Спритність - опанування рухами в екстремальних ситуаціях.

Цей вид спритності полягає в тому, що людині треба миттєво по­долати перешкоду, яка заважає успішному вирішенню рухової зада­чі. Це вже інший спосіб регуляції рухів: використанням навички це зробити неможливо, потрібна нова організація рухів — дія.


У чому ж тут складність, проблема?

Виконання автоматизованої навички в звичних умовах не вима­гає спритності. Вона опанована на початкових етапах її формуван­ня. Це відноситься і до пластичності, яка характеризує естетичність і виразність рухів. Володіння рухами власного тіла дуже часто ус­кладнюється перешкодами, і особливо тими, що виникають рапто­во в ході розв'язання рухових задач.

Чим більше ускладнюються задачі (в математичному розумінні), тим вищий попит на сенсорні корекції рухів.

Отже, для подолання перешкод треба: а) оцінити ситуацію; б) пі­дібрати рухи, адекватні цій ситуації; в) випередити думками процес подолання перешкод.

Спритність, як опанування рухами в екстремальних ситуаціях, відрізняється від інших рухів тим, що час на підготовку дії — відоб­раження ситуації і створення образу рухів - зведений до мінімуму, він мізерний. Перемагає в єдиноборстві той, хто чітко і тонко під­коряє себе ситуації, випереджає задум суперника не роздумами, а безпосередньою дією, що підказана мисленням. У мисленні, в його результаті і полягає спритність і пластичність рухів людини.