Враження, що психомоторика = думка+рух, помилкове. Бо все починається з рухів. Тому що живий рух — головний регулятор нашої енергетики.Позбавити людину рухової активності — значить провокувати виникнення у неї феномена «сплутаної енергії»; простіше кажучи, приректи її на загибель.
Будова мислячого тіла людини — унікальна. Психомоторика не має в собі бар'єрів, що відокремлюють людину від світу речей, а навпаки — її універсальність дає змогу зрозуміти мислення як:
1) функцію зовнішньої, предметної дії;
2) спосіб дії мислячого тіла;
3) бездіяльне живе тіло, вже не є мислячим, тоді воно просто зви
чайне «тіло».
Отже, психомоторні процеси об'єднують в єдину і неподільну цілісність три компоненти: 1) мисляче тіло, 2) предмет, 3) психомоторні процеси, що забезпечують можливість обміну енергією і інформацією між мислячим тілом і предметом.
Людина, виконуючи дії над предметом, одухотворяє його, наділяє його своїми властивостями — втілює в нього стан власної душі — олюднює предмет.Але предмет виявляє і зворотну дію на людину.
Предмет стає активним і збуджує в людині дивне явище: сприяє відкриттю в собі здатності до дій, пізнанню себе самої.
У кожному предметі міститься майже нескінченна кількість якостей. Це — істина. Людина, діючи з предметом, відкриває його властивості. А відкриваючи для себе ці властивості, перетворює свої задатки на дійові стани — здатності — на умови кращих наступних дій.
У процесі дії людина створює здатності не тільки знати властивості предметного світу, а й — і це найголовніше — використовувати їх силу в перетворенні того самого предмета чи речовини в нові форми, щоб задовольняти суто людські потреби. Дією вона втілює свої здатності в предмети, щоб вони набули цінності, виробляє блага. Це два - прямий і зворотний - процеси психомоторики.
Думка із живих рухів: а) виростає, б) розвивається,в) у процесі руху думка матеріалізуєтьсяв предметах, процесах, явищах, г) набуваєв цьому самому процесі досконалостіі, нарешті, д) стає міркоюв створенні предметів і явищ — мірою людини.
Головна ж властивість живого руху полягає в тому, що в процесі його виконання людина не просто рухається, виконує дії, вона:
І) оволодіває простором дії; 2) підкоряє собі час; 3) свідомо долає зовнішні і внутрішні сили, що чинять опір.
Фізичне тіло рухається відповідно до законів механіки. Живим рухом людина розв'язує задачі або проблеми.Розв'язанням задачі живий рух істотно відрізняється, з одного боку, від суто механічного руху,а з другого — від простої реакції(дія — завжди акція, спрямована на майбутній продукт або подразник).
Судіть самі: аби побудувати правильні рухи, треба:
1) підкорити своїй волі найскладнішу біомеханіку власного тіла;
2) зробити своє тіло слухняним;
3) відповідними рухами вести своє тіло до мети.
При всій складності рухових задач, нас вражають майстерним виконанням рухових дій юнаки і дівчата в балеті, цирку, спорті. Особливо на стадіонах і в спортивних залах, коли вони в змаганнях встановлюють світові рекорди, не передбачені навіть найсміливішими прогнозами.