Ключові поняття теми: творчість, потенціал праці, критерії новизни, суперечності освіти, технологія, функції діяльності, сфери психіки і свідомості, свобода дії і її закони
Праця традиційно розглядається як доцільна діяльність людей з метою перетворення і опанування природних і суспільних сил для задоволення своїх потреб. У цьому розумінні праця — виробництво споживчих вартостей, але разом з тим і довічна природна необхідність — один із механізмів життя.
Праця, як процес перетворення матеріальних речей чи предметів, опосередковано пов'язана з розвитком пізнавальних здібностей, органів чуттів, психіки і свідомості. Це стосується і виробництва засобів виробництва - знарядь праці. Вони - штучні органи людини, за допомогою яких вона силами природи діє на предмет, створюючи його.
У перетворенні матеріальних речей так само опосередковано відбувається і опанування сил і законів природи, без яких був би неможливий обмін інформацією та енергією між людиною і природою. Опанування суспільних форм життя і праці здійснюється в самому процесі життя.
Прогрес людства відображає не лише ускладнення знарядь праці (механізмів, машин, технологій), а й досконалість механізмів психіки, які здійснюють у праці процеси опредметнення і розпредметнен-ня. Але ці процеси вивчені ще недостатньо і є білою плямою на карті педагогіки і психології.
У загальному вигляді опредметнення і розпредметнення здійснюються в системі «людина — предмет», який перетворюється, чи опановуються природні і суспільні чинники для задоволення власних потреб. Опредметнення в цій системі на боці людини: вона, перетворюючи предмет, втілює свої здібності в його предметну форму — олюднює продукт праці. Розпредметнення — зворотний процес: властивості предмета, на який діє людина, вона розуміє, осмислює і усвідомлює, - і таким чином перетворює їх на здібності.
Існує праця і в межах осередку культури — «людина — знакова састема». Вона визначається функціями знака в нашому житті. Хоча сам знак — матеріальний предмет, але він замісник реального предмета. Тобто знак містить лише інформацію про предмет, який Me можна відчути, торкнутися до нього руками, щоб досконало йо-Н» пізнати і його використовувати.
Отже,ці та багато інших питань дослідження і використання потенціалу праці в системі освіти не отримали повного і відповідно розробки для цього інноваційних технологій.
Суперечності освіти - витоки інноваційних її технологій
1. Система освіти має резерви для культурного і духовного відрод
ження та підготовки фахівців, здатних до творчої праці, вартої Но
белівської премії.
Наведемо країни (варто звернути увагу на кількість населення в цих країнах та на число премій і поміркувати: чому немає нашої країни в цьому списку?), вчені яких отримали за видатні наукові досягнення Нобелівську премію (за період від 1901 до 1994 pp.).
США - 125
Великобританія — 56
Німеччина - 54
Франція - 20
Швеція - 16
Швейцарія - 13
Голландія — 10
Росія - 8
Італія -7
Данія - 7
Канада — 6
Японія — 5
Бельгія — 4
Видатні наукові досягнення, безперечно - продукт системи освіти, яка розвиває в людини - від малого до старого - творчі здібності. Творчість - процес створення продуктів оригінальних, об'єктивно цінних і самодостатніх. Отже, організацію, зародження, зростання і визрівання творчих дій у людини треба започатковувати змалечку.
2. Розширення знань, сфер пізнання, зростання числа професій -
гальмо освітньої системи.
Збільшення знань набуває масштабу лавиноподібного явища, що й призводить до інформаційного «вибуху» в суспільній свідомості людей. Це висуває складні завдання - не лише питання добору стратегії розвитку людини в освітній системі, а й проблему визначення універсальних творчих сил: їх структури, функцій та способів розвитку, завдяки чому можна швидко і якісно переучуватися, здобуваючи нову професію.
На підставі вищенаведеного, можна умовно визначити три типи шляхів для здобуття професії:
а) екстенсивна освіта - розвиток людини і її інтелектуального по
тенціалу за рахунок ранньої спеціалізації;
б) інтенсивна, ущільнена освітня система, розбудована на інтен
сивному і поглибленому вивченні навчальних предметів з метою до
сягнення світового рівня знань у стислі строки;
в) система освіти, що розвиває механізм творчості людини.
Зрозуміло, перші два шляхи хибні: людина може набути освіченості за рахунок здоров'я і опинитися, закінчуючи середню освіту, у стані глибокої втоми — на межі норми і патології.
Статистика свідчить: на 12 млн. учнів в Україні припадає 15 млн. діагнозів!.. (Це заданими 1988 року. Сьогодні, можливо, ще більше.) Крім екологічних і економічних факторів на здоров'я учнівської молоді впливають:
1) перевантаження навчальною роботою в школіі вдома, яке приз
водить до хронічної втоми;
2) гіподинамія- хвороба віку, яка може лікуватися єдиним спо
собом: оптимізацією рухової активності, що є дійовим засобом ак
тивного відпочинку.
Подолання руйнівного впливу перевтоми і гіподинамії сприятиме переходу до гармонійного способу життя за формулою: робота -відпочинок — дозвілля.
Робота — витрачання енергії, відпочинок — відновлення енергії і функцій організму до попереднього рівня, дозвілля - приємне проводження часу, сповнене веселості і розваг, які сприяють відновленню сил після напруженої роботи, призводять до належної пропорції складові механізму творчості і готують людину до роботи наступного дня.
Розвиваюча система освіти може бути розбудована на принципах спільномірності: 1) вікових можливостей; 2) змісту навчально-виховних технологій; 3) трансформації системи засад — кількісних у якісні, — аби розвивати, починаючи з дитинства, механізм творчості людини.
Для цього необхідне визначення творчих потенцій людини, їх розвитку і ступеня оптимальних навантажень відповідно до вікових можливостей, щоб не завдати шкоди її здоров'ю.
Творчі потенції людини — задатки і тенденції — слід розвивати і перетворювати на здібності, природні, творчі сили; а здібності у свою чергу мають бути перетворені на механізм творчості - інструмент людини, який дозволяє їй виконувати творчу роботу, оскільки без діючого механізму творчості важко собі уявити піднесення інтелектуального та духовного потенціалу України.
Звідси випливає, що освіта має своїм завданням докорінну зміну концептуальних, структурних і організаційних засад освіти.
Разом з тим слід зазначити, що система освіти перебуває в стані боротьби старого з новим, що починає зароджуватись. Щоб зародилося нове і набрало потужності, треба звернути увагу на актуальні суперечності і способи їх розв'язання, перетворення їх з руйнівних на креативні чинники освіти.
3. Суперечності освітнього процесу
Назвемо основні суперечності в освітній системі, які виключають одна одну.