Застосування експериментально-генетичного методу психологічного дослідження передбачає розкриття, з'ясування причинних зв'язків і відношень, що лежать в основі складних психічних процесів. Способом розв'язання цієї проблеми є аналіз «за одиницями». Він спрямований на визначення початкового відношення (в реальності воно завжди існує у вигляді певного протиріччя), що породжує клас явищ як цілісність.
Виділена психологічна одиниця — «клітинка» - зберігає властивості цілого.
Слід підкреслити, що одиниця потенційно містить властивості цілого, виступаючи як можливість їх виникнення в процесі власного розвитку. Психічні властивості — це вся розмаїтість форм, конкретних ознак, у яких виявляє себе одиниця психічного як сутність різноманітного.
Основне завдання принципу - віднайти в кожній психологічній цілісності риси і моменти, які зберегли б примат цілого; таке їх застосування зумовлене природним походженням психічних процесів.
В експеримснтально-генетичному методі «аналіз за одиницями» поєднується з генетичним шляхом наукового дослідження, внаслідок чого такий аналіз містить наукове обгрунтування розвитку психічних процесів.
Основною методологічною вимогою до вивчення психічного виступає перетворення «речі в процес» і поняття «динамічна система» на «момент її розвитку». А психічні утворення як динамічні системи мають кількісний і якісний вияв.
Результатом експериментально-генетичного дослідження стає історичне пояснення того, що являє собою певна форма поведінки, що означає віднайти джерело походження процесу, скласти уявлення про історію його розвитку і про те, що привело його до сучасного стану.