Людина в дії «роздвоюється»: одна її частина здійснює регуляцію рухів, а друга — спостерігає за правильністю дії і забезпечує виперед-
жаючі рухи відображення ходу дії; цю активність, слідом за M. M. Бахтіним, можна назвати діалогічною активністю.
Існує три види порівнянь і оцінок у процесі дії.
Порівняння і оцінки при мікрорегуляції рухів. Уживому людському русі існує попередня настройка і випередження їх думкою. Передбачення руху неможливе без моторної уяви його траєкторії в просторі, ритму, зусиль, швидкості тощо. Якщо рух відбувається відповідно до наміру і природи живого руху, то дійове мислення виконує функцію стеження за розв'язанням задачі.
За вузької порогової зони мікрорегуляція рухів розгортається на результаті порівнянь і оцінок інформації від рухів, що відбуваються, і до інтервалу часу вперед на 0,04 — 0,12 с, а також інтервалу часу збереження «свіжого сліду» пам'яті. Ці корекції спостерігаються в психомоторних діях з установкою на: а) екстраполяцію чергової фази рухів; б) врахування «свіжого сліду» пам'яті для тонкої регуляції рухів з мікронною точністю.
Порівняння і оцінки виконаної дії з наміром.Порівняння і оцінки складають діалогічні взаємини між образом і дією. Визначено діалогічні відносини: 1 ) однорідних дій — визначають їх схожість, розбіжність, ступінь подібності; 2) порівняння однієї дії, яка виконується в різних станах, — відношення протилежних сторін дії; 3) цілісної дії з її елементами; а також 4) при порівнянні і оцінці елементів дії.
Можливі порівняння і оцінки не тільки дій, а й образів, думок і почуттів. При порівнянні вони стають предметом думки. Коло діалогічних відносин ще збільшиться в процесі виконання дії, а функція думки зводиться до регуляції, контролю, прийняття рішення і корекції дії.
Порівняння і оцінки дії з її гармонійним станом.Діалогічні відносини дії з її ідеалом — гармонією — складні; адже оригінали системи рухів — стан гармонії — створюються протягом тривалого часу. Свідомі порівняння і оцінки неповні і неспроможні проникнути в сутність дії. Це може зробити поняття «гармонія системи рухів». Діалог у дії програмує зв'язки і відношення в психіці, психомоториці або свідомості, і не треба очікувати «осяяння» — стрибка в розвитку.
На механізмі діалогу порівняння і оцінки співіснують форми відображення: минулих — образів пам'яті, плинного — почуттєвого; майбутніх — уявних конструкцій дії, які контролюються свідомими намірами. Відповідно розгортаються порівняння і оцінки: при мікрорегуляції рухів, які відбуваються протягом сотих і десятих часток секунди; виконаної дії з попереднім наміром — визначаються хвилинами і годинами; порівняння і оцінки рівня розвитку дії з її ідеалом — гармонією, що треба засвоїти не лише в найближчий час, а й на місяці і роки вперед.
Отже, дія містить: а) період підготовки; б) процеси психічного, фізіологічного та біодинамічного регулювання під час її виконання; в) період порівнянь і оцінок, зокрема при мікрорегуляції рухів, виконаної дії з наміром і стратегічні порівняння і оцінка сучасного стану дії з її ідеалом.