Процес проектування діяльності — процес насичення її інноваціями, створення в її технології того, чого ще не існувало. Ці процеси можна здійснювати трьома шляхами: впливами, що трансформують смисли свідомості; утворенням нових форм діяльності, які також своїми наслідками трансформують цю діяльність і свідомість, і найкращим третім — інноваціями діяльності і свідомості в нерозривній єдності.
Свідомість і діяльність — органічна єдність. Зміст свідомості визначається діяльністю, а відкриття нових аспектів і властивостей діяльності збагачує свідомість. Це повною мірою стосується і творчого хисту людини. В усьому, що зробила людина, виявилась її свідомість, робота її думки, почуттів, які вона вкладає в дії.
Із цього закономірно випливає уявлення про засади і напрями створення інноваційних технологій: а) ефективний розвиток психіки і свідомості людини; б) предметних форм діяльності, що створюють умови для вияву і розвитку потенційних можливостей людини; в) підвищення продуктивності її дій, завдяки творчому началу в діяльності.
У зв'язку з цим діяльність перетворюється на предмет цілеспрямованого проектування, створення таких засобів її здійснення, вдаючись до яких свідомість і діяльність стають оптимальними і розвиваються згідно з поставленими цілями.
Процес проектування інноваційних технологій діяльності практично можливий у двох основних напрямах:
а) проектування змісту свідомості, на основі знань, отриманих у
результаті наукового дослідження;
б) проектування змісту діяльності, що грунтується на природних
засобах її здійснення, які виключають помилки від перших кроків
навчання і розвитку.
Перший напрям припускає збагачення свідомості людини об'єктивним смислом, знаннями, що вказують шляхи формування доцільних установок, інтересів, потреб і ідеалів, закладають раціональні засоби дій.
Другий напрям проектування передбачає таку організацію діяльності, яка відбувається згідно з законами природи людського тіла і психіки, що і дає змогу відкривати потенційні можливості в діяльності і збагачувати свідомість людини додатковим смислом.
Створення інноваційної технологіївключає основні етапи:
—оцінку можливостей мотивації творчої активності;
—аналіз досвіду і вивчення творчої діяльності людини;
—головні засоби організації творчого процесу;
—опрацювання алгоритмів і програм для моделювання і стиму
лювання творчого процесу;
-практичне застосування і експертну оцінку якості творчих результатів, сфери їхнього використання;
— відкриття і опанування нових галузей творчої активності.
Психологія розглядає психічні явища з двох поглядів:
по-перше, вивчаються процесуальні особливості психічних явиш
(джерела виникнення, фізіологічні механізми, що є їх підґрунтям, певні закономірності їх розвитку, взаємозв'язки між ними і т.ін.);
по-друге, - з'ясовується їхній зміст як якісно своєрідне суб'єктивне відображення дійсності (зміст сприймання, думок, почуттів, вольових виявів, що виникають у свідомості людини через ті або ті обставини життя і діяльності).
Якщо дослідження психічних явищ як процесів дає змогу виявити закономірності кожного з них, то вивчення змісту дає можливість визначити якісні особливості, характерні для певної людини (своєрідність думок, сприймання почуттів, вольові зусилля).
Перше положення має предметом вивчення психіки як органа пізнання, а друге зосереджує увагу на тому, що психіка і свідомість людини ще й орган діяльності з певним якісним і кількісним змістом, який, оминаючи обробку мисленням, закарбовується в підсвідомих формах, але й здатний включатися в діяльність з метою її вдосконалення.
Окрім пізнавального і діяльного ставлення до змісту дій з предметами, на людину діють і справляють істотний вплив багато потужних факторів. Серед них стрижневими будуть такі вияви, які пов'язані з мотивацією, тенденціями і її спрямуванням. Вони і створюють механізми функціонування і розвитку свідомості в діяльності.
Механізм свідомості формується через усвідомлення змісту діяльності. Через усвідомлення всього розмаїття змісту розв'язання пізнавальних завдань, які людина має розв'язати в формі почувань або у вигляді темного м'язового почуття рухів, коли людина працює безпосередньо з предметом. Цей зміст перетворюється в ході розв'язання практичних завдань і в новому вигляді знову повертається в ту саму діяльність.
Такий вигляд має і модель усіх інноваційних технологій: вони перетворюють невідоме на відоме, доповнюють його новизною, вдосконалюють, щоб збільшити продуктивність дії людини.
У процесі реалізації функції діяльності як предмета проектування вона сама створюється на знаннях, що дають змогу ще до початку її створення врахувати природні межі можливостей людського тіла і душі. Людині їх треба всебічно усвідомити, перетворити на надбання свідомості, щоб користуватися ними для досягнення мети діяльності. Прогноз успіху за таких умов передбачає активність творчих потенцій суб'єкта дій. Вони, і тільки вони, сприяють створенню того,
чого ще не було в досвіді, того, що тільки уявляється як можливе, досяжне. А цим досяжним завжди є: а) оптимальна міра предметно-практичної діяльності; б) матеріалізація людської сутності в створюваній нею дійсності.
Проектування діяльності безпосередньо пов'язане з синтезом нашого знання: воно з часом розвивається і уточнюється, наближаться до більш адекватного відображення її сутності і практичного Ізикористання відображеного в єдиному неподільному процесі. Природно, що знання необхідно певним способом модифікувати і адап-т' вати до конкретних умов, враховувати індивідуальні особливості -Ільні і слабкі) діючої людини і довести діяльність до рівня прак-,чних приписів, або алгоритмів дії.
Спочатку проектований продукт діяльності — системи здібностей — ! юдині, що діє, уявляється як ідея. Адже ідея — різновид поняття, :цо поєднує як об'єктивне знання про усвідомлені можливості, так і загальні обриси мети, на досягнення якої спрямовується діяльність. Ідея здатна випереджати відображення дійсності і при цьому виконує конструктивну функцію завдяки тому, що спирається на закони розумових і психомоторних дій, даних у вигляді зразка.
Відтак ідея стає джерелом синтезу і систематизації знань і активізує творчу уяву. Інакше кажучи, ідея не є довільною вигадкою бездіяльного розуму, а навпаки - розумний порух думки в незвідане майбутнє, і тому вона стає матеріальною перетворюючою силою в діяльності людини.
Зміст ідеї відбиває і технологічний аспект діяльності, прийоми і засоби її реалізації, які, в свою чергу, виконують і функції контролю, відповідності досягнутого рівня майстерності належному. У цілому ж ідея діяльності тісно пов'язана з поняттям ідеалу.
Ось чому ідеал і ідея — форми уявлення в свідомості людини вищої мети і, отже, її потреб.
Ідея в проектуванні діяльності має специфічні особливості і відрізняється від поняття або їх системи. Якщо останнє відбиває дійсність у всьому її розмаїтті, то ідея — форма осягнення думкою майбутнього предмета, усвідомлення мети і проекція подальшого пізнання і перетворення.
Шляхом впровадження ідеї дії набувають спрямованості на мету, яка визначає те, на чому буде зосереджена активність людини.
Тому ідея не зводиться до формування досвіду, нагромаджування знань, а існує для того, щоб, використовуючи його, побудувати нове, досконаліше відображення предмета, з урахуванням законів і можливостей їх існування в тенденції розвитку. Отже, ідея є конкретним і об'єктивним відображенням дійсності, а коли вона усвідомлена людиною — виражає її готовність практично втілювати в духовні або матеріальні конструкції через відповідні дії.
Проектування — синтез знання в певну цілісну систему, що відіграє роль евристичного принципу побудови практичною дією нових, ще не існуючих форм дії.
На заключному етапі проектування ідея отримує подальше опрацювання і набуває форми проекту. Він включає:
а) тексти, що описують технологію діяльності;
б) розрахунки, що пояснюють зміст і призначення тих або тих
елементів як технології, так і створюваного предмета;
в) креслення, наочні схеми тощо і додаткові засоби, що норму
ють дії і готують людину до праці.
За допомогою цих засобів зображення ідеї вона стає більш або менш досяжною і за нею можна розгледіти майбутній предмет, а сама ідея таким чином наповнюється чуттєвим змістом, стає образом у свідомості людини.