Засоби і цілі.Система засобів розвитку включає в себе все те, що своєю силою викликає в людині рух механізму творчості, перехід від одного стану до іншого, а перетворення його на інший, виникнення нових властивостей тощо — і забезпечує безперервний розвиток людини.
Система засобів праці — це сукупність:
1) людських можливостей — здібностей і механізмів психіки;
2) духовних продуктів діяльності людства — ноосфери, на яких
загострюються і вдосконалюються можливості продуктивної діяль
ності людини;
3) методик викладання, вправляння і змагання узгоджених з ві
ковими можливостями людини; їх оснащення інструментами, меха-
нізмами, машинами, якими людина оволодіває, щоб доцільно користуватися ними в навчанні, а потім і в праці.
Засоби обираються відповідно до мети. Усі вади засобу або невраховані його властивості переносяться і на продукт дії, надаючи йому непередбаченого змісту і якостей: недосконалий засіб псує матеріал, а мету робить недосяжною.
До засобів праці належать і духовні продукти. Це — засоби-дум-ки,укладені в слова, поняття або теорії, що відкривають можливість усвідомлювати зв'язки між предметами і явищами дійсності - з одного боку, а з другого - стати інструментами діяльності. Думка, образ, почуття, пережиті людиною, стають дійовими засобами тому, що перетворюються на енергію, здатну виконувати роботу.
Третю групу засобів розвитку механізму творчості становлять методики викладання, вправляння і змагання, які стають дійовою умовою реалізації мети. Зміст методик передбачає, за допомогою яких засобів, факторів і способів дій людина досягає бажаного розвитку механізму творчості і виробляє ті або ті предмети.
Методика викладання— спосіб пізнання, самооцінки і перетворення невідомого в задачі на відоме — знання, предмет, процес, явище тощо. Це здійснюється шляхом демонстрації розв'язання суперечностей у типових задачах, формулюванні завдань для розвитку здібностей із задатків, оскільки всі майбутні перетворення навчального матеріалу і здібностей містяться в прихованій формі в меті навчання, що, як ми вже зазначали, визначає характер і спосіб дій, організує волю людини.
Методика навчанняспоріднена з пізнанням через дослідження невідомого. Але навчальне дослідження відбувається в штучних умовах і на матеріалі, опрацьованому відповідно до педагогічних
принципів.
Методики визначають шлях через тернії невідомого до бажаної мети. Тут буде доречно згадати Ф. Бекона, який порівняв метод зі світильником, а дії людини — з мандрівником. Коли метод навчання освітлює шлях людині, то навіть кульгавий випередить того, хто біжить бездоріжжям.
Навчальна проблема.Навчальна проблема - складне теоретичне або практичне завдання, для розв'язання якого недостатньо знань, застосовуваних раніше; в ньому бракує методу, правила, формули — нових засобів порівняно з тими, які застосовувалися раніше для здобуття нині відомого. Треба спочатку створити метод розв'язання задачі, а потім скористатися ним для досягнення мети.
Проблема конкретизується рядом задач, їх системою, що передбачають різноманітні розумові або психомоторні дії:
1) вивчення;
2) дослідження;
3) вирішення, які лише і гарантують вихід людини за межі відомого.
Знову до більш складного невідомого!
Навчальна задачавказує, що є відоме і невідоме, а ви маєте знайти шлях, яким треба пройти, аби перетворити невідоме на відоме.
Засіб реалізує мету. Засіб - втілена єдність відображення предмета і предмета дії, на який спрямована активність людини. Тому засіб втілюється в предмет дій - його мету - кінцевий продукт.
Усі невраховані властивості засобу (позитивні, а ще гірше - негативні) переносяться і на продукт дій, надаючи йому непередбачених доповнень змісту і якостей. У реалізованій меті - предметі - є дещо більше, ніж у тому, що передбачалося: а цей додаток і є роботою засобів.