Характер — це єдність типологічного та набутого життєвого досвіду.

Особливості умов життя, навчання та виховання формують різне за змістом індивідуальне ставлення до явищ навколишньої дійснос­ті, але форма вияву цього ставлення, динаміка реакцій особистості визначаються її темпераментом.

Одні й ті самі переконання, погляди, знання люди з різним тем­пераментом виявляють своєрідно з точки зору сили, врівноваженос­ті та рухливості дій.

Виокремлюючи в характері його структурні компоненти, треба мати на увазі, що характер — це сукупність усіх його структурних компонентів. Кожний компонент характеру — спрямованість, інте­лект, емоції, воля, темперамент — має певною мірою інтегративний вияв у кожній рисі характеру, як і в характері загалом. Тому не мож­на вести мову про світоглядні, інтелектуальні, емоційні, вольові ри­си характеру.

Характер як своєрідне, постійне, цілісне ставлення особистості до різних аспектів дійсності може бути стійким або нестійким, пов­ним, цілісним, визначеним або невиразним.

Повнота характеру— це всебічний розвиток головних його струк­турних компонентів — розумових, моральних, емоційно-вольових. Розсудливість такої людини завжди узгоджена з емоційною врівно­важеністю та самовладанням.

Внутрішня єдність рис характеру визначає його цілісність. Вона виявляється в єдності слова й діла або її відсутності у вчинках.

У людей без характеру помітні розбіжність у поглядах, відсут­ність цілеспрямованості рис характеру, випадковість їх виявлення, залежність їх виявлення від обставин, а не від внутрішніх устано­вок особистості.

Особливо важливою рисою характеру є його визначеність. Сила і незалежність особистості, що виявляються в її прагненнях і пере­конаннях, у боротьбі за досягнення поставленої мети свідчать про визначеність її характеру.

Визначеність характеру людини як суб'єкта діяльності познача­ється на принциповості та сумлінності дій незалежно від важливос­ті доручення. На людину з визначеним характером можна поклада­тися, доручаючи їй важливі справи, — вона виконає доручення від­повідно до його мети, змісту справи та способів виконання.


Про людей з невизначеним характером важко сказати, добрі во­ни або погані. Це люди безпринципні, без чітких позицій у політич­ному, трудовому житті, у побуті.

Сила характерувиявляється в енергійних діях, завзятті та актив­ності діяльності, боротьбі за доведення справи до завершення, не­зважаючи на жодні перешкоди. Такі люди не бояться труднощів, уміють їх подолати. Це новатори в праці, ентузіасти, ініціатори.

Справжню людину — активного діяча, колективіста, патріота, гума­ніста - характеризує єдність усіх компонентів її характеру. Проте єд­ність характеру не виключає того, що за різних обставин у тієї самої людини по-різному виявляються зазначені компоненти та риси харак­теру. Одночасно людина може бути поблажливою і надмірно вимог­ливою, непохитною і поступливою, щедрою і скупою. При цьому єд­ність компонентів характеру залишається, і саме в цьому виявляється.