Вислів «виміряти не означає пізнати» справедливий скрізь -тільки не в психомоторній активності. Виміряний рух створює цілісний образ - вузлик на пам'ять. Це зліпок, модель рухів, їхній суб'єктивний еталон.
Як це відбувається? Діючи, людина вимірює. Вимірюючи - діє. Тут вимірювальний прилад - мисляче тіло людини. А орган відчуттів - найдосконаліша обчислювальна машина, яка працює на прийом, переробкута інтеграцію відображеного.Живим рухом людина вимірює і проявляє здатність сприймати і перетворювати світ. Тобто «вихід» для всіх ЕОМ один — живий рух.
Вимірюючи, ми діємо на кожному кроці. Ми йдемо життям, обережно обмацуємо перед собою незримий тонкий лід, щоб не провалитися. Усі наші органи чуттів служать розв'язанню цієї задачі, усі наші сили, усі наші дії підпорядковані виконанню вимірювання і прогнозування майбутніх дій, вчинків.
Що це означає? На відміну від технічних вимірювальних еталонів, людина створює почуттєві мірки майбутніх предметів: сен-
сорні, перцептивні, мнемічні тощо, а метрика цих еталонів однакова. Досить людині подати в образі, почутті, смислі міру і число дії, і тоді вона може з високою точністю, виконуючи рухи, вимірювати їх.
Отже, пізнання неможливе без вимірювання. Дитина, діючи, зайнята тонкою роботою: схоплює на льоту відбитки дії і зовнішнього середовища в його чуттєвому змісті, щоб безпомилково розрахувати точність і спритність рухів і дій, бо помилка загрожує ґулею на лобі, розбитим носом, подряпаними колінами - всілякими прикрощами — болем.
Органи відчуттів - швидкодіючі в межах тисячних часток секунди, надточно регулюють рухи - в міліметрах простору, міліграмах сили.
Розглянемо один приклад. Людина на льоду посковзнулася, її тіло почало падати. Миттєвість величезного напруження з нібито хаотичних рухів, щось невловиме, якась сила організувала їх - тіло знайшло опору, і людина не впала. Те саме відбувається, коли людина спіткнеться або оступиться. Або помилиться в дозуванні рухів. Рухи при цьому збиваються зі своєї траєкторії. Глядач вважає: все... Але вона якимось дивним способом викручується із скрутного становища і доводить справу до успішного завершення.
Що допомогло? Що дало змогу подолати перешкоди і досягти наміченого?
Сенсорний контроль рухів, їх всеосяжна інформація.
Механізм контролю рухів - величезна сенсорна система тіла з 10 мільярдів каналів, які його з'єднують з фізичним довкіллям. Кожен з цих десяти мільярдів каналів настроєний на прийом певних сигналів. Вони фіксують усю інформацію, виявляють неточності. Тут же миттєво виконуються всі розрахунки, і рухом тіла в ту саму миттєвість прокладається новий відредагований маршрут: людина не впала, спортсмен добився успішного результату.