, який займає певне положення, у його взаємодії з іншими індивідами.
2. Роль як система специфічних очікувань стосовно себе індивіда, який займає певне положення, тобто як він уявляє модель своєї власної поведінки у взаємодії з іншими індивідами.
3. Роль як відкрита, спостережувана поведінка індивіда, який займає певне положення.
Як видно, у більшості випадків роль індивіда при її соціально-психологічному розгляді пов'язується з його положенням, статусом.
У роботах, присвячених рольовим теоріям, можна зустріти безліч класифікацій ролей за різними критеріями, а також рольових конфліктів, які більш докладно будуть розглянуті у наступних лекціях.
Теорії референтної групи (Г.Хайман, Р.Мертон)
Розробка теорій референтної групи в сучасній західній соціальній психології пов'язана насамперед з іменами таких авторів як Г.Хайман, Т.Ньюком, М.Шеріф, Г.Келлі, Р.Мертон і ін. Розробка основних положень сучасної теорії референтної групи почалась з 40-х років ХХст.
Термін „референтна група” був запропонований американським соціальним психологом Г.Хайманом у 1942 р. М.Хайман не дав визначення цього поняття, а просто використовував його для позначення групи людей, з якою випробуваний порівнював себе при визначенні свого статусу. Пізніше поняття „референтна група” позначили як таку групу до якої індивід відносить себе психологічно, і на цінності й норми якої він орієнтується.
Т.Ньюком виділив позитивні й негативні референтні групи.
Позитивною референтноюгрупою вважається така група, норми й орієнтації якої приймаються індивідом і які викликають в індивіда прагнення бути прийнятим цими групами.
Негативною референтною групою вважається така група, що викликає в індивіда прагнення виступити проти її й членом якої він не хоче себе вважати.
На думку Т.Ньюкома, „бунт підлітка” можна вважати проявом поведінки в ситуації, коли батьки виступають для нього як негативна референтна група.
М.Шеріф підкреслював важливість референтної групи у зв'язку з тим, що її норми перетворюються в соціальні установки індивідів, в „систему відліку” не тільки для самооцінки, але й для оцінки явищ соціального життя, для формування всієї „картини світу”.
Різноманіття груп, що впливають на індивіда, ставить його в скрутний стан вибору норм, які найчастіше розходяться між собою в різних групах. М.Шеріф запропонував розділяти групу „членства” (індивід до неї входить, але вона не значима для нього) і референтну групу (індивід до неї відносить себе психологічно, свідомо або несвідомо).
В якості референтної можуть виступати: групи членства й зовнішні групи, реальні й ідеальні групи, великі й малі групи тощо. При цьому кожен індивід, як правило, має кілька референтних груп, на які він орієнтується й з якими порівнює себе й інших.
Г.Келлі, узагальнивши в 1952 р. попередні дослідження в області теорії референтної групи, виділив наступні функції референтної групи:
· нормативну – полягає в тім, щоб встановлювати певні стандарти поведінки й змушувати індивідів слідувати ним (ці стандарти поведінки звичайно називають груповими нормами);
· порівняльно-оцінну–полягає в тім, що референтна група є тим еталоном для порівняння, за допомогою якого індивід може оцінювати себе й інших;
· стимулюючу–стимулює входити до групи.
Слід визнати, що незважаючи на важливість розгляду такого соціально-психологічного феномену як референтна група, в ньому існують певні недоліки: більшість робіт з даної проблеми у західній соціальній психології присвячені окремим емпіричним дослідження, положення яких не отримали широкого визнання як теоретичного, так і методологічного.
Все темы данного раздела:
Конспект лекцій з курсу
«Соціальна психологія»
Редактор К.В.Маліщук
Коректор Г.В.Кіц
Техредактор Л.П.Замятіна
Види соціально-психологічних явищ
Сучасні уявлення про предмет соціальної психології є надзвичайно диференційованими, тобто такими, що відрізняються один від одного, що характерно для більшості суміжних галузей науки, до яких відно
Соціальної психології
Визначаючи місце соціальної психології серед інших наук, в першу чергу необхідно враховувати саме співвідношення складових в понятті „соціальна психологія”. Звісно, що соціальна психологія бере сві
Основні відмінності між західно-європейською і американською соціальною психологією
У західно-європейській і американській традиціях соціально-психологічних досліджень можна виділити їх системне ядро, або основну парадигму, що було виконане Шихірєвим.
Парадигма
Сторія розвитку соціальної психології
Соціальну психологію можна вважати однією із найдревніших областей знань, адже, як тільки люди почали поєднуватися в якісь більш-менш стабільні первісні співтовариства (родини, племена тощо), виник
Методологія та методи соціально-психологічного дослідження
Соціально-психологічне дослідження – вид наукового дослідження з метою встановлення в поведінці й діяльності людей психологічних закономірностей, обумовлених фактом в
Етапи наукового дослідження
Кожне більш-менш ґрунтовне дослідження має чотири основних етапи:
Перший етап – підготовка дослідження:
· Вивчення стану проблеми. Пост
Методи емпіричного дослідження
1) спостереження;
2) аналіз документів (методика контент-аналізу);
3) опитування (анкетування, інтерв'ювання (метод фокус-груп));
4) тестування (у тому числі найпоширеніш
Основні напрямки соціальної психології
Напрямок
Представники
Ключові ідеї
1.Психоаналіз
З.Фрейд, К.Г.Юнг, А.Адлер, Э.Фромм, Г.Саллівен
Теорії агресії й наслідування
У розвитку теорій агресії й наслідування можна виділити два етапи:
· 50-ті роки, пов'язані в основному з дослідженнями Н.Міллера й Д.Долларда;
· 70-ті роки, пов'язані з роботами А
Теорія структурного балансу
Згідно даної теорії, соціальну ситуацію можна описати як сукупність елементів (людей і об’єктів) і зв'язків між ними. Взаємодія елементів створює когнітивне поле і завдання полягає в тім, щоб вияви
Теорія комунікативних актів Т. Ньюкома
Т.Ньюком виходив з теорії Ф.Хайдера й намагався перенести схему Р-О-Х на сферу міжособистісних відносин.
Вихідна теза Т.Ньюкома полягає в наступному: коли дві людини по
Теорія когнітивного дисонансу Л. Фестингера
Теорія когнітивного дисонансу, створена в 1957 році, і являє собою продовження розробки ідеї «соціального порівняння», якою Л.Фестінгер займався значно раніше. У цій області він виступає як учень і
Психоаналіз в соціальній психології
Сучасні психоаналітичні уявлення про групові процеси своїм корінням уходять до соціально-психологічних поглядів З.Фрейда.
Відомо, що З.Фрейд пояснював особистість невротика через розкриття
Принцип визначальної ролі в розвитку особистості раннього дитинства.
На думку В.Шутца, індивід у взаєминах з іншими в такий спосіб реалізує досвід міжособистісних відносин свого дитинства. Коли він сприймає свою позицію в міжособистісній ситуації, аналогічно своїй п
Комунікативний аспект спілкування
Спілкування - це складний багатоплановий процес встановлення й розвитку контактів між людьми, породжуваний потребою спільної діяльності й обміну інформацією, що включає в себе вироблення єдиної
Нтерактивний аспект спілкування
Інтерактивна сторона спілкування це умовний термін для позначення характеристики тих компонентів спілкування, які пов’язані із взаємодією людей, з безпосередньою організацією спільних дій.
Перцептивний аспект спілкування
Перцептивна сторона спілкування, як вже зазначалося, полягає у сприйняття й пізнанні один одного партнерами по спілкуванню й установлення на цій основі взаєморозуміння. Враження, які виникають при
Місце спілкування в системі суспільних і міжособистісних відносин
Соціальна психологія аналізує, перш за все, ті закономірності людської поведінки і діяльності, які обумовлені фактом спілкування і взаємодії людей. Головна задача, яка стоїть перед соціальною психо
Міжособистісна атракція
Люди не просто сприймають один одне, але вони ще і формують по відношенню один до одного певне ставлення, яке народжує різноманітну гамму почуттів – від неприйняття тієї або іншої людини до симпаті
Методи психологічного дослідження міжособистісних стосунків
Для психологічного дослідження міжособистісних стосунків в групі можуть застосовуватись наступні методи:
· соціометричний;
· референтометричний;
· вивчення мотиваційного
Особистість як предмет дослідження в соціології і психології
Перш за все, необхідно уточнити специфіку дослідження особистості в соціальній психології. Вже в численних і різноманітних визначеннях предмету соціальної психології закладена деяка суперечн
Специфіка соціально-психологічної проблематики особистості
Отже, яке ж коло можливостей розкривається перед соціальною психологією в цій сфері? Відповідь на це питання широко обговорюється в літературі.
У роботах Б.Д.Паригіна модель особистості, я
Поняття та етапи соціалізації особистості.
Поняття „соціалізація” вперше було запропоновано американським філософом Ф.Гідінгсоном наприкінці ХІХ століття. Сьогодні соціалізацію розглядають як процес формування особистості в певних соціал
Механізми соціалізації
Процес соціалізації здійснюється за допомогою певних механізмів, які можна поділити на:
· Інституціоналізований механізм – у рамках взаємодії з інститутами-організаціями;
·
Порушення соціалізації особистості
Вподовж соціалізації людина зустрічається з різними явищами та ситуаціями, які можуть вплинути на процес нормального входження та адаптації у суспільстві. Характер можливих змін у процесі соціаліза
Психоаналітичні витоки проблеми соціальної ідентичності
Питання взаємозв'язку особистості й суспільства перебуває в полі зору багатьох психологічних шкіл. Згідно з теорією психоаналізу, рушійною силою, мотивами поведінки людини є несвідомі біологічні по
Самосвідомість і Я-Концепція особистості
Я (его) — сфера особистості, що характерна внутрішнім усвідомленням самої себе і здійсненням пристосування особистості до реальності.
Я формується в діяльності і спілкуван
Проблема детермінації соціальної поведінки особистості
Для соціальної психології надзвичайно важливо з'ясувати, яким чином структурні складові особистості проявляються в поведінці під час засвоєння нею соціального досвіду, як відбувається процес соціал
Соціальні норми
Соціальні норми — конвенціональні (тобто прийняті в певній групі або спільності) правила, які приписують або забороняють певну поведінку, діяльність, дію.
Забо
Соціальні цінності
Ціннісні орієнтації — важливий компонент світогляду особистості або групової ідеології, що виражає переваги і прагнення особистості або групи відносно тих або інших узагальнених людських цін
Методологічні основи визначення соціально-психологічних властивостей особистості
При загальній напрацьованості проблеми якостей особистості досить важко позначити круг її соціально-психологічних властивостей. Проте в літературі зустрічаються різні думки з цього питання, залежні
Види соціально-психологічних властивостей
Що стосується переліку якостей, то часто предметом аналізу є всі якості, що вивчаються за допомогою особових тестів (перш за все тестів Г.Айзенка і Р.Кеттелла). У інших випадках до соціально-психол
Соціальний інтелект та соціальна компетентність
В зв’язку з соціально-психологічними здібностями постає важливе питання формування соціального інтелекту особистості та її соціальної компетентності.
Соціальний інтелект
Поняття соціальної установки та її структура
Соціальна установка - одна з основних категорій соціальної психології. Соціальні установки впливають не лише на наше мислення, але й на поведінку.
Засновником вітчизняної теорії установки
Формування та зміна соціальних установок
Формування соціальних установок може бути пояснено теоріями класичного й оперантного (інструментального) зумовлювання, а також теорією соціального порівняння.
Класичне зумовлювання
Поняття та історія вивчення груп
До проблеми груп соціальна психологія звернулась не одразу, лише у 30-х роках ХХ ст. До цього вся увага приділялась психології мас. Багато вчених вважало, що група, як носій особливої психології, в
Соціально-психологічні характеристики групи
Умовно соціально-психологічні характеристики можна поділити на: групову статику і групову динаміку.
Групова статика включає:
1) композицію (склад групи);
2) структ
Класифікація груп
Існує велика кількість поглядів щодо класифікації соціально-психологічних груп. Перш за все з позиції безпосередніх взаємозв’язків групи поділяються на умовні і реальні.
Умовні
Природні Лабораторні
Великі Малі Середні
СтихійніСтійкіПервинні і вторинні
Короткочасні Класи Відкрит
Поняття малої групи та її меж
Питання малої групи почали вивчати давно, але дискусійним залишається питання стосовно самого поняття „мала група”. З першою проблемою у визначенні ми зустрічаємось на етапі необхідності визначити
Рольові позиції в групі
Соціально-психологічний аналіз соціальних ролей має велике значення для розуміння соціальної поведінки особистості. Сучасні рольові теорії спираються на соціально-психологічні концепції Дж.Міда. Вл
Динаміка групових процесів
Завдання соціальної психології в контексті аналізу групи полягає, перш за все, у вивченні процесів, які відбуваються в ній. Мається на увазі групова динаміка як сукупність процесів, які відбуваютьс
Соціальна влада в групі
Структура соціальної влади в малій групі – це система взаємного розташування членів групи в залежності від їх здатності здійснювати вплив в групі.
Соціальна влада в групі, яка реалізується
Феномен лідерства та основні підходи до його вивчення
Феномен лідерства приваблює увагу дослідників, перш за все, виключною практичною значущістю проблеми з точки зору підвищення ефективності управління в різних сферах суспільного життя.
Види лідерства в малих групах
Тип лідерства пов'язаний з:
· природою суспільного ладу;
· характером групи;
· конкретною ситуацією.
Оскільки лідерство тісно пов’язане з вирішенням тих чи інших
Зміст і структура психології великої соціальної групи
З погляду соціальної психології дослідження характеристик великих соціальних груп наштовхується на цілу низку труднощів (перш за все маються на увазі дослідження великих організованих, стійк
Дослідження психології великих груп
Істотний внесок в дослідження психології великих соціальних груп внесений концепцією "соціальних уявлень", розробленою у французькій психологічній школі (С.Московичі). Вона значною
Загальна характеристика і типи стихійних груп
Стихійні групи – це короткочасні об'єднання великого числа осіб, часто з вельми різними інтересами, але проте такі, що зібралися разом з якого-небудь певного приводу і демонструють якісь сумісні
Маніпуляція свідомістю і поведінкою людей в натовпі
Найбільш розповсюдженими способами маніпулювання свідомістю і поведінкою людей в натовпі є зараження, навіювання і наслідування, оскільки для них характерною є відсутність свідомого, критичного пер
Список рекомендованої літератури
Андреева Г.М. Социальная психология [Текст] / Г.М. Андреева. – М.: Аспект Пресс, 1999. – 375 с.
Социальная психология [Текст]: хрестоматия / сост. Е.П. Белинская, О.А. Тихо
Новости и инфо для студентов