Самоспостереження, особливо інтроспективна його форма, не може бути визнане єдиним і вірогідним способом вивчення особливостей психічних процесів, станів і властивостей особистості.
Самоспостереження часто вдається до суб'єктивного тлумачення психічних явищ, особливо тоді, коли особа, яка досліджується, мало розвинена й не спроможна спостерігати саму себе. Описи психічних переживань осіб — учасників дослідження із застосуванням методу самоспостереження здебільшого неможливо перевірити.
Але коли вдаються до об'єктивних методів дослідження, самоспостереження може бути здійснене у формі словесного звітування досліджуваного про те, що саме та як саме він переживає під час самоспостереження психічного процесу або стану. При самоспостереженні людина одночасно постає як суб'єкт та об'єкт дослідження, що унеможливлює успіх дослідження.
Найкраща форма самоспостереження — це ретроспективне спостереження, яке грунтується на пригадуванні результатів перебігу психічного явища, яке є предметом дослідження, після того, як воно вже відбулося. Людина може у такий спосіб описати, що вона відчувала в стані радості, суму, страху, що вона запам'ятовувала або як міркувала, розв'язуючи завдання.
Провідним принципом об'єктивних методів у психологічному дослідженні є єдність свідомості і діяльності, опосередкованість пізнання внутрішніх, психічних явищ зовнішнім їх виявленням у вчинках, поведінці, мовленні, мімічних рухах, жестах та інших реакціях.
Закономірності спостереження, наприклад, виявляються в мірі адекватності та швидкості розпізнавання предмета, виокремлення
його з-поміж інших об'єктів, відшуковування спільного та відмінного між ними.
Особливості уваги — ступінь активності зосереджування на предметах та явищах, ступінь відволікання, коливання зосередженості, розподілу уваги між кількома об'єктами та різновидами діяльності.
Пам'ять людини виявляється в точності відтворення, особливо через тривалий проміжок часу, або в причинах забування. Мислення особистості виявляється у швидкості продуктивного розв'язування завдань, у застосуванні розумових операцій — порівняння, аналізу, синтезу, абстрагування, узагальнення.
Усі ці закономірності психічних процесів, як і особливості почуттів, волі, характеру, інтересів і переконань, пізнаються з допомогою суб'єктивних методів психологічного дослідження.