Щоб навчитися плавати, треба лізти у воду. Чому?
Навчитися плавати, лише спостерігаючи рухи плавця, не можна. Учитися за підручником — нічого не досягнеш. Учитися плавати на суші, опановуючи форми рухів, подібних плавальним, - результат той самий. Людина, яка опинилася на глибокій воді, неминуче тоне.
Отже, пильне спостереження рухів іншої людини, наученість на суші рухам і ніг, і рук — і навіть найдосконаліше — як виявляється,
мало що значить. Тому, окрім навіть найточнішого уявлення дії, треба мати ще «дещо». А про нього можна дізнатися, лише діючи.
Нікому це «дещо» не дається з першого разу. Людина пробує — відшукує ключ, зв'язок, місце з'єднання, спосіб гармонізації тіла і середовища, щоб попливти, поїхати, пройти по канату. І ось зненацька це «дещо» з'явилось. І людина вже володіє ситуацією. Виникає сталий діловий зв'язок, взаємодія, узгодженість дій: людина відчуває себе, як риба у воді. Це «дещо» і є почуванням.
Виникає почування у взаємодії тіла і предмета, а потім вони втілюються одне в одне, перетворюючись на цілісність. Це «дещо» розташовується в місці контакту двох взаємодіючих сторін. Яскравість і точність почування («дещо») залежить від щільності прилягання одного до другого, що у свою чергу залежить від стану тіла і душі — пристроїв, які забезпечують це узгодження.
Почування — зачаток регулятора рухів дії, умова її розвитку. Почування — зародок:а) почуттів,б) образу рухів,в) мотиву дії.Людині діючій почуття підказують: приємне треба підтримувати і продовжувати, а неприємного в рухах треба уникати. У виникненні почуттів треба бачити перехід від імпульсивних рухів — реакції на подразнення до дії, акції— свідомого розв'язання рухової задачі.
Підкреслимо: у дії ініціатива її виконання йде від людини і нею вона оцінюється, а реакція - провокація руху ззовні.
Почуття мають тенденцію перетворюватися на образ рухів. Згодом виникає нове утворення - почування-образ.У чому його сила? Наявність почування-образу - передумова виникнення елементів думки: людина стає спроможною виконувати мислительні операції з образом, перетворюючи його відповідно до мети, поза практичною дією, у розумовому плані. Завдяки цьому образ рухів набуває певної самостійності: він стає образом пам'яті і зберігається як живий досвід.
Отже, образ відокремлюється від почування і стає суверенним, відображає стан тіла людини, а інша частина почувань — систему рухів. Аналогічні перетворення відбуваються і з третім компонентом: почуванням-мотивомдії. Відокремлюючись від почувань, мотив вилучається із неусвідомлених потягів, підтриманих позитивними почуттями. Причому зміст почування-мотиву спочатку безпредметний: людину спонукає до продовження дій бажання вдовольнити себе руховою активністю, подолати внутрішній дискомфорт. З часом мотив сповниться розумовим, моральним та естетичним змістом — усвідомленою потребою...
Ще раз повернемося до почування. Ми вже знаємо, що воно — відображення системи рухів — морфологічного об'єкта. З чого воно складається? Склад системи рухів людина відчуває, але не знає його змісту і будови. Ми з вами маємо перевагу - і тому назвемо основні джерела інформації почування.
Представлення цих джерел дасть змогу людині їх засвоїти, їх впізнавати в почуванні, а отже, і регулювати відповідно до свого наміру. Вона навіть може кожну з фізичних властивостей рухів перетворити на відносно самостійну цілісність - предмет сприйняття і розуміння — відповідну здатність.
Почування можна порівняти з географічною картою. У новачка, певно, тут поки що багато білих плям (їх буде усувати вдосконалення) і не зовсім точно розташовані материки. Ми можемо назвати ці джерела, їх сім.
Це чотири види сил — гравітації, інерції, реактивні (сили віддачі), активні м'язові сили, час рухів. Два види простору — схема тіла рухів і простір дії — від початку до завершення. І час живого руху.
Кожний із семи материків людина може знайти у своїх рухах і назвати, дати йому ім'я, аби оволодіти ним, стати господарем цієї території.
Зазирнути в цей атлас нікому не дано. Для цього є лише один спосіб: розв'язати задачу, яка вимагає точності регуляції тієї або тієї з названих властивостей або материка у почуванні.