Формування особистостi молодшого школяра - раздел Психология, Лекція 1. Предмет вікової і педагогічної психології Розумовi Особливостi. У Процесi Керованої Учбової Дiяльностi...
Розумовi особливостi. У процесi керованої учбової дiяльностi вiдбувається розумовой розвиток молодших школярiв, виникають змiни в структурному складi розуму школярiв, у спiввiдношеннi його основних компонентв. Зростає роль одних структурних одиниць, або компонентiв, зменшується роль iнших, змiнюються їх спiввiдношення. У структypi розумової дiяльностi першокласникв спочатку провiдними є компоненти сприймання i пам'ятi. Трете місце посiдає мовлення, четверте - мислення i п'яте - фантазiя. Пiд влливом навчання в iнтелектi учнiв перших i других класiв пiдвищується питома вага мислительних i мовних компонентiв. Змiнюється i їх взаємозв'язок. У третьокласникiв також провiдними стають мислительнi i мовніi складовi. Трете i четверте місце посiдають компоненти пам'ятi й фантазii. Тенденцiя до змiцнення взаємозв'язкiв рiзних компонентiв розумової дiяльностi учнiв виявляється у формуваннi в них перших узагальнених розумових дiй, способiв i.x виконання, якi переносяться з однiєї навчальної ситуацii. в iншу, з одного навчального предмета на iнший. Вони є компонентами вмiння вчитися, що починае складатися в учнiв молодших класiв.
До ознак, за якими можна судити про розумовой розвиток учнiв, належать такi, як якiсть знань, вмiння застосовувати їх у навчальнiй роботi, орiентування у матерiалi, самостiйне набування знань, знаходження нових способiв навчальної роботи, темп i легкicть засвоєння нового матерiалу, а також містить запам'ятовування матерiалу, самостiйна постановка запитань, якi логiчно випливають з вiдомих у задачi спiввiдношень, знаходження можливих способiв розв'язування нових задач, видiлення серед них найрацiональнiших і т.д.
Цi ознаки доповнюються показниками розвитку окремих cторін iнтелекту. Такими є точнiсть зорового, слухового, дотикового сприймання, повнота i детальнiсть описування картини, яку учень бачить уперше, способи свiдомого запам'ятовування навчального матерiалу (групування його пiд час запам' ятовування, самоконтроль пiд час заучування тощо), здатнiсть помiчати помилки або неточностi в мiркуваннях ровесникiв, гнучкiсть мислення, що виявляється в доцiльному варiюваннi способiв дiй, легкiсть i швидкiсть переходу вiд мислення, що спирається на реальнi або зображенi предмети, до мислення з опорою на графiчнi схеми, числовi й буквеннi формули.
У розумовому розвитку в учнiв початкових класiв с iндивiдуальнi вiдмiнностi. Вони виявляються в загальних здібностях учитись i в спецiальних здiбностях (до математики, малювання, музики, технiчного конструювання та iн.) Iндивiдуальнi вiдмiнностi проявляються в швидкостi виконання навчальних завдань, в їх якостi, в успiшностi, хоч остання залежить не тiльки від здiбностей учнiв, зокрема вiд їх ставлення до навчання, уміння вчитися.
Для визначення piвнів розумового розвитку молодших школярiв шкiльнi психологи мають користуватися рiзними методами дiагностики, включаючи i тести, якi дiляться на три групп:1) Тести, якi є складовою частиною навчання, основаного на дiагнозi. 2) Критерiально-орiентовані тести, якi оцiнюють, на якому ступенi знаходиться дитина в оволодiннi конкретними дiями (умiннями i навичками), наскiльки у неї є зрушення у навчаннi, вiдповiдно конкретним цiлям. 3) Тести, opiєнтовані на статистичну норму, в яких оцiнка конкретної дитини оцiнюється з бiльшою групою iнших дiтей (IQ).
Як зазначалось, майже вci першокласники приходять до школи з бажанням учитися, у них бiльш-менш успiшно проходить адаптацiя до школи. Проте, з часом у частини молодших школярiв вiдбувається «шкiльна дезадаптацiя», яка виявляється у вiдхиленнях у навчальнiй дiяльностi - вiдставання у навчаннi, недисциплiнованiсть, конфлiкти з ровесниками тощо. Виявленi три основних причини „шкiльної дезадаптацiї” молодших школярiв: 1) Коли в учня процес формування навчальних умінь i навичок проходить важко, непродуктивно, учень починає вiдставати вiд навчальної програми, а вчитель i батьки не враховують iндивiдуальнi особливостi дитини. 2) Коли дитина не вміє довільно регулювати свою поведінку, увагу, адекватно сприймати вимоги, коли учень виконує навчальнi завдання не за власною iнiцiативою, а внаслiдок зовнiшньої стимуляцiї (коли її лають, змушують). Подiбне виявляється у емоцiйноi. дитини, яка вiдзначається високою чутливiстю, збудливiстю, неадекватнiстю переживань. Такий учень, як правило, неуважний, загальмований. 3) Коли дитина ослаблена, часто xвopiє, втомлюється, невитривала, пасує перед труднощами, недооцiнює свої можливостi (О.А. Головко).
Емоцiйнi особливості. Основним джерелом емоцiй у молодших школярiв є учбова та irpoвa дiяльнiсть. Формуванню почуттiв сприяють успiхи i невдачi в учiннi, взаємини з ровесниками i батьками, читання художньої лiтератури, сприймання телепередач, кiнофiльмiв, iнтелектуальнi iгри i т.п. Л.С. Виготський вiдмiчав, що вже 6-7-лiтнi дiти досить добре усвiдомлюють свої переживання, якi зумовленi оцiнкою дорослих.
До емоцiйної сфери особистостi молодших школярiв належать переживання нового, здивування, сумніву, радощiв пiзнання, якi стають основою формування пiзнавальних iнтересів, допитливоcтi учнiв. Груповi заняття та iгри сприяють розвитку в учнiв моральних почуттiв i формуванню таких рис характеру, як вiдповiдальнiсть, товариськiсть.
Розвивається в учнiв усвiдомлення своїх почуттiв i розумiння їх виявлення в iнших людей. Проте, першокласники не завжди правильно сприймають зовнiшнi вияви страху й гніву, а також доброзичливого й недоброзичливого ставлення дорослих один до одного. У ІІ i, звичайно, у ІІІ класi учнi здебiльшого адекватно наслiдyють виявлення почуттiв дорослих i переносять їx у взаємини з однолiтками. Iнодi вони переймають негативнi способи виявлення почуттiв, наприклад, поганi манери.
Для молодших школярiв загалом характерним є життєрадiсний, бадьорий настрiй. Причиною афективних cтанів, якi iнодi бувають у них, є розходження мiж домаганнями i можливостями задовольнити їx прагнення домогтися високих оцiнок своїх якостей i дiйсним ставленням ровесникiв до нього. Молодшi школярi емоцiйно вразливi. У них вiдбувається подальша диференцiацiя соромливостi. Розвивається почуття самолюбства.
У першому класi спiлкування з ровесниками та старшими дiтьми, роль учителя у вихованнi моральних почуттiв особливо важлива. У молодшому шкiльному вiцi розвивається почуття симпатiї. Воно вiдiграє важливу роль в утворенні малих груп та позакласних об'єднань. У дiвчаток 10-12 poків бiльше проявляється турбота i спiвчуття, нiж у хлопчикiв цього віку. На емоцiйний стан молодших школярiв впливають взаємини у сім”ї та жорстоке ставлення батькiв до дитини.
Вольовi якостi. Помiтних успiхiв досягають молодшi школярi в набуваннi здатностi здiйснювати цiлеспрямованi дiї, долати при цьому зовнiшнi та внутрiшнi труднощi. Формуванню їх вольових якостей сприяє передусiм шкiльне навчання, яке вимагає вiд учнiв усвiдомлення й виконання обов'язкових завдань, пiдпорядкування їм своєї активностi, довiльного регулювання поведiнки, вмiння активно керувати своею увагою, слухати, думати, запам'ятовувати, узгоджувати свої потреби з вимогами вчителя.
Пiдвищена емоцiйна збудливiсть негативно впливає на волю i особливо на самоволодiння.Для деяких молодших школярiв характерна нестримнiсть бажань, мiнливiсть настрою, яким вони не можуть керувати.
Виховувати волю дитини означає: 1) органiзовувати її дiяльнiсть, навчати розумної поведiнки, тренувати в хороших вчинках; 2) формувати здатнiсть до iнтенсивної й систематичної роботи, до переборення труднощiв у життi i працi; 3) виробляти звичку завжди i в усьому бути енергiйною, рiшучою, наполегливою людиною; 4) прищеплювати вміння пiдпорядковувати свою дiяльнiсть свiдомо поставленим цiлям, переборюючи стороннi бажання, страх, лiнощi тощо. Молодшi школярi пiддаються навiюванню. Учнi І-ІІ класiв легко наслiдують не тiльки хорошi, а й поганi вчинки.
Лекція 6. Психологічні особливості розвитку та формування особистості в підлітковому віці
Все темы данного раздела:
Предмет вікової психології
У ХVII ст. здійснився вихід психології з філософії. В результаті диференціації з психології утворився рід психологічних наук: генетична психологія, яка в свою чергу диференціювалася на порівняльну
Предмет педагогічної психології
Педагогічна психологія також є галуззю психології. ПП вивчає психологічні проблеми навчання і виховання.
Педагогічна психологія –це наука, яка вивчає закономірності
З історії вікової і педагогічної психології
У Русі-Україні великого значення надавали розвитку дитини і, зокрема, її моральному вихованню. Свідченням цьому служать чимало джерел, серед яких «Повчання Володимира Мономаха своїм дітям» (1117).
Класифікація методів.
У психології виділяється 4 групи методів.
До першої групи методів, які називаються організаційними, відносяться: порівняльний, лонгітюдний і компле
До першої групи методів, які називаються організаційними, відносяться: порівняльний, лонгітюдний і комплексний.
Порівняльний метод у наш час широко застосовується в загальній психології (співставлення різних груп піддослідних), в соціальній психології (співставлення різних типів м
Cхема щоденника спостереження.
Прізвище та ім'я учня
Ситуація, в якій відбулося
спостереження
Опис фактів поведінки учня
Аналіз фактів поведінки учня
Психолого
Загальне поняття про психічний розвиток
Проблема психічного розвитку дитини є центральною у віковій і педагогічній психології, неоднозначно розв'язувалась протягом всього періоду становлення цих галузей психології та має вирішальний впли
Розвиток, перш за все, характеризується якісними змінами, появою новоутворень, нових механізмів, процесів, структур.
Розвиток– це складний інволюційно-еволюційний поступальний рух, в ході якого відбуваються прогресивні і регресивні інтелектуальні, особистісні, поведінкові, діяльнісні зміни в сам
Біогенетичні підходи до дослідження психіки дитини
Зміни в уявленнях про психічний розвиток дитини завжди були пов'язані з розробкою нових методів дослідження.
На виникнення перших концепцій дитячого розвитку вплинула теорія Ч. Дарв
А) динамічна концепція сексуального розвитку З. Фройда
Відповідно до цієї теорії всі стадії психічного розвитку людини зводяться до перетворення і переміщення по різних ерогенних зонах лібідозної чи сексуальної енергії. Психоаналітичні стадії психічно
Б) епігенетична теорія розвитку особистості Е. Еріксона
Е. Еріксон, виходячи з структури особистості згідно З. Фройду, розробив психоісторичну теорію розвитку особистості з врахуванням конкретного культурного середовища. На його думку, кожній стадії ві
Стадії життєвого шляху особистості за Е. Еріксоном
Вік немовляти (оральна стадія)
Довір'я — недовір'я
Ранній вік (анальна стадія)
Автономія — сумніви, сором
Ві
Теорія соціального научіння
Концепція соціального научіння (Н. Міллер, Дж. Доллард) показує, як дитина пристосовується в сучасному світі, як вона засвоює норми суспільства, тобто як відбувається її соціалізація.
Концепція діалектичного характеру розвитку Г.С. Костюка.
У радянській психології розроблялась діалектико-матеріалістична концепція розвитку психіки. Діалектичний принцип визначає:
1)Значення чи місце розвитку і його вивче
Теорія розвитку вищих психічних функцій Л.С. Виготського
Вік, за Л.С. Виготським, – це якісно особливий етап психологічного розвитку, який характеризується сукупністю змін, які й визначають своєрідність структури особистості на даному етапі розвитку. Л.
Періодизація вікового розвитку Д. Б. Ельконіна
У рамках діяльносної теорії було виконано багато досліджень зовнішньої та внутрішньої діяльності, умов їх взаємопереходу, закономірностей процесу інтериоризації та екстериоризації, що призвело, вре
Психічний розвиток і навчання
Основні підходи до проблеми співвідношення навчання і розвитку.
Для сучасної школи питання про співвідношення навчання і розвитку має першочергове значення, зумовлене трьома чинник
Б) розвиток психологічних механізмів застосування способів і знань
Одні й ті ж способи, визначаючи загальний тип діяльності, можуть застосовуватись дітьми з різною мірою успішності. Останнє залежить від особливостей психологічних механізмів, які лежать в основі зд
В) розвиток загальних властивостей особистості
В процесі розвитку відбувається не лише зміна, ускладнення знань і способів дій. Психічний розвиток дитини включає і зміну її особистості в цілому, тобто розвиток загальних властивостей особ
Психологія немовлячого періоду.
Анатомо-фізіологічні показники розвитку новонародженого (від народження до 1 місяця).Дитина, з’явившись на світ, сповіщає про це оточуючих своїм криком. Це перший критичний період
Ранній вік (2-3 рік життя).
Немовлячий період озброїв дитину вміннями: бачити, слухати, управляти рухами. Наступні два роки принесуть дитині нові значні досягнення. Основними досягненнями раннього дитинства,
Дошкільний вік.
Рушійними силами розвитку психіки дошкільника є протиріччя, які виникають у зв'язку з розвитком цього ряду потреб дитини.Найважливіші з них: потреба в спілкуванні, з допомогою якої
Саме з цього протиріччя і народжується рольова гра–самостійна діяльність дітей, що моделює життя дорослих.
Учені розглядають гру як провідну діяльність дошкільника і визначають соціальну обумовленість її розвитку (Л.С. Виготський, Д.Б. Ельконін). Гра – соціальна за своїм походженням і змістом, вона є іс
Психологічна готовність дитини до шкільного навчання.
Психологічна готовність до шкільного навчання -це складне утворення, до структури якого входить особистісна, інтелектуальна i соціально-психологічна готовність. Психологічна готовн
Aгальні психологічні особливості молодших школярів.
Дитина в цьому вiцi спрямована на інтелектуальні заняття, спорт тощо. З’являється у структypi молодших школярів его (Я) i суперего (над-Я). Е. Epiксон називав цей вік латентним «шкільним віком». В
Умiння вчитись виробляється в практицi навчальної дiяльностi учнiв, умiло керованої вчителем.
Активнiсть i самостiйнiсть у навчаннi пов’язані мiж собою, але не тотожнi. Молодший школяр може активно повторювати певнi дiї визначеним йому способом (списування тексту, заучуванн
Розвиток пiзнавальних процесiв у молодших школярiв.
Розвиток вiдчуттiв i сприймань. У процесi навчання здiйснюється розвиток в учнiв пiзнавальних процесiв, який характеризується кiлькiсними та якiсними їх змiнами. Вони виявляються з
Загальна характеристика підліткового віку.
Підлітковий вік – один з найважливіших етапів життя людини. В ньому багато джерел і починань всього подальшого становлення особистості. Вік цей нестабільний, ранимий, важкий і виявляється, що він б
Розвиток вищих психічних функцій у підлітковому віці.
Багато особливостей поведінки підростаючої людини залежить від когнітивного (розумового) розвитку в цей період життя. Перші кроки якісних перебудов характеризуються тим, що мислення стає менш предм
Криза особистості підлітка.
Окремо слід зупинитися на підлітковій кризі, яку пов’язують з духовним зростанням особистості підлітка і зміною його соціального статусу. В психологічній літературі існують різні точки зору щодо ха
Соціальна ситуація розвитку старшокласників
Новий віковий період – рання юність (15—17 років) –вважають третім світом, що існує між дитинством та дорослістю. У цей час стар
Розумовий розвиток у старшому шкільному віці
У ранньому юнацькому віці відбуваються якісні зміни всіх сторін психічної діяльності, які є основою становлення особистості. Значно складніших рівнів свого розвитку в ранній юності сягає пр
Особливості розвитку особистості у ранньому юнацькому віці
Розвиток особистості у період дорослішання йде швидше і поступово, ніж стрибками, підкреслює Ж Ремштідт, зберігаючи свої відносно постійні важливі особливості та ознаки
Проблема сенсу життя в ранньому юнацькому віці
Кожна молода людина раніше чи пізніше вирішує проблему власної оцінки свого існування. У період старшого шкільного віку відбувається рефлексія власного життєвого шляху, з'являється потреба
Тема лекції 8. Вік дорослості. Особливості розвитку зрілої особистості. Психологія пізнього віку
Вік дорослості. Період дорослості у порівнянні з іншими віковими періодами – дошкільним, молодшим шкільним, підлітковим, юнацьким – охоплює значно більший відрізок часу життя люди
Анатомо-фізіологічні особливості періоду дорослості
У період ранньої дорослості – від 20 до 40 років спостерігається фізичний розквіт людини, найбільший пік її активності, сили і витривалості. У більшості чоловіків і жінок функціонування орг
Розвиток психічних процесів у період дорослості
Структура психофізіологічного розвитку дорослих має періоди підйомів, стабілізації і спадів. Стаціонарні стани зустрічаються нечасто. Розвиток психофізіологічних функцій має супере
Обсяг, переключення та вибірковість уваги поступово зростає від 18 до 33 років, а після 34 років починає поступово падати.
У 26-29 років увага за своїм розвитком випереджає пам'ять і мислення. Це свідчить про рухливість і гнучкість взаємозв'язків між пам'яттю і увагою. У 30-33 роки знову наста
Психосоціальний розвиток дорослих
На думку 3. Фройда щастя людини у дорослому житті визначається її здатністю кохати і працювати. Психосоціальний розвиток дорослої людини можна розглядати в трьох аспектах; Я – як індивідуум, Я – як
Кризи віку дорослості
Життя дорослої людини неминуче без криз. На думку Т.М. Титаренко розрізняють нормальну, тобто вікову кризу, яка пов'язана із завершенням певного етапу психічного розвитку і переходом до ново
Загальне поняття про психологію виховання. Предмет і завдання психології виховання
Виховання складає важливу функцію суспільства. Економічне й національно-духовне відродження України неможливе через переосмислення його складових — виховання нової людини як особистості. Виховання
Виховання як формування цілісної особистості
Особистість формується на основі засвоєння людиною суспільних форм свідомості і поведінки. Моральна свідомість це відображення в свідомості людини принципів І норм поведінки, що регулюють взаємини
Поняття про моральність
Поняття про моральність. Мораль – як форма суспільної свідомості в процесі свого історичного розвитку набула різного характер. Поняття «мораль» – прийшло із Франції (тоrаіе
Критерії оцінки вихованості учнів
Критеріївихованості
Показники
Любов до Батьківщини
Знання історії, повага до історичного минулого, традицій народу, турботи про інте
Шкала оцінювання рівня вихованості особистості
Тип
Показники
Високий рівень
Лідерський
Стійка система цінностей, яка склалася. Сильно розвинута
Вікові аспекти виховання
Виховання дітей, підлітків, юнацтва, спрямоване на формування у них самостійності і відповідальності, принциповості і почуття гідності, творчої активності і критичного мислення. Удосконалення систе
Поняття про учіння.
Учіння доцільно розглядати як активну цілеспрямовану діяльність школярів, яка полягає у засвоєнні знань, навичок та умінь, способів їх набуття, форм поведінки та видів діяльності.
Сторія психології учіння
Вивчення учіння має довгу історію. Однією з перших концепцій учіння є концепція Я.А. Коменського. Я.А. Коменський розумів учіння як набуття знань з різних дисциплін, уміння розв'яз
Види учіння та структура учбової діяльності учнів
Більшість авторів визначають учіння як здобуття конкретного досвіду, зокрема, знань, умінь та навичок, видів поведінки та діяльності. І.І. Ільясов на відміну від інших вчених розводить поняття учін
Особливості оволодіння учнями учбовою діяльністю
Процес розвитку учбової діяльності означає формування під впливом вчителя основних структурних компонентів цієї діяльності. Учбову діяльність учні освоюють у сумісній діяльності з вчителем, учень п
Неуспішність, її причини та запобігання
Неуспішність — це гостра проблема сучасної школи, яка викликається багатьма причинами. Серед них розрізняють: соціальні, біологічні та педагогічні. Соціальні причини полягають у тому, що у перебудо
Поняття про навчання та його психологічні механізми
Сучасна педагогічна психологія має конкретні досягнення в галузі психології навчання. Вона займається дослідженням шляхів та засобів управління пізнавальною діяльністю учнів, дослідженням навчання
Психологічний погляд на дидактичні принципи
В управлінні учбовою діяльністю дотримуються дидактичних принципів, які були вироблені давно. Розглянемо проблематичність окремих з них. Так, принцип наступності виражає той факт, що при переході у
Класифікація навчання
Класифікують навчання за предметом. Навчання предметне — це навчання мові, математиці, праці та ін. Ця особливість свідчить про те, що кожен вчитель повинен добре знати свій предмет, методику його
Загальна характеристика педагогічної діяльності
Педагогічна діяльність – це цілеспрямований виховуючий та навчаючий вплив вчителя на учнів з метою особистісного. інтелектуального та діяльнісного його розвитку, а також основа його саморозвитку та
Загальна характеристика педагогічної діяльності
Педагогічна діяльність – це цілеспрямований виховуючий та навчаючий вплив вчителя на учнів з метою особистісного. інтелектуального та діяльнісного його розвитку, а також основа його саморозвитку та
Структура педагогічних здібностей
Найбільш повно на сучасному етапі концепція педагогічних здібностей розкрита та розвинена Н.В. Кузьміною.
По-перше, всі педагогічні здібності співвіднесені з основними аспектами (сторонами
Характеристика основних функцій та педагогічних умінь
Педагогічна діяльність реалізується в певних педагогічних ситуаціях за допомогою різноманітних дій, а саме: перцептивних, мнемічних, комунікативних, предметно-перетворюючих, дослідницьких, контроль
Стилі педагогічної діяльності
Педагогічна діяльність вчителя, як і будь-яка інша діяльність, характеризується певним стилем. В широкому розумінні стиль діяльності — це стала система способів, прийомів, яка проявляється в різни
Поняття про технічні засоби навчання (ТЗН).
Об’єктивною закономірністю сучасного етапу розвитку суспільства є зростання ролі технічних засобів навчання та виховання підростаючого покоління.
З цією метою широко використовуються різно
Особливості організації навчального процесу з використанням ТЗН.
Ефективність використання ТЗН значною мірою зумовлюється врахуванням вчителем закладених у них дидактичних особливостей. До останніх відноситься висока інформаційна насиченість цих засобів, можливі
Вплив ТЗН на психічний розвиток учнів.
Педагогічна ефективність використання ТЗІН навчально-виховному процесі особливо позначається на психічному розвитку, рівні інтелектуальної активності школярів.
Систематичне і педагогічно д
Програмоване навчання.
Під програмованим навчанням розуміють систему теоретичних положень, організаційних форм і засоби навчальної роботи, що передбачає переважно опосередковане програмне керування пізнавальною діяльніст
Новости и инфо для студентов