Психічне відображення.Психічне відображення містить у собі систему функцій, які регулюють діяльність людини.
По-перше, психічне відображення має активний характер, зумовлений пошуком та добиранням відповідно до умов середовища способів дій.
По-друге, психічне відображення має випереджальний характер, забезпечуючи функцію передбачення в діяльності та поведінці.
По-третє, кожний психічний акт є результатом дії об'єктивного через суб'єктивне відображення, через людську індивідуальність, що накладає відбиток своєрідності на її психічне життя.
По-четверте, у процесі діяльності психічне відображення постійно поглиблюється, вдосконалюється і розвивається.
Проектування.Основна функція проектування - впорядкування і гармонізування смислів відображення відповідно до мети дій або діяльності людини.
Шлях проектування — це сукупність і послідовність розумових або психомоторних дій, внаслідок чого створюються образи, схеми або знакові системи — теорії будови матеріальних предметів або дій ма-
шин, споруд, їх вузлів, а також власних дій, що сприяють розв язан-ню теоретичних або практичних завдань.
Але перед людиною відкривається можливість конструювати і створювати, будувати і розглядати предмети і явища з елементів відомого і усвідомленого — в межах потенційної здійсненності.
Опредметнення.Опредметнення — елемент свідомої і доцільної діяльності людини. Ця діяльність має три основні форми:
1) матеріальну: виробництво, фізична робота і праця, в процесі
якої людина перетворює і втілює себе в навколишньому світі;
2) психічну — вироблення та інтерпретація змісту відображення,
добір цінностей, розумові операції і переживання тощо, які є конс
труктивними елементами будь-якого виробництва;
3) творіння себе самого — розвиток душевних і духовних потен
цій, а також усунення різних форм відчуження.
Таким чином, опредметнення — процес перетворення і втілення людських душевних сил і здатностей із форми живої активності в образ застиглої предметності. Завдяки цьому процесові створена людиною річ стає людською річчю. Недарма Протагор свідчив: міра всіх речей —людина. В.І.Вернадський створене людиною назве ноосферою — сферою людського розуму.
Психічне життя людини — складне явище і має багато форм свого існування. Психічні явища — це своєрідні переживання, суб'єктивні образи відображуваних (усвідомлюваних і неусвідомлюваних) явищ реальної дійсності, це внутрішній світ людини в усій його повноті й різноманітності.
Психічне життя людини виявляється:
1) в активності, що існує суб'єктивно, внутрішньо;
2) в активному ставленні до довкілля;
3) в активному втіленні відображуваного і перетвореного (обра
зу, думки чи почуття) у зовнішнє (предмет чи явище).
Активність людини є суб'єктивною і включає в себе її відображу-вальну діяльність — відчуття, сприймання, пам'ять, мислення, уяву.
Активність як ставлення до довкілля виявляється у формі емоційно-вольової діяльності, різноманітних почуттів, переживань, а також проявів волі і вольових якостей. Важливим аспектом психічного життя є спонуки до активності — потреби, інтереси, переконання, ідеали тощо.
Особливу групу психічних явищ становлять індивідуально-психологічні властивості особистості '— здібності, темперамент, характер та її психічні стани - піднесеність, пригніченість, збудженість, байдужість та ін.
Значення психіки для життя і діяльності людини вкрай важливе.
Знання природи психічних явищ та їхніх закономірностей має велике значення для управління психічним розвитком особистості та її діяльності.