Творчий потенціал праці та інноваційні технології освіти

Ключові поняття теми: творчість, потенціал праці, критерії новиз­ни, суперечності освіти, технологія, функції діяльності, сфери пси­хіки і свідомості, свобода дії і її закони

Праця традиційно розглядається як доцільна діяльність людей з метою перетворення і опанування природних і суспільних сил для задоволення своїх потреб. У цьому розумінні праця — виробництво споживчих вартостей, але разом з тим і довічна природна необхід­ність — один із механізмів життя.

Праця, як процес перетворення матеріальних речей чи предме­тів, опосередковано пов'язана з розвитком пізнавальних здібнос­тей, органів чуттів, психіки і свідомості. Це стосується і виробниц­тва засобів виробництва - знарядь праці. Вони - штучні органи людини, за допомогою яких вона силами природи діє на предмет, створюючи його.

У перетворенні матеріальних речей так само опосередковано від­бувається і опанування сил і законів природи, без яких був би немож­ливий обмін інформацією та енергією між людиною і природою. Опанування суспільних форм життя і праці здійснюється в самому процесі життя.

Прогрес людства відображає не лише ускладнення знарядь праці (механізмів, машин, технологій), а й досконалість механізмів психі­ки, які здійснюють у праці процеси опредметнення і розпредметнен-ня. Але ці процеси вивчені ще недостатньо і є білою плямою на кар­ті педагогіки і психології.

У загальному вигляді опредметнення і розпредметнення здійсню­ються в системі «людина — предмет», який перетворюється, чи опа­новуються природні і суспільні чинники для задоволення власних потреб. Опредметнення в цій системі на боці людини: вона, перет­ворюючи предмет, втілює свої здібності в його предметну форму — олюднює продукт праці. Розпредметнення — зворотний процес: влас­тивості предмета, на який діє людина, вона розуміє, осмислює і ус­відомлює, - і таким чином перетворює їх на здібності.

Існує праця і в межах осередку культури — «людина — знакова састема». Вона визначається функціями знака в нашому житті. Хо­ча сам знак — матеріальний предмет, але він замісник реального предмета. Тобто знак містить лише інформацію про предмет, який Me можна відчути, торкнутися до нього руками, щоб досконало йо-Н» пізнати і його використовувати.

Отже,ці та багато інших питань дослідження і використання потенціалу праці в системі освіти не отримали повного і відповідно розробки для цього інноваційних технологій.


Суперечності освіти - витоки інноваційних її технологій

1. Система освіти має резерви для культурного і духовного відрод­
ження та підготовки фахівців, здатних до творчої праці, вартої Но­
белівської премії.

Наведемо країни (варто звернути увагу на кількість населення в цих країнах та на число премій і поміркувати: чому немає нашої країни в цьому списку?), вчені яких отримали за видатні наукові до­сягнення Нобелівську премію (за період від 1901 до 1994 pp.).

США - 125

Великобританія — 56

Німеччина - 54

Франція - 20

Швеція - 16

Швейцарія - 13

Голландія — 10

Росія - 8

Італія -7

Данія - 7

Канада — 6

Японія — 5

Бельгія — 4

Видатні наукові досягнення, безперечно - продукт системи ос­віти, яка розвиває в людини - від малого до старого - творчі здіб­ності. Творчість - процес створення продуктів оригінальних, об'єк­тивно цінних і самодостатніх. Отже, організацію, зародження, зростання і визрівання творчих дій у людини треба започатковува­ти змалечку.

2. Розширення знань, сфер пізнання, зростання числа професій -
гальмо освітньої системи.

Збільшення знань набуває масштабу лавиноподібного явища, що й призводить до інформаційного «вибуху» в суспільній свідомості людей. Це висуває складні завдання - не лише питання добору стратегії розвитку людини в освітній системі, а й проблему визна­чення універсальних творчих сил: їх структури, функцій та способів розвитку, завдяки чому можна швидко і якісно переучуватися, здо­буваючи нову професію.

На підставі вищенаведеного, можна умовно визначити три типи шляхів для здобуття професії:

а) екстенсивна освіта - розвиток людини і її інтелектуального по­
тенціалу за рахунок ранньої спеціалізації;

б) інтенсивна, ущільнена освітня система, розбудована на інтен­
сивному і поглибленому вивченні навчальних предметів з метою до­
сягнення світового рівня знань у стислі строки;


в) система освіти, що розвиває механізм творчості людини.

Зрозуміло, перші два шляхи хибні: людина може набути освіче­ності за рахунок здоров'я і опинитися, закінчуючи середню освіту, у стані глибокої втоми — на межі норми і патології.

Статистика свідчить: на 12 млн. учнів в Україні припадає 15 млн. діагнозів!.. (Це заданими 1988 року. Сьогодні, можливо, ще більше.) Крім екологічних і економічних факторів на здоров'я учнівської мо­лоді впливають:

1) перевантаження навчальною роботою в школіі вдома, яке приз­
водить до хронічної втоми;

2) гіподинамія- хвороба віку, яка може лікуватися єдиним спо­
собом: оптимізацією рухової активності, що є дійовим засобом ак­
тивного відпочинку.

Подолання руйнівного впливу перевтоми і гіподинамії сприяти­ме переходу до гармонійного способу життя за формулою: робота -відпочинок — дозвілля.

Робота — витрачання енергії, відпочинок — відновлення енергії і функцій організму до попереднього рівня, дозвілля - приємне проводження часу, сповнене веселості і розваг, які сприяють від­новленню сил після напруженої роботи, призводять до належної пропорції складові механізму творчості і готують людину до робо­ти наступного дня.

Розвиваюча система освіти може бути розбудована на принци­пах спільномірності: 1) вікових можливостей; 2) змісту навчально-виховних технологій; 3) трансформації системи засад — кількісних у якісні, — аби розвивати, починаючи з дитинства, механізм твор­чості людини.

Для цього необхідне визначення творчих потенцій людини, їх розвитку і ступеня оптимальних навантажень відповідно до вікових можливостей, щоб не завдати шкоди її здоров'ю.

Творчі потенції людини — задатки і тенденції — слід розвивати і перетворювати на здібності, природні, творчі сили; а здібності у свою чергу мають бути перетворені на механізм творчості - інстру­мент людини, який дозволяє їй виконувати творчу роботу, оскільки без діючого механізму творчості важко собі уявити піднесення інте­лектуального та духовного потенціалу України.

Звідси випливає, що освіта має своїм завданням докорінну зміну концептуальних, структурних і організаційних засад освіти.

Разом з тим слід зазначити, що система освіти перебуває в стані боротьби старого з новим, що починає зароджуватись. Щоб зароди­лося нове і набрало потужності, треба звернути увагу на актуальні суперечності і способи їх розв'язання, перетворення їх з руйнівних на креативні чинники освіти.

3. Суперечності освітнього процесу


Назвемо основні суперечності в освітній системі, які виключають одна одну.