Основні риси типового характеру - раздел Психология, Психологія Носієм Характеру Є Людина. Риси Її Характеру Позначаються На Діяльності, Стос...
Носієм характеру є людина. Риси її характеру позначаються на діяльності, стосунках, способах дії в найширшому їх розумінні – в сім’ї, трудовому колективі, в управлінні виробництвом, державою.
Особливості типового характеру виявляються при позитивному або негативному ставленні до праці, інших людей, самого себе, предметів та явищ дійсності.
Ставлення до праці є однією з найістотніших рис характеру людини. Воно виявляється в повазі до праці, працелюбності або ж у зневазі до праці й працівників. Важливі риси у ставленні до праці – акуратність, сумлінність, дисциплінованість, організованість.
Ставлення до інших людей виникають у міжособистісних контактах і зумовлюються суспільними умовами життя, які складаються історично й розкриваються в колективі. Рисам характеру, в яких виявляється ставлення особистості до інших людей, властиві значна варіативність за змістом та формою їх виявлення, залежність від рівня культурного розвитку народу і духовного багатства особистості. Ставлення до інших людей має оцінний характер, причому інтелектуальне оцінювання залежить від емоційного ставлення до рис характеру, що виявляються в суспільних контактах. Оцінне ставлення до людей виявляється в різному змісті рис характеру та різній формі їх прояву. Схвалення та осуд, підтримка та заперечення виявляються у ввічливій, тактовній, доброзичливій формі або ж формально, улесливо, а то й брутально, грубо, іронічно, саркастично, образливо.
Ставлення до інших виявляється залежно від обставин та характеру оцінювання вчинків і в позитивних, і в негативних рисах характеру. Позитивними рисами характеру культурної людини є справедливість, дотримання слова, щедрість, доброзичливість, чесність, принциповість. Засадові стосовно них – гуманістичні моральні якості людей, ідейні переконання, прогресивні прагнення.
Донегативних рис характеру належать відчуженість, замкнутість, заздрість, скупість, зневага до інших, хвалькуватість, гординя, схильність до безпідставного кепкування та глузування, причіпливість, схильність до пустопорожніх суперечок, заперечення істини, дріб’язковість, мізантропія. Негативні риси характеру дуже шкодять позитивному спілкуванню людей, їхнім прагненням до спільної боротьби з несправедливістю, спілкуванню в праці.
Ставлячись до вчинків і поведінки інших, людина формує власні риси характеру за аналогією чи протиставленням.Ставлення до самої себе – позитивне або негативне – залежить від рівня розвитку самосвідомості, здатності оцінювати себе. Такі риси характеру, як скромність, почуття власної гідності, вимогливість до себе, відповідальність за справу, схильність віддавати себе, свої сили колективу, державі, свідчать про високий рівень розвитку самосвідомості особистості.
Разом з тим, деяким людям притаманні негативні риси: нескромність, хвалькуватість, кар’єризм, гординя, самовпевненість тощо.
Формування характеру –це процес становлення стійких психологічних утворень особистості під впливом об’єктивних і спеціально створених для цього умов, коли її дії та вчинки в результаті їх багаторазових повторень стають звичними й визначають типову модель її поведінки.
Характер людини формується в процесі її індивідуального життя під провідним упливом суспільних умов. Особливо важливу роль у вихованні характеру відіграє активна діяльність особистості й передусім праця як середовище суспільного буття, спілкування, як необхідна умова її самопізнання і самореалізації. В процесі праці виявляються моральні, інтелектуальні, вольові та інші якості особистості, що, закріплюючись під впливом певних умов життя, набувають рис характеру.
Серед чинників, які мають для людини життєве значення і впливають на формування її характеру, особлива роль належить вихованню. Виховання організовує обставини життя й спрямовує в потрібному напрямі життєві впливи, підкріплює їх, створює відповідне ставлення до навколишньої дійсності особистості, що формується. Разом із тим воно гальмує негативні впливи, перешкоджає закріпленню небажаних звичок та рис її поведінки.
На певному, достатньо високому етапі розвитку особистості починають діяти самовиховання й саморегулювання процесу становлення характеру. Сформовані в процесі виховання потреби, ідеали, установки особистості стають, підґрунтям її вимог як до зовнішніх умов життя, так і до самої себе. Вона сама починає організовувати своє життя та виховувати себе, керуючись при цьому власними і суспільними ціннісними орієнтирами. Повною мірою здатність до самовиховання характеру виявляється тоді, коли особистість набуває життєвого досвіду, оволодіває засадами психологічної культури, коли у неї формується світогляд і остаточно складаються ідеали, відповідно до яких вона починає свідомо планувати своє життя й визначати в ньому своє місце.
Дослідженнями формування характеру доведено, що особливо дієвими чинниками є самостійність і самодіяльність у праці, навчанні. При цьому необхідно поставити юнака чи дівчину в такі умови, за яких вони могли б виявити колективізм, мужність, витримку, працьовитість. Але буде великою помилкою, якщо виховання в колективі нівелюватиме індивідуальні якості особистості. В колективі потрібно розкривати й зміцнювати кращі риси характеру кожного члена колективу, формувати яскраву індивідуальність.
Успішне формування рис характеру потребує єдності виховних заходів сім’ї, школи та соціального середовища, громадськості.
Все темы данного раздела:
Психологія
Конспект лекцій
Полтава 2010
УДК 159.9 (042.3)
ББК 88.3 я 73
Рецензенти:
Протокол № 3 від 24.12.2009 р
Психологія: Конспект лекцій для студентів інженерних спеціальностей Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка /Н. М. Атаманчук, А.В. Т
Завдання вивчення психології у вищій школі
Традиційно у вітчизняній вищій школі лише суспільні науки (історія, філософія, економічна теорія) вважалися обов'язковими для вивчення студентами всіх без винятку спеціальностей. Такий стан речей б
Предмет психології. Загальні завдання психологічної науки
Психологія – одна з наук про людину. Об'єктом її вивчення є найскладніша сфера життєдіяльності людини –психіка. Складність психіки як явища зумовлена тим, що вона є вищим продукто
Виникнення та розвиток психології як науки
Інтерес до непізнаного є об’єктивною властивістю людської свідомості. Він лежить в основі виникнення всіх наук, у тому числі психології. Датою народження психології як науки в сучасному розумінн
Методи психології та специфіка їх застосування
У психології, як і в будь-якій іншій галузі знань, застосовують свої способи вивчення об’єктивної дійсності, котрі є методами цієї науки.
Методи наукового дослідження –це
Питання для самоконтролю
1. Які загальнопрофесійні та особистісні проблеми допомагає розв’язати психологія як навчальний предмет?
2. Навіщо студентам інженерних спеціальностей оволодівати науковими психологічними
Зв’язок психології з іншими науками
Психологія тісно пов’язана з природничими науками, що вивчають будову і діяльність головного мозку. Недаремно відомі вчені І. Сєченов, І. Павлов, П. Анохін, Олексій Ухтомський та інші ставили перед
Основні галузі сучасної психології
Виходячи з матеріалістичного уявлення про психіку, можна визначити, що психологія – наука про факти, механізми та закономірності психіки як образу дійсності, що склав
Нженерна психологія як прикладна галузь наукового психологічного знання, її предмет, завдання, методи
Інженерна психологія вивчає особливості діяльності оператора в автоматизованих системах управління, розподілу та узгодження функцій між людиною і машиною. Вона є важливою частиною ергоном
Основні підходи до інженерного проектування сучасної техніки, взаємодії людини і техніки
Інженерно-психологічне проектування включає:
– раціональний розподіл функцій між людиною і машиною, аналіз функцій людини в конкретній діяльності, в конкретній системі „ЛМС”;
– оп
Питання для самоконтролю
1. З’ясуйте місце психології в системі наук.
2. Схарактеризуйте галузі психології згідно з їх сутністю та призначенням.
3. Які галузі психологічної науки найбільше пов’язані з Ваш
Психологічна структура особистості. Концепція динамічної функціональної особистості К. К. Платонова
Структуру особистості розглядають по-різному. Одні вважають, що доцільно розглядати лишепсихологічні компоненти (пізнавальні, емоційно-вольові, спрямованіст
Проблема біологічного і соціального в особистості
Психічний розвиток індивіда, формування особистості є біологічно й соціально зумовленим процесом. Людський індивід розвивається і як біологічна істота, і як представник біологічного виду Ноmо sареn
Спрямованість особистості та її складові: потреби, мотиви, переконання, інтереси, ідеали, світогляд
Інтегрованим показником соціальної цінності орієнтацій особистості є її спрямованість.Система домінуючих мотивів поведінки і діяльності визначає спрямованість особистості.Сп
Питання для самоконтролю
1. У чому полягають відмінності між поняттями „індивід”, „особистість”?
2. Як у структурі особистості співвідноситься біологічне і соціальне?
3. Схарактеризуйте стуктуру особистос
Сутність діяльності, її психологічна структура
Живим істотам від природи властива активність, яка забезпечує життєво важливі зв'язки організму із середовищем. Джерелом активності живих істот є потреби, що спонукають їх до відповідних реакцій, д
Отже, діяльність людини – це свідома активність, що виявляється в системі дій, спрямованих на досягнення поставленої мети.
Структура діяльності
Мотив – те, що спонукає до діяльності, заради чого виконується. Мотив є конкретною потребою, яка в ході й за допомогою цієї діяльності задовольняється, не завжд
Основні види діяльності
Залежно від мети, змісту та форм, розрізняють три основні різновиди діяльності: гру, навчання і працю. Людині, незалежно від віку, властиві всі три різновиди діяльності, проте в рі
Знання, вміння і навички як основа розвитку здібностей
Здібності – це своєрідні властивості людини, її інтелекту, що виявляються в навчальній, трудовій, особливо – науковій, та іншій діяльності, є необхідною умовою її успіху.
Види і структура здібностей
Людські здібності поділяють на види за змістом і характером діяльності, в якій вони виявляються. Виділяють літературні, музичні, художні, математичні, організаційні, наукові, конструктивні здібност
Питання для самоконтролю
1. У чому принципова відмінність діяльності людини від складних форм поведінки тварин?
2. Що характеризує діяльність як специфічну форму людської активності?
3. Які є основні комп
Різновиди сприймань
У чуттєвому пізнанні відчуття та сприймання виявляються в єдності. Сприймань поза відчуттями не буває.
Розрізняють сприймання за:
– сенсорними особливостями (зорові, слухов
Властивості уваги
Зосередження уваги – виявляється в мірі інтенсивності зосередження на об'єктах, що є предметом розумової або фізичної діяльності. Заглибившись, людина не помічає дії на неї сторонн
Види пам’яті
За змістом залежно від того, що запам’ятовується і відтворюється, розрізняють чотири види пам’яті – образну, словесно-логічну, рухову та емоційну.
Образна пам’ять виявляєт
Б. Мислення
Мислення – це процес опосередкованого й узагальненого відображення людиною предметів та явищ об'єктивної дійсності в їх істотних зв’язках і відношеннях.
Операції ми
Форми мислення
Результати процесу мислення (думки) існують у формі суджень, міркувань, умовиводів та понять.
Судження – це форма уявного відображення об'єктивної дійсності, яка полягає в
Процес створення образів уяви
Найелементарнішою формою створення нових образів єаглютинація (від лат. – склеювання). Це створення образу шляхом поєднання якостей, властивостей або частин, узятих з різних об’єкт
Види уяви
Залежно від участі волі в діяльності уяви, її поділяють на мимовільну та довільну.
Мимовільною є такауява, коли створення нових образів не спрямовується спеціальною метою
Мислення як основна функція психіки, розвиток мислення
І. Павлов неодноразово стверджував, що фізіологічною основою мислення є тимчасові нервові зв'язки, які утворюються в корі великих півкуль. Ці умовні рефлекси виникають під упливом слів, думок, що в
Зв’язок мислення з мовою
Мислення людини тісно пов’язане з мовою. У цьому його принципова відмінність від примітивного мислення тварин, яке перебуває лише на наочно дійовому рівні та не може бути опосередкованим мовою, реа
Види емоцій і почуттів та їх місце в діяльності особистості
Діяльність людини, її поведінка завжди викликають позитивнеабо негативне ставлення до неї. Ставлення до дійсності відображається в мозку й переживається як задовол
Воля як психологічний феномен та її аналіз
Вольові дії людини визначаються свідомо поставленоюметою.Діючи, людина ставить перед собою завдання, планує їх виконання, добирає засоби, за допомогою яких вони здійснюються. Щоб у
Питання для самоконтролю
1. Чому психічний процес „відчуття” належить до чуттєвого пізнання?
2. За якими принципами відчуття поділяють на різновиди?
3. У чому полягає спільне та відмінне між сприйманням і
Характеристика темпераменту
Діяльність і поведінка людини зумовлюються не лише соціальними умовами життя, а й індивідуальними особливостями її психофізичної організації. Це виразно виявляється втемпераменті о
Фізіологічне підґрунтя темпераменту
Учення І. Павлова про типи нервової системи та вищої нервової діяльності внесло істотні зміни в наукове розуміння темпераменту. Поєднання різного ступеня сили, врівноваженість і рухливість процесів
Характеристика темпераментів
Зв’язок типів темпераменту та типів вищої нервової діяльності
Холерик
Сильний
Неврівноважений
Рухливий
Основні класифікації типів темпераменту
Учення про темперамент започатковане славнозвісним давньогрецьким лікарем і філософом Гіппократом. Він та його послідовники (римський лікар Гален й інші) обстоювали
Типи темпераменту
У сучасній психології користуються Гіппократовою класифікацією типів темпераменту:сангвінік, холерик, флегматик і меланхолік. Кожному з цих типів властиві своєрідні психологічні ос
Поняття характеру. Фактори формування характеру
Характер – це сукупність стійких індивідуально-психологічних властивостей людини, які виявляються в її діяльності та суспільній поведінці, у ставленні до колективу, до інших людей, праці, н
Поняття акцентуації характеру. Типи акцентуацій
Крайню інтенсивність певних рис людини називають їхакцентуацією. Розглянемо найхарактерніші прояви акцентуації, як-от: застрявання в стані збудження на впертості,
Питання для самоконтролю
1.Що являє собою темперамент? Назвіть його основні типи.
2. Які особливості спілкування носіїв різних типів темпераменту Ви можете назвати?
3. Розкрийте фізіологічне підґрунтя тем
Поняття про спілкування в психології
Спілкування є важливою духовною потребою особистості як суспільної істоти. Потреба людини у спілкуванні зумовлена суспільним способом її буття та необхідністю взаємодії у процесі д
Функції, форми і засоби спілкування. Вербальне і невербальне спілкування
Функції спілкування.
Найважливіші функції спілкування виділяють, аналізуючи його роль на індивідуальному рівні суспільного буття людини. У характеристиці спілкування з
Аспекти спілкування
Залежно від характеру діяльності, в процесі якої відбувається спілкування, від сфери громадського життя і дистанції спілкування між індивідами може переважати якийсь один аспект. Кожен із них харак
Бар’єри спілкування
Спілкуючись, кожна людина намагається так вибудувати свою поведінку, щоб вона відповідала рольовим очікуванням партнерів. Попри це, нерідко рольова поведінка створює особливі рольові бар'єри, що пе
Особистість у суспільстві та колективі. Особистісні й соціальні ролі
Людина живе, розвивається і діє у групі. У колективі й під його впливом відбувається становлення особистості – складається її спрямованість, формуються суспільна активність, воля, створюються умови
Феномен лідерства в психології
Лідер– особистість, за якою всі інші члени групи визнають право брати на себе найвідповідальніші рішення, що стосуються їх інтересів і визначають напрям та характер діяльності всіє
Питання для самоконтролю
1. Як пов’язані між собою діяльність і спілкування?
2. Схарактеризуйте роль невербальних засобів спілкування.
3. Чому люди з різних культур відчувають труднощі у виборі засобів не
Психічний розвиток особистості та його фактори
Розвиток психіки людини неперервний протягом життя, тобто відбувається в процесі всього її онтогенезу – розвитку організму від моменту утворення зародку й до смерті. (Термін „онтогенез” був
Періодизація психічного розвитку людини
Розвиток людини індивідуальний. У її онтогенезі реалізуються як загальні закономірності розвитку представника роду людського, так й індивідуальні особливості розвитку кожної людини.
Кожна
Давньокитайська класифікація
Молодість до 20 років
Шлюбний вік до 30 років
Вік виконання суспільних обов’язків до 40 років
Пізнання власних оман до 50 років
Останній період творчого життя до
Гетерохронність і сенситивні періоди розвитку
Розвиток є гетерохронним, тобто нерівномірним як по відношенню до різних психічних процесів, так і до окремих аспектів індивідуального розвитку людини. Скажімо, процесам сприйняття властиві
Я-концепція” як соціально-психологічний феномен
Свідомість людини зорієнтована не тільки на відображення зовнішніх об’єктів – вона може бути спрямована на пізнання себе (внутрішнього світу, діяльності). Усвідомлення людиною самої себе як особист
Поняття соціальної адаптації. Психологічний захист
У ситуаціях можливого чи реального неуспіху в діяльності задля реалізації потреби бути повноцінною особистістю часто вдаються до психологічного захисту.
Психологічний захист – регул
Питання для самоконтролю
1. Що таке онтогенез?
2. Як співвідносяться соціальне та біологічне в розвитку особистості?
3. Чи є будь-які суперечності рушійною силою психічного розвитку особистості?
ТЕМА: ПСИХОЛОГІЧНА НАУКА, ЇЇ РОЗВИТОК ТА СУЧАСНИЙ СТАН
1. Якого з цих етапів розвитку психології в дійсності не було:
а) психологія як „наука про душу”;
б) психологія як „наука про свідомість”;
в) психологія як „наука про пов
Тема: Основні галузі психологічного знання. Інженерна психологія
1. Яка з галузей психологічної науки займається діагностикою та усуненням психологічних проблем конкретних людей чи людських спільнот:
а) загальна психологія;
б) прикладна психоло
ТЕМА: ПРОБЛЕМА ОСОБИСТОСТІ У ПСИХОЛОГІЇ. СПРЯМОВАНІСТЬ ЯК ПРОВІДНА ПІДСТРУКТУРА ОСОБИСТОСТІ
1. Із таких понять, як „індивід”, „особистість”, „суб’єкт діяльності”, „індивідуальність” – найменш широким за змістом є поняття:
а) індивід;
б) особистість;
в) суб’єкт д
ТЕМА: Психологічні засади діяльності та здібностей людини
1. Основною характеристикою діяльності не є:
а) предметність;
б) суб’єктивність;
в) соціальність;
г) неперервність.
2. У змісті діяльності можна виділит
ТЕМА: ПСИХІЧНІ ПРОЦЕСИ, ЇХ ФУНКЦІЇ ТА РОЗВИТОК
1. Відчуття, що виникають під впливом зовнішніх стимулів на рецептори, розташовані на поверхні тіла, називаються:
а) екстероцептивними;
б) інтероцептивними;
в) пропріоцеп
ТЕМА: ТЕМПЕРАМЕНТ ТА ХАРАКТЕР
1. Під темпераментом розуміють характеристики психічної діяльності:
а) статичні;
б) змістовні;
в) динамічні;
г) набуті.
2. У Гіппократа був підхід до те
ТЕМА: ОСНОВИ ПСИХОЛОГІЇ СПІЛКУВАННЯ
1. Письмову та усну мову розрізняють:
а) засобом спілкуванням;
б) способом спілкування;
в) виконуючою функцією;
г) умовами спілкування.
2. Розуміння емо
Тема: Розвиток особистості. „Я-концепція”. Психологічний захист
1. Розвиток організму людини називається:
а) онтогенезом;
б) філогенезом;
в) соціогенезом;
г) антропогенезом.
2. Тимчасовий діапазон, найбільш чуттєвий
Короткий термінологічний словник
Адаптація – ефективна взаємодія організму із середовищем.
Антропогенез – розвиток людини як виду.
Афект – дуже інтен
Лекція 7 Основи психології спілкування 68
Лекція 8 Розвиток особистості. „Я-концепція”. Психологічний
захист 80
Частина ІІ Завдання для тестового контролю знань студентів
з курсу „П
Редактор Жигилій Н. В.
Коректор Туманська І. А.
Друк RISO
Ум. др. арк. 6,3
Тираж 50 екз.
Новости и инфо для студентов