Психологія

Міністерство освіти і науки України

Полтавський національний технічний університет

імені Юрія Кондратюка

Н. М. Атаманчук, А. В. Ткаченко, О. Г. Штепа

Психологія

  Полтава 2010

Затверджено науково-методичною радою ПолтНТУ

Протокол № 3 від 24.12.2009 р

  Психологія: Конспект лекцій для студентів інженерних спеціальностей…  

ВСТУП

Сьогодні вища школа зазнає певних змін, зокрема в напрямі гуманізації освіти. Державною національною програмою „Освіта” (Україна ХХІ століття) передбачено значне вдосконалення психолого-педагогічної підготовки студентської молоді.

Психологічні знання необхідні кожній людині. Знаючи себе та інших, вона прагнутиме до вдосконалення власних можливостей, поліпшення своїх взаємин із навколишнім світом. Успіх у професійній діяльності будь-якого спеціаліста значною мірою залежить від наявності у нього системи психологічних знань і вміння повсякденно застосувати їх у своїй життєдіяльності.

Особливої ваги психологічні знання набувають у процесі підготовки фахівців вищої кваліфікації. Вивчення психології займає чільне місце в підготовці майбутніх спеціалістів інженерного спрямування. Курс „Психологія” орієнтує студента в психології людини, озброює його досягненнями психологічної науки, формує ставлення до людини як до найвищої цінності. Майбутній спеціаліст повинен уміти практично використовувати психологію для розв’язання будь-яких виробничих проблем.

Для ефективного засвоєння психології необхідне чітке струк-турування навчального матеріалу і його логічно-послідовне викладання.

У процесі підготовки посібника враховувалися навчальна програма, а також такий основний принцип: сприяти свідомому творчому засвоєнню теоретичних засад сучасної психології й формуванню стійкого інтересу до психологічних знань та вміння їх застосовувати у повсякденній практичній діяльності.

Посібник складається із двох частин. У першій подано лекції з курсу „Психологія”. Зокрема, розкрито основні категорії сучасної психології, проаналізовано розвиток та сучасний стан психологічної науки, проаналізовано психологічні засади діяльності й здібностей людини, питання психології особистості, закономірності пізнавальної діяльності, темперамент і характер, функції спілкування, розвиток особистості, емоційну сферу людини.

У другій частині подано тестові завдання з курсу „Психологія”. Виконання тестових завдань є самостійною роботою студентів і дозволяє перевірити ефективність опрацювання лекційного матеріалу та спеціальної літератури і засвоєння знань з психології. Тематика тестових завдань, їх зміст спрямовані на перевірку ефективності засвоєння знань.

Посібник містить короткий термінологічний словник, питання для актуалізації мисленнєвої діяльності.

Частина І. Лекції з курсу „Психологія”

Лекція 1

Психологічна наука, її розвиток та сучасний стан

Мета: з’ясувати завдання вивчення психології у вищій школі, сутність психологічної науки, її предмет, завдання, методи дослідження.

План

1. Завдання вивчення психології у вищій школі.

2. Предмет психології. Загальні завдання психологічної науки.

3. Виникнення та розвиток психології як науки.

4. Методи психології та специфіка їх застосування.

 

Література

1. Введение в психологию: Учебное пособие/ Под ред. А. В. Петровського. – М: Академия, 1995. – Ч.1.

2. Загальна психологія: Хрестоматія : Навч. посіб. для студ. вищих навч. закл. – К.: Каравела, 2007. – С. 6 – 9.

3. М’ясоїд П. А. Загальна психологія: Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти. – К.: Вища школа, 2000. – С. 37 – 61; 76 – 83.

4. Максименко С. Д. Загальна психологія: Навч. посіб. для студ. вищих навч. закл. – К.: Центр навч. літ., 2008. – С. 8 – 17; 26 – 34.

5. Общая психология: Курс лекций/ Сост. Е. И Рогов. – М.: ВЛАДОС, 1998. – С. 3 – 80.

6. Психология: Учебник для технических вузов / Под ред. В. Н. Дружинина. – СПб: Питер, 2000. – С.12 – 57.

7. Столяренко Л.Д., Столяренко В. Е. Психология и педагогика для технических вузов. – Ростов-на-Дону.:Феникс, 2001. – С. 6 – 35.

8. Тодорова І. С. Основи психології та педагогіки. – Полтава, 2002. – С. 6 – 9; 18 – 35.

 

Завдання вивчення психології у вищій школі

Тому одним з досягнень вітчизняної демократії, свідченням підвищення поваги до особистості є включення до навчальних планів вищої школи такої… Завдання, які ставить цей курс: а) ознайомитися з психологією як наукою, її структурою, історією розвитку, основними проблемами;

Предмет психології. Загальні завдання психологічної науки

Предметом психологіїє закономірності розвитку і проявів психічних явищ та їх механізми. Завдання психології : – розкрити закономірності та закони виникнення, розвитку й перебігу психічної діяльності людини, становлення її…

Виникнення та розвиток психології як науки

1-ий етап – психологія як „наука про душу” (цьому визначенню понад 2 тис. років. Наявністю душі тоді намагалися пояснити всі незбагненні явища в… 2-ий етап – психологія як „наука про свідомість”. (Виникає у ХVІІ ст. у… 3-ій етап – психологія як наука про поведінку. Виникає у XX ст.

Методи психології та специфіка їх застосування

Методи наукового дослідження –це ті прийоми та засоби, за допомогою яких вчені отримують достовірні відомості, що використовуються далі для побудови… Сила науки багато в чому залежить від досконалості методів дослідження, від… Явища психології настільки складні та різноманітні, настільки важкодоступні, що протягом усієї історії психології її…

Питання для самоконтролю

2. Навіщо студентам інженерних спеціальностей оволодівати науковими психологічними знаннями? 3. У чому полягали психологічні уявлення античних філософів Платона,… 4. Назвіть основні етапи розвитку психологічної думки в ХVІІ – ХХ ст.

Лекція 2

Основні галузі психологічного знання. Інженерна психологія

Мета: з’ясувати місце психології в системі наук, її основні галузі, сутність інженерної психології, її предмет, завдання, методи дослідження.

План

1. Зв’язок психології з іншими науками.

2. Основні галузі сучасної психології.

3. Інженерна психологія як прикладна галузь наукового психологічного знання, її предмет, завдання, методи.

4. Основні підходи до інженерного проектування сучасної техніки, взаємодії людини і техніки.

 

Література

1. Введение в психологию: Учебное пособие/ Под ред. А. В. Петровского. – М.: Академия, 1995. – Ч.1.

2. Максименко С. Д. Загальна психологія: Навч. посіб. для студ. вищих навч. закл. – К.: Центр навч. літ., 2008. – С. 19 – 20.

3. М’ясоїд П. А. Загальна психологія: Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти – К.: Вища школа, 2000.– С.65 – 69; 76 – 83.

4. Психология: Учебник для технических вузов / Под ред. В. Н. Дружинина. – СПб: Питер, 2000. – С.388 – 415; 440 – 465.

5. Столяренко Л. Д., Столяренко В. Е. Психология и педагогика для технических вузов. – Р.- н.- Д.: Феникс, 2001. – С. 381 – 389.

6. Тодорова І. С. Основи психології та педагогіки. – Полтава, 2002. – С. 5 – 16.

 

Зв’язок психології з іншими науками

Розв’язання багатьох проблем медичних наук також передбачає участь психологів. Борючись із захворюваннями та лікуючи хворих, лікарю завжди слід… Дані психології постійно використовують представники технічних наук – при… Традиційним є зв'язок психології з педагогікою. Ще відомий педагог Костянтин Ушинський зазначав, що коли педагогіка…

Основні галузі сучасної психології

Галузі психологічної науки. За напрямами досліджень є загальна, вікова, педагогічна, соціальна, порівняльна, інженерна, військова психологія. За глобальністю проблем виділяється: а) фундаментальна психологія;

Нженерна психологія як прикладна галузь наукового психологічного знання, її предмет, завдання, методи

Зв’язок між людиною і технікою настільки тісний, що ще на початку створення інженерної психології почали говорити не про систему „людина – техніка”,… У СЛМ функціонування техніки залежить від дій людини й, навпаки, дії людини… Основні завдання інженерної психології:

Основні підходи до інженерного проектування сучасної техніки, взаємодії людини і техніки

– раціональний розподіл функцій між людиною і машиною, аналіз функцій людини в конкретній діяльності, в конкретній системі „ЛМС”; – оптимізацію інформаційної взаємодії людини та техніки: а) за рахунок регулювання обсягу інформаційних потоків на основі врахування психологічних можливостей людини за…

Питання для самоконтролю

2. Схарактеризуйте галузі психології згідно з їх сутністю та призначенням. 3. Які галузі психологічної науки найбільше пов’язані з Вашою майбутньою… 4. Дайте визначення інженерної психології та розкрийте її зв’язок з практичною психологією.

Лекція 3

Проблема особистості у психології. Спрямованість як провідна підструктура особистості

 

Мета: сформувати уявлення про особистість як одне з базових у психології. З’ясувати психологічну структуру особистості; роль біологічного і соціального в особистості. Розглянути спрямованість особистості, її складові.

План

1. Поняття особистості у психології.

2. Психологічна структура особистості. Концепція динамічної функціональної особистості К. К. Платонова.

3. Проблема біологічного і соціального в особистості

4. Спрямованість особистості та її складові: потреби, мотиви, переконання, інтереси, ідеали, світогляд.

Література

1. Максименко С. Д. Загальна психологія: Навч. посіб. для студ. вищих навч. закл. – К.: Центр навч. літ., 2008. – С. 51 – 66.

2. М’ясоїд П. А. Загальна психологія: Навч. посіб. – К.: Вища школа, 2001. – С.202 – 206.

3. Немов Р. С. Психология. – М.: Просвещение, 2001. – С335 – 373.

4. Общая психология / Под ред. А. В. Петровского. – М.: Просвещение, 1977.

5. Психологія / За ред. Г. С. Костюка. – К.: Рад. школа, 1968.

6. Психология: Учебник для технических вузов / Под ред. В. Н. Дружинина. – СПБ. – Питер, 1999. – С. 261 – 309.

7. Психологія / За ред. Ю. Л. Трофімова. – К.: Либідь, 2000. – С. 100 – 122.

8. Столяренко Л. Д. Основы психологии. – Р.-н.-Д.: Феникс, 1997. – С. 166 – 171; 261 – 262.

 

Поняття особистості у психології

З’ясовуючи поняття „особистість”, слід виокремити поняття „індивід”, яке втілює родову належність людини, її біологічну специфіку (тварина з огляду на ці ж показники йменується „особина”).

Ндивід – найбільш загальне визначення людини як одиничної природної істоти, продукту філогенетичного та онтогенетичного розвитку, носія індивідуально своєрідних рис.

У процесі включення до системи суспільних відносин індивід стає особистістю.

У психології особистість – це системна соціальна властивість, набута індивідом у предметній діяльності й спілкуванні, що характеризує рівень і якість представленості суспільних відносин в індивідові.

В англійській мові слово „особистість” походить від латинського „persona”, що означало „маска”, „личина”. В давній українській мові знаходимо слово „парсуна” – обличчя, портрет. Отже, колись поняття „особистість” ототожнювалося із зовнішніми, соціально виявленими рисами людини. Але на сьогодні існує значне різноманіття уявлень про особистість, серед котрих домінує прямо протилежний підхід: особистість визначається насамперед як утворення глибинне, сутнісне, неочевидне. Її основні характеристики різні вчені бачать неоднаково, зокрема вважають наступне.

Карл Роджерс: особистість – організована, тривала, суб’єктивно сприймана сутність, яка становить саму серцевину наших переживань.

Гордон Олпорт: особистість – те, що людина являє собою насправді, внутрішнє „щось”, детермінуюче характер стосунків людини зі світом.

Ерік Еріксон: за життя людина проходить багато криз, і особистість – функція результатів криз.

Джордж Келлі: особистість – притаманний кожному індивідуумові унікальний спосіб усвідомлення життєвого досвіду.

Реймонд Кеттел: особистість – складне утворення, ядро котрого має 16 складових.

Альберт Бандура: особистість – складна динамічна картина безперервної взаємодії індивіда, поведінки та ситуації.

Розглянемо основні положення, що не суперечать цим й іншим підходам, поєднують їх:

– в особистості представлені якості, типові для всіх, але в суто індивідуальному поєднанні;

– особистість – абстракція, котра грунтується на висновках, отриманих у результаті спостереження за поведінкою людини;

– важливим є досвід; особистість характеризується в еволюційному процесі як суб’єкт впливу внутрішніх та зовнішніх факторів, уключаючи генетичну й біологічну схильність, соціальний статус і змінні обставини середовища;

– особистість відносно незмінна і постійна у часі та змінних ситуаціях: вона забезпечує почуття безперервності в часі й навколишніх обставинах.

Отже, поняття „індивід” та „особистість” пов’язані дуже тісно, але не тотожні. О. М. Леонтьєв писав: „Особистість не дорівнює індивідові; особистість є системна, і тому – „надчуттєва” якість, хоча носієм цієї якості є цілком чуттєвий, тілесний індивід з усіма його природженими й набутими властивостями”.

Особистість не можна відчути, виміряти тощо. Вона втілює в собі систему відносин, суспільних за своєю природою, розкрити які можна лише через мисленнєвий аналіз.

Таке розкриття нам необхідне, оскільки саме специфіка особистості визначає реакцію людини на певні зовнішні та внутрішні чинники, тоді як передбачення та корекція таких реакцій щодо інших і себе самого становить основну проблему міжлюдської взаємодії.

Чи ж можна розмежувати особистість та індивіда? А. В. Петровський вважає, що гіпотетично – можна (так, Амала і Камала – індивіди без особистості). Дуже умовно можна уявити й особистість без індивіда (Козьма Прутков, Гудвін), але це – швидше мисленнєвий експеримент, ніж реальність.

Особистість не є стабільною. Формується та проявляється вона тільки в системі певних міжсобистісних зв’язків чи – ширше – в системі суспільних відносин. Ці відносини не можуть зводитись до „чистого” спілкування („суб’єкт – об’єкт”), тобто в діяльності й спілкуванні стосунки складаються як:

суб’єкт – суб’єкт – об’єктні (діяльність);

суб’єкт – об’єкт – суб’єктні (спілкування).

 

Психологічна структура особистості. Концепція динамічної функціональної особистості К. К. Платонова

Людина – істота природна, але біологічне у процесі історичного розвитку під впливом соціальних умов змінилося, набуло своєрідних специфічно людських… У структурі особистості розрізняютьтипове таіндивідуальне. Типове є тим… Не відкидаючи повною мірою біологічного, К. К. Платонов розробив так звану концепцію динамічної функціональної…

Проблема біологічного і соціального в особистості

За даними Г. С. Костюка, онтогенез людського організму визначається біологічною спадковістю, онтогенез особистості – соціальною спадковістю. Ці дві… Із точки зору сучасної науки, в онтогенезі психіки людини існує єдність… Суспільні, соціальні умови впливають на психічний розвиток індивіда завдяки історично виробленим засобам, властивим…

Спрямованість особистості та її складові: потреби, мотиви, переконання, інтереси, ідеали, світогляд

Види спрямованості.Залежно від того, які мотиви в діяльності й поведінці відіграють домінуючу роль, розрізняють такі види спрямованості: – особистісна спрямованість. Характеризується переважанням у особистості… – колективістська спрямованість. Зумовлена переважанням мотивів, спрямованих на забезпечення успіху в спільній…

Питання для самоконтролю

2. Як у структурі особистості співвідноситься біологічне і соціальне? 3. Схарактеризуйте стуктуру особистості. 4. Як слід розуміти вислів „Особистість є суб’єктом власної діяльності”?

Лекція 4

Психологічні засади діяльності та здібностей людини

 

Мета: розглянути поняття діяльності з точки зору її механізмів і структури. Деталізувати уявлення про здібності людини, знання, навички та вміння як основу розвитку здібностей, їх види й структуру.

План

1. Сутність діяльності, її психологічна структура.

2. Основні види діяльності.

3. Знання, вміння і навички як основа розвитку здібностей.

4. Види і структура здібностей.

 

Література

1. Белоус В. В. Темперамент и деятельность: Учеб. пособие. – Пятигорск, 1990. – C. – 102 – 112.

2. Загальна психологія: Хрестоматія : Навч. посіб. для студ. вищих навч. закл. – К.: Каравела, 2007. – С. 370 – 394.

3. Леонтьев А. Н. Деятельность: Сознание: Личность. – М.: Политиздат, 1977. – С. 73 – 123.

4. Лозниця В. С. Психологія і педагогіка. – К., 2003. – 126 – 167.

5. Максименко С. Д. Загальна психологія: Навч. посіб. для студ. вищих навч. закл. – К.: Центр навч. літ., 2008. – С. 77 – 93; 247 – 252.

6. Немов Р. С. Психология. – М.: Просвещение, 1995. – С. 145 – 165.

7. Общая психология / Под ред. А. В. Петровского. – М.: Просвещение, 1977. – С. 93 – 117.

8. Психологія / За ред. Г. С. Костюка. – К.: Рад. шк., 1968. – С. 422 – 433.

9. Психология. Учебник для технических вузов / Под общ. ред. В. Н. Дружинина. – СПб: Питер, 2000.– С. 116 – 128.

10. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии. – М.: Педагогика, 1989. – С. 64 – 93.

11. Степанов О. М., Фіцула М. М. Основи психології і педагогіки. – К.: Академвидав, 2005. – С. 58 – 79; 216 – 231.

12. Столяренко Л. Д., Столяренко В. Е. Психология и педагогика для технических вузов. – Р-н-Д: Феникс, 2001. – С. 245 – 251.

Сутність діяльності, її психологічна структура

Людська діяльність за сутністю є соціальною. Вона сформувалася історично, у процесі праці. Людина не лише пристосовується до умов життя, а й активно… Свідомий характер людської діяльності виявляється в її плануванні,…

Отже, діяльність людини – це свідома активність, що виявляється в системі дій, спрямованих на досягнення поставленої мети.

Мотив – те, що спонукає до діяльності, заради чого виконується. Мотив є конкретною потребою, яка в ході й за допомогою цієї діяльності… Мета діяльності – усвідомлена. Якщо мета неусвідомлена – спостерігається… Предмет діяльності – те, з чим людина має справу безпосередньо (напр.: предметна, пізнавальна діяльність – будь-яка…

Основні види діяльності

Гра та навчання властиві й людям, і тваринам. Проте у тварин підґрунтям цих різновидів діяльності є інстинкти, а у людини вони зумовлені соціальними… Праця за природою й змістом – суспільно-історична категорія. У процесі праці… Ігрова діяльність. Як основна форма вияву активності дитини дошкільного віку, ігрова діяльність є водночас основним…

Знання, вміння і навички як основа розвитку здібностей

Кожна людина здібна до певного виду діяльності. Поза діяльністю цю властивість людини не можна розпізнати, описати й схарактеризувати. Тому ми й… Успіх виконання людиною тих чи інших дій залежить, безперечно, не тільки від… Відомо, що чим багатший життєвий досвід, тим простіше людині досягати успіху в діяльності. Досвідчена людина, озброєна…

Види і структура здібностей

Загальними називаютьсяздібності, які певною мірою виявляються в усіх видах діяльності – навчанні, праці, грі, розумовій діяльності тощо. Завдяки… Загальні та спеціальні здібності взаємопов'язані й доповнюють одні одних.… Структура психічних якостей, що виступає як здібність, визначається вимогами конкретної діяльності та є неоднаковою…

Питання для самоконтролю

2. Що характеризує діяльність як специфічну форму людської активності? 3. Які є основні компоненти діяльності? 4. Чи можлива діяльність без чіткого уявлення про її мету?

Лекція 5

Психічні процеси, їх функції та розвиток

 

Мета: розглянути пізнавальні психічні процеси (відчуття, сприймання, увагу, пам’ять, мислення, уяву) й емоційно-вольову сферу людини.

План

1. Чуттєві форми пізнання дійсності :

А. Відчуття та сприймання.

Б. Увага.

2. Раціональні форми освоєння дійсності:

А. Пам’ять.

Б. Мислення.

В. Уява.

3. Мислення як основна функція психіки, розвиток мислення.

4. Зв’язок мислення з мовою.

5. Види емоцій і почуттів та їх місце в діяльності особистості.

6. Воля як психологічний феномен та її аналіз.

 

Література

1. Загальна психологія: Хрестоматія : Навч. посіб. для студ. вищих навч. закл. – К.: Каравела, 2007. – С. 63 – 147; 168 – 274; 338 – 370.

2. Лозниця В. С. Психологія і педагогіка. – К., 2003. – 126 – 167.

3. Максименко С. Д. Загальна психологія: Навч. посіб. для студ. вищих навч. закл. – К.: Центр навч. літ., 2008. – С. 141 – 206; 217 – 230.

4. Немов Р. С. Психология. – М.: Просвещение, 1995. – С. 165 – 298; 424 – 461.

5. Общая психология / Под ред. А. В. Петровского. – М.: Просвещение, 1977. – С. 93 – 117.

6. Психологія / За ред. Г. С. Костюка. – К.: Рад. шк., 1968. – С. 422 – 433.

7. Психология: Учебник для технических вузов / Под общ. ред. В. Н. Дружинина. – СПб: Питер, 2000.– С. 128 – 138; 155 – 237.

8. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии. – М.: Педагогика, 1989. – С. 64 – 93.

9. Степанов О. М., Фіцула М. М. Основи психології і педагогіки. – К.: Академвидав, 2005. – С. 109 – 194.

10. Столяренко Л. Д., Столяренко В. Е. Психология и педагогика для технических вузов. – Р-н-Д: Феникс, 2001. – С. 61 – 126.

1. Чуттєві форми пізнання дійсності :

А. Відчуття та сприймання.

Б. Увага.

А. Відчуття та сприймання

Відчуття – пізнавальний психічний процес відображення в мозку людини окремих властивостей предметів і явищ при їх безпосередній дії на органи чуття людини.

Фізіологічною основою відчуттів є нервовий процес, який виникає при дії подразника на адекватний йому аналізатор – складну анатомо-фізіологічну структуру, в якій відбувається виникнення відчуття.

Відчуття – це найпростіший психічний процес, первинна форма орієнтування живого організму в навколишньому середовищі.

Із відчуттів починається пізнавальна діяльність людини.

За допомогою різних аналізаторів вона:

– відбирає;

– нагромаджує інформацію про об'єктивну реальність, про власні суб'єктивні стани;

– на основі одержуваних вражень виробляє адекватні умовам способи реагування на зовнішні та внутрішні впливи.

Класифікація і різновиди відчуттів. Існують різні класифікації органів відчуттів та чутливості організму до подразників, що надходять до аналізаторів із зовнішнього світу або із середини організму.

Залежно від міри контакту органів чуття з подразниками розрізняють чутливість:

– контактну (дотикову, смакову, больову);

– дистантну (зорову, слухову, нюхову).

3а розміщенням рецепторів в організмі – на поверхні, всередині організму, в м'язах і сухожиллях – розрізняють:

– відчуття екстероцептивні, що відображають властивості предметів та явищ зовнішнього світу (зорові, слухові, нюхові, смакові);

– інтероцептивні, що несуть інформацію про стан внутрішніх органів (відчуття голоду, спраги, втоми);

– пропріоцептивні, що відображують рухи органів тіла і його стан (кінестетичні та статичні).

Відповідно до системи аналізаторів розрізняють відчуття : зорові, слухові, дотикові, больові, температурні, смакові, нюхові, голоду і спраги, статеві, кінестетичні та статичні.

Кожний із цих різновидів відчуття має певний орган (аналізатор), певні закономірності виникнення й перебігу.

Сприймання – це психічний процес відображення в мозку людини предметів і явищ у цілому, в сукупності всіх їх якостей та властивостей при безпосередній дії на органи чуття.

На відміну від відчуттів, які відображають тільки окремі властивості предметів, сприймання завжди цілісне і предметне, воно об’єднує відчуття, що йдуть від кількох аналізаторів. Разом із процесами відчуття, сприймання забезпечує чуттєву орієнтацію в оточуючому світі.

Різновиди сприймань

Розрізняють сприймання за: – сенсорними особливостями (зорові, слухові, нюхові, дотикові, смакові,… – відношенням до психічного життя (інтелектуальні, емоційні, естетичні);

Б. Увага

Увага – це особлива форма психічної діяльності, яка виявляється у спрямованості та зосередженості свідомості на значущих для особистості предметах, явищах навколишньої дійсності або власних переживаннях.

Увага необхідна в усіх різновидах сенсорної, інтелектуальної й рухової діяльності. Побутує порівняння уваги з термометром, який дає можливість судити про переваги методів навчання і правильність його організації.

У психології розрізняють увагу – мимовільну, довільну та післядовільну. Мимовільна увага виникає несподівано, незалежно від свідомості, непередбачено, за умов діяльності або відпочинку, на дозвіллі, під впливом різноманітних подразників, які діють на той чи інший аналізатор організму.

Довільна увага – це свідомо спрямоване зосередження особистості на предметах та явищах навколишньої дійсності, на внутрішній психічній діяльності.

Післядовільна увага, як свідчать досвід і спеціальні дослідження, настає в результаті свідомого зосередження на предметах та явищах у процесі довільної уваги. Долаючи труднощі під час довільного зосередження, людина звикає до них, сама діяльність викликає певний інтерес до неї, а то й захоплює її виконавця, та увага набирає ознак мимовільного зосередження. Тому післядовільну увагу називають ще вторинною мимовільною увагою.

Властивості уваги

Зосередженість, тобтоконцентрація уваги, залежить від змісту діяльності, міри інтересу до неї й насамперед від індивідуальних особливостей людини –… Зосередження уваги тісно пов'язане зістійкістю уваги. Стійкість уваги… Зосередженість уваги та її стійкість у процесі діяльності можуть порушуватися – сила і тривалість зменшуються, увага…

А. Пам’ять.

Б. Мислення.

В. Уява.

А. Пам’ять

Закріплення, зберігання та наступне відтворення людиною її попереднього досвіду називається пам’яттю.

У пам’яті розрізняють такі основні процеси:запам’ятовування, зберігання, відтворення тазабування.

Види пам’яті

Образна пам’ять виявляється в запам’ятовуванні образів, уявлень конкретних предметів, явищ, їх властивостей, наочно даних зв’язків і відносин між… Залежно від того, якими аналізаторами сприймаються об’єкти при їх… Змістсловесно-логічної пам’яті – це думки, поняття, судження, умовиводи, які відображають предмети й явища в їх…

Б. Мислення

Операції мислення–порівняння, аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення, класифікація, систематизація. Порівняння – пізнаються схожі та відмінні ознаки і властивості об'єктів.… Аналіз і синтез. Аналіз – це уявне розчленування об’єктів свідомості, виокремлення в них частин, боків, аспектів,…

Форми мислення

Судження – це форма уявного відображення об'єктивної дійсності, яка полягає в тому, що людина стверджує наявність або відсутність ознак,… Міркування – це низка взаємопов’язаних суджень, спрямованих на те, щоб… Умовиводом називається така форма мислення, в якій з одного або кількох суджень виводиться нове, напр.: „Срібло,…

В. Уява

Уява – це процес створення людиною на основі попереднього досвіду образів об’єктів, яких вона ніколи не сприймала.

Процес створення образів уяви

Прийомом створення нових образів єаналогія. Суть цього прийому полягає в тому, що створюваний новий образ схожий на реально існуючий об’єкт, але в… Нові образи можуть створюватися за допомогоюнаголошування.Цей прийом полягає в… Створити нові образи можна шляхомперебільшення (абоприменшення) характеристик об'єкта. Цей прийом широко…

Види уяви

Мимовільною є такауява, коли створення нових образів не спрямовується спеціальною метою уявити певні предмети чи події. Прикладом мимовільного… Процес уяви може відбуватись як довільний, коли він спрямовується спеціальною… Залежно від характеру діяльності людини, її уяву поділяють на творчу тарепродуктивну.

Мислення як основна функція психіки, розвиток мислення

У процесі мислення обидві сигнальні системи тісно пов'язані. Якщо цей зв'язок послаблений, слова для людини не мають реального значення, не… Розвиток мислення. Захопленість, зацікавленість проблемою, оптимальна… Для активізації мислення можна використовувати спеціальні форми організації розумового процесу, наприклад, „мозковий…

Зв’язок мислення з мовою

Будь-яка думка виникає і розвивається у нерозривному зв’язку з мовленням. У слові вона дістає матеріальне вираження й стає доступною для інших… Знаряддям формування думки є приховані мовні реакції (внутрішнє мовлення),… Суспільна природа мислення передбачає його тісний зв'язок із мовою. Виникнувши в процесі трудової діяльності людини,…

Види емоцій і почуттів та їх місце в діяльності особистості

Емоції та почуття здійснюють сигнальну і регулювальну функції, спонукають людину до знань, праці, вчинків або стримують її. Емоції й почуття органічно взаємопов’язані, але за змістом і формою… Емоція – це загальна активна форма переживання організмом своєї життєдіяльності. Розрізняють прості та складні емоції.…

Воля як психологічний феномен та її аналіз

Кожна вольова дія чимось мотивується.Мотив – це рушійна сила, яка спонукає людину до дії, до боротьби за досягнення поставленої мети. Мотивами дій є… Вольові дії бувають прості та складні. Простою вольовою є такадія, яка не… Складна вольова дія потребує значного напруження сил, терплячості, наполегливості, вміння організувати себе на…

Питання для самоконтролю

2. За якими принципами відчуття поділяють на різновиди? 3. У чому полягає спільне та відмінне між сприйманням і відчуттям? 4. У чому виявляється увага?

Лекція 6

Темперамент і характер

 

Мета: з’ясувати сутність темпераменту та основні класифікації його типів. Розглянути специфіку формування характеру людини.

План

1. Характеристика темпераменту.

2. Основні класифікації типів темпераменту.

3.Поняття характеру. Фактори формування характеру.

4. Поняття акцентуації характеру. Типи акцентуацій.

Література

1. Максименко С. Д. Загальна психологія: Навч. посіб. для студ. вищих навч. закл. – К.: Центр навч. літ., 2008. – С. 235 – 247; 259 – 267.

2. М’ясоїд П. А. Загальна психологія: Навч. посіб. – К.: Вища школа, 2001. – С.397 – 452.

3. Загальна психологія: Хрестоматія : Навч. посіб. для студ. вищих навч. закл. – К.: Каравела, 2007. – С. 557 – 617.

4. Немов Р. С. Психология. – М.: Просвещение, 2001.– С. 373 – 424.

5. Общая психология / Под ред. А. В. Петровского. – М.: Просвещение, 1977.

6. Психологія / За ред. Г. С. Костюка. – К.: Рад. школа, 1968.

7. Степанов О. М., Фібула М. М. Основи психології і педагогіки. – К.: Академвидав, 2005. – С. 194 – 231.

8. Столяренко Л. Д. Основы психологии. – Р.-н.-Д.: Феникс, 1997. – С. 171 – 261.

 

Характеристика темпераменту

Темперамент (від лат. tеmреrarе – змішувати в належних співвідношеннях, підігрівати, охолоджувати, уповільнювати, керувати) характеризуєдинамічний…

Фізіологічне підґрунтя темпераменту

1. Сильний, урівноважений, але рухливий –жвавий тип. 2. Сильний, урівноважений, але інертний –спокійний, протемалорухливий тип. 3. Сильний, неврівноважений з переважанням збудження над гальмуванням– збудливий, нестриманий тип.

Характеристика темпераментів

Холеричний і меланхолійний темпераменти І. Павлов розглядав як крайні, в котрих несприятливі ситуації та умови життя можуть викликати… Однак пояснювати природу темпераменту з позицій типологічних особливостей…

Основні класифікації типів темпераменту

Сьогодні це вчення цікаве тільки з історичного погляду. Але описані Гіппократом характерні риси темпераменту досить точно визначають особливості… Німецький філософ-ідеаліст І. Кант, поділяючи погляди на темперамент… Вітчизняний учений, лікар і педагог П. Лесгафт пояснював темперамент особливостями кровообігу, які залежать від…

Типи темпераменту

Сангвініку притаманні досить висока нервово-психічна активність, багатство міміки та рухів, емоційність, уразливість, лабільність. Разом з тим… Холерику властиві високий рівень нервово-психічної активності та енергії дій,… Флегматик характеризується порівняно низьким рівнем активності поведінки, ускладненням переключення, повільністю й…

Поняття характеру. Фактори формування характеру

Термін„характер” (від грецьк. – „риса”, „прикмета”, „відбиток”) уведений для позначення цих властивостей людини другом Арістотеля –Теофрастом, який… Характер найбільше пов’язується з темпераментом, котрий, як відомо, визначає… Характер людини можна зрозуміти тільки в її суспільній діяльності, суспільних відносинах.

Основні риси типового характеру

Особливості типового характеру виявляються при позитивному або негативному ставленні до праці, інших людей, самого себе, предметів та явищ… Ставлення до праці є однією з найістотніших рис характеру людини. Воно… Ставлення до інших людей виникають у міжособистісних контактах і зумовлюються суспільними умовами життя, які…

Поняття акцентуації характеру. Типи акцентуацій

Педантизм виявляється в крайньому, нічим не виправданому формалізмі при вирішенні справи, в дотриманні „букви”, хоча це й шкодить справі, у… Демонстративні характери виявляють амбіційність, їм властиве хизування,… Екзальтовані особистості надмірно захоплюються, вихваляють те, що на це не заслуговує, легко збуджуються в радощах або…

Питання для самоконтролю

2. Які особливості спілкування носіїв різних типів темпераменту Ви можете назвати? 3. Розкрийте фізіологічне підґрунтя темпераменту згідно з ученням І. П.… 4. Чи можна за бажанням змінити тип темпераменту?

Лекція 7

Основи психології спілкування

 

Мета: розширити уявлення про спілкування, його психологічну сутність, роль у житті людини.

План

1. Поняття про спілкування в психології.

2. Функції, форми і засоби спілкування. Вербальне і невербальне спілкування.

3. Бар’єри спілкування.

4. Особистість у суспільстві та колективі. Особистісні й соціальні ролі.

5. Феномен лідерства в психології

 

Література

1. Загальна психологія: Хрестоматія : Навч. посіб. для студ. вищих навч. закл. – К.: Каравела, 2007. – С. 500 – 554.

2. Максименко С. Д. Загальна психологія: Навч. посіб. для студ. вищих навч. закл. – К.: Центр навч. літ., 2008. – С. 111 – 125.

3. Немов Р. С. Психология. – М.: Просвещение, 1995. – С. 512 – 601.

4. Психология: Учебник для технических вузов /Под общ. ред. В. Н. Дружинина. – СПб: Питер, 2000.– С. 349 – 381.

5. Степанов О. М., Фіцула М. М. Основи психології і педагогіки. – К.: Академвидав, 2005. – С. 71 – 79.

6. Столяренко Л. Д., Столяренко В. Е. Психология и педагогика для технических вузов. – Р-н-Д: Феникс, 2001. – С. 453 – 463.

Поняття про спілкування в психології

Спілкування – явище глибоко соціальне. Соціальна природа спілкування виражається в тому, що воно завжди відбувається в середовищі людей, де суб’єкти… ü змісті інформації, що є його предметом (знання, відомості, способи… ü засобах (мовна та немовна комунікація при спілкуванні);

Функції, форми і засоби спілкування. Вербальне і невербальне спілкування

Найважливіші функції спілкування виділяють, аналізуючи його роль на індивідуальному рівні суспільного буття людини. У характеристиці спілкування… До інформаційно-комунікативних функцій належать процеси формування,… Щодо цього класу функцій існує багато ще не з’ясованих питань, наприклад, як відбувається трансформація сприйнятого…

Аспекти спілкування

Вербальне і невербальне спілкування. Існує дуже багато засобів передавання інформації партнеру зі спілкування. До них належать мовлення, паузи в… Вербальна (словесна) комунікація. Одним із основних засобів людського… Володіючи мовою, люди обмінюються думками, розуміють одне одного та взаємодіють, її розуміє як комунікатор (той, хто…

Бар’єри спілкування

У спільній діяльності конфлікти виникають унаслідок предметно-ділових суперечностей і розбіжностей в особистих інтересах. Конфлікт, що виникає на… Взаємодіючи, люди послуговуються різними способами впливу на партнерів.… Зараження – передавання суб’єктом свого емоційного стану іншому індивідові. Воно спостерігається під час паніки,…

Особистість у суспільстві та колективі. Особистісні й соціальні ролі

Умовна група об’єднує людей за якоюсь умовною ознакою – віком, статтю, національністю та ін. Члени умовної групи не підтримують між собою реальних… Офіційна (формальна) група створюється як структурна одиниця на основі… Неофіційна група – це спільність людей, що виникла нерегульованим шляхом, стихійно, на грунті спільності інтересів її…

Феномен лідерства в психології

Лідерство є складним процесом групового розвитку, внаслідок якого диференціюється і вдосконалюється групова структура. Його не можна ні ототожнювати… Без лідера ні одна група існувати не може. Роль лідера полягає в умінні повести за собою, забезпечити існування таких зв’язків між людьми в системі, які сприяли…

Питання для самоконтролю

2. Схарактеризуйте роль невербальних засобів спілкування. 3. Чому люди з різних культур відчувають труднощі у виборі засобів… 4. Яку роль відіграє спілкування у суспільному житті?

Лекція 8

Розвиток особистості. „Я-концепція”. Психологічний захист

Мета: з’ясувати сутність та фактори психічного розвитку людини.

Ознайомитися з явищем „Я-концепції”, розглянути сутність і механізми психологічного захисту.

План

1. Психічний розвиток людини та його фактори.

2. Періодизації психічного розвитку людини.

3. Гетерохронність і сенситивні періоди розвитку.

4. „Я-концепція” як соціально-психологічний феномен.

5. Поняття соціальної адаптації. Психологічний захист.

 

Література

1. Немов Р. С. Психология. – М.: ВЛАДОС, 2001. – Кн. 1. – С. 461 – 496.

2. Психология. Учебник для технических вузов/ Под ред. В. Н. Дружинина. – СПб.: Питер, 2000. – С. 285 – 309.

3. Психологія/ За ред. Ю.Л. Трофімова. – К.: Либідь, 2003. – С. 134 – 181.

4. Степанов О. М, Фіцула М. М. Основи психології і педагогіки. – К.: Академвидав, 2003. – С. 92 – 97

5. Столяренко Л. Д., Столяренко В. Е. Психология и педагогика для технических вузов . – Р- н-Д: Фенікс, 2001. – С. 228 – 245.

6. Цимбалюк І. М. Психологія. – К. : ВД „Професіонал”, 2004. – С. 32 – 43.

Психічний розвиток особистості та його фактори

Між ученими здавна точилися суперечки про природу як самої психіки, так і її розвитку. Це – одна з центральних проблем психології, розв’язання якої… Традиційно спостерігаємо зіткнення двох концепцій. Згідно з однією,… Сучасна психологія розвитку відмовилася від протиставлення біологічних і середовищних (соціальних, культурних)…

Періодизація психічного розвитку людини

Кожна людина має унікальні варіації генетичних програм та унікальні обставини, в яких ці програми реалізуються. Таким чином, у розвитку людини можна… Розвиток має складну часову організацію. Цінність кожного року й навіть місяця… Споконвіку люди намагалися певним чином класифікувати вікові періоди. Ось деякі з цих класифікацій.

Давньокитайська класифікація

Шлюбний вік до 30 років Вік виконання суспільних обов’язків до 40 років Пізнання власних оман до 50 років

Гетерохронність і сенситивні періоди розвитку

Гетерохронність може проявлятися також у розбіжності між фізичним, хронологічним та психологічним віком; спостерігаються також нерівномірності… Гетерохронність розвитку пов’язана зі сенситивними періодами розвитку.…

Я-концепція” як соціально-психологічний феномен

Самосвідомість дає змогу осмислити свої дії, почуття, думки, мотиви поведінки, своє місце в суспільстві. Її об’єктом є сама особистість. Завдяки їй… Термін „Я-концепція” з’явився в науковому обігу на межі ХІХ та ХХ ст. у… Формується Я-концепція в процесі життєдіяльності, водночас упливаючи на розвиток, діяльність і поведінку особистості…

Поняття соціальної адаптації. Психологічний захист

Психологічний захист – регулятивна система, яку особистість використовує для усунення психологічного дискомфорту, переживань, що загрожують… Захисні механізми вступають у дію, коли особистість за певних умов не може… Заперечення – намагання людини не сприймати повідомлення, яке її хвилює і може призвести до внутрішнього конфлікту. …

Питання для самоконтролю

2. Як співвідносяться соціальне та біологічне в розвитку особистості? 3. Чи є будь-які суперечності рушійною силою психічного розвитку… 4. Назвіть періодизації психічного розвитку. Схарактеризуйте найбільш доцільну з вашої точки зору класифікацію…

ТЕМА: ПСИХОЛОГІЧНА НАУКА, ЇЇ РОЗВИТОК ТА СУЧАСНИЙ СТАН

а) психологія як „наука про душу”; б) психологія як „наука про свідомість”; в) психологія як „наука про поведінку”;

Тема: Основні галузі психологічного знання. Інженерна психологія

а) загальна психологія; б) прикладна психологія; в) практична психологія?

ТЕМА: ПРОБЛЕМА ОСОБИСТОСТІ У ПСИХОЛОГІЇ. СПРЯМОВАНІСТЬ ЯК ПРОВІДНА ПІДСТРУКТУРА ОСОБИСТОСТІ

а) індивід; б) особистість; в) суб’єкт діяльності;

ТЕМА: Психологічні засади діяльності та здібностей людини

а) предметність; б) суб’єктивність; в) соціальність;

ТЕМА: ПСИХІЧНІ ПРОЦЕСИ, ЇХ ФУНКЦІЇ ТА РОЗВИТОК

а) екстероцептивними; б) інтероцептивними; в) пропріоцептивними;

ТЕМА: ТЕМПЕРАМЕНТ ТА ХАРАКТЕР

а) статичні; б) змістовні; в) динамічні;

ТЕМА: ОСНОВИ ПСИХОЛОГІЇ СПІЛКУВАННЯ

а) засобом спілкуванням; б) способом спілкування; в) виконуючою функцією;

Тема: Розвиток особистості. „Я-концепція”. Психологічний захист

а) онтогенезом; б) філогенезом; в) соціогенезом;

Короткий термінологічний словник

Антропогенез – розвиток людини як виду. Афект – дуже інтенсивний і короткочасний емоційний стан, що швидко виникає,… Відчуття – процес первинної обробки інформації на рівні окремих властивостей предметів і явищ.

Зміст

Вступ3

Частина І Лекції з курсу „Психологія” 4

Лекція 1Психологічна наука, її розвиток та сучасний стан 4

Лекція 2Основні галузі психологічного знання. Інженерна психологія 17

Лекція 3Проблема особистості у психології. Спрямованість як

провідна підструктура особистості 23

Лекція 4 Психологічні засади діяльності та здібностей людини 31

Лекція 5 Психічні процеси, їх функції та розвиток 41

Лекція 6Темперамент і характер 60

Лекція 7 Основи психології спілкування 68

захист 80 Частина ІІ Завдання для тестового контролю знань студентів

Тема: Психологічні засади діяльності та здібностей людини 93

Тема: Психічні процеси, їх функції та розвиток 94

Тема:Темперамент і характер 99

Тема: Основи психології спілкування 101

Тема: Розвиток особистості. „Я-концепція”. Психологічний

захист 102

 

Короткий термінологічний словник104

 

 

Навчальне видання

Атаманчук Ніна Михайлівна

Психологія

Конспект лекцій для студентів інженерних спеціальностей різних форм навчання

Комп’ютерна верстка Атаманчук Н. М.

Редактор Жигилій Н. В.

Друк RISO Ум. др. арк. 6,3