На цих перетвореннях ми і зупинимося.
Людина народжується безпорадною. Безвладним над собою на відміну від дитинчат усіх інших живих істот. Тварини народжуються із наперед заданими і готовими до активності механізмами рухів, споживання і самозахисту. Тваринки відразу після народження здатні власними силами підтримувати свою життєдіяльність.
Людське ж дитятко зовсім нерухоме. Його рабське становище — в абсолютній залежності від навколишнього середовища. Справді, а що воно має у своєму активі? Інстинкти,максимальний рівень базо-
вої енергії, задатки до розвиткумайже нескінченної кількості здібностей і створеннямеханізму творчості.
Єдина опора і ставка дитини на природний дар — енергопотенціал.
Уявляєте: новонароджене маля — грудочка живої матерії, яке нічого не розуміє, подає голосок лише тоді, коли зголодніє, або коли мокрі пелюшки, або щось болить; судорожно рухає ручками і ніжками і нездатне самостійно навіть на бік повернутися; а через лічені роки буде здатне стати творцем: читатиме як відкриту книжку зображення в електронному мікроскопі, стане спроможним у словах і словосполученнях концентрувати енергію людського духу і духовності, рівну здобуткам генія.
А яка складова механізму творчості в цей період найпотужніша?
Енергопотенціал — здатність до дії Поняття «енергія»
Запитайте в будь-кого: без чого неможливе життя людини, і вам впевнено назвуть: а) без повітря, б) без води і в) без їжі. А все інше нібито в затінку — бажане, але необов'язкове.
Очевидне ще не значить дійсне. І як не прикро порушувати тріаду (дихання, питво, їжа), але якби нам треба було відповісти на те саме запитання, то ми б зазначили: без їжі людина може обходитися десятки днів, а без рухів довго не протягне. Уявіть собі! Хоча і вважається, що їжа куди важливіша, насправді це не так.
Саме живий людський рух — головний регулятор нашої енергетики. Позбавити людину рухів — значить, провокувати виникнення в неї феномена хаотичної енергії. Простіше кажучи - приректи її на загибель.
Отже, правильною буде відповідь: життя людини неможливе без:
а) споживання, б) обміну енергією та інформацією, в) живого руху. Живого руху, який: 1) слугує механізмом генерації енергії; 2) породжує нашу уяву, почуття і мислення; 3) є мірою наших можливостей діяти в просторі і часі — здатності до творчості.
Без енергії нам не обійтися: і щоб думати, і щоб діяти, потрібна енергія, її більше, і ми почуваємось і розмірковуємо впевненіше; зовсім мало - думка зривається, і діємо ми неточно, бо уява заводить нас не туди, куди нам треба.