Психологія як наука має свої предмет і методи вивчення закономірностей, механізмів і психічних фактів. Знання методів і вміння за їх допомогою вивчати особливості психічного розвитку людини — шлях до пізнання психологічних особливостей особистості і застосування цих знань у практичній діяльності.
Системний підхід — це спосіб теоретичного та практичного дослідження в психології, який передбачає, що кожний її процес, явище або стан людини — предмет вивчення — розглядається як система.
При цьому умови розгляду кожного предмета дослідження відповідають вимогам діалектики і конкретизуються положенням про взаємовідносини і взаємозалежність усіх психічних явищ. Усі психічні явища співвідносяться між собою.
Але врахувати і осмислити всі відношення у цілісній системі психіки і її зв'язки з довкіллям практично неможливо. Тому системний підхід передбачає обмеження при дослідженні психічних явищ деякими з усіх можливих відношень, що мають суттєве значення для досягнення мети дослідження.
Так, системний підхід до поняття «дія» і її виникнення як явища — операційного аспекту діяльності — це фіксоване відношення функцій, які вона виконує, їх три: виконання, орієнтування та контроль.
Разом з тим кожна функція повинна мати властивості — менші елементи цілісності. Візьмемо, наприклад, орієнтувальні властивості дії. Вони здійснюють:
1) семантичний аналіз тексту завдання або задачі для ідентифіка
ції предметів — відомого і невідомого, які складають умову дії;
2) встановлення відношення між відомим і невідомим, що міс
тяться в задачі; /
3) усвідомлення структури задачі;
4) пошук аналогів розв'язання задачі або виконання завдання;
5) перебудування створеної структури задачі тощо.
Отже, системний підхід дає можливість відшукувати невідомі елементи в системі, розкривати нові властивості цілісних систем, якими є психічні явища.
Вимоги до методів дослідження.Психологія висуває до методів дослідження психічних явищ такі вимоги:
— психічні явища треба вивчати в їх розвитку, взаємозв'язку та
взаємозалежності ;
— обраний метод психологічного дослідження має відповідати
предметові дослідження, розкривати істотні, а не випадкові, не дру
горядні особливості предмета дослідження — психічного процесу,
стану або властивості.
Головним принципом психологічного дослідження є його об'єктивність.
До методів, які забезпечують об'єктивність розкриття природи досліджуваного психічного явища, відносять: самоспостереження, спостереження, експериментальне дослідження, аналіз продуктів діяльності (навчальної, трудової, спортивної), бесіда, інтерв'ю та інші.