Що ж свідчить про початок роботи мислення?
Цей момент у житті дитини почувають (але не знають) усі: малюк починає ставити запитання, десятки, сотні запитань...Він стає «чомучкою».
Що таке дитяче запитання? Малюк усвідомив, що навколо існує відоме і невідоме, тобто він став здатним зрозуміти дихотомію — поділу всього у світі на дві протилежні частини.
Невідоме викликає в ньому стан дискомфорту, незручності. Але він самостійно ще неспроможний звільнитися від дискомфорту — перетворити невідоме на відоме. Йому потрібна допомога - і малюк звертається до дорослого зі своїм невідомим, висловленим у формі запитання.
Ставлячи запитання дорослому, 3-річний малюк поступово починає усвідомлювати невідоме через відоме, а в невідомому визначати для себе завдання.
З усвідомлення невідомого і починається мислення.
Невідоме залучає до активності мислення. І це відбувається в кожної людини незалежно від віку. Невідоме, таємниця, загадка ваблять дитину, і вона намагається перетворити їх на відоме. Щоб перетворити невідоме на відоме і опанувати його, треба мислити — розв'язувати завдання, яке містить невідоме, набувати знань, щоб ними користуватися.
Невідоме примушує мислення розв'язувати завдання: пізнавальне, моральне або естетичне.
Мислення — перетворення невідомого на відоме: мислення має початок — усвідомлення невідомого як завдання; середину — процес його розв'язання і кінець — висновок у формі знакової системи або створеного: речі, предмета.
Що активізує роботу механізму мислення?
Ми вже встановили: зустріч з невідомим, незнайомим. З тим, що вперше з'явилося перед дитиною (дорослим теж), або з тим, що ми віднайшли вперше в добре знайомому, навіть звичному. Тобто механізм мислення вмикається в активність, стикаючись з неймовірним в очевидному.
Що відбувається далі? Зустріч з невідомим викликає подив, а іноді з'являється і страх. А зазвичай ми почуваємо дискомфорт — внутрішню незручність.
Як від цього звільнитися, щоб повернутися у свій звичний приємний комфортний стан? Існує єдиний спосіб. Розв'язати завдання, тобто перетворити невідоме на відоме.
Для цього мислення користується своїми інструментами: думкою і системою думок — міркуваннями. За допомогою цих інструментів мислення:
—встановлює зв'язок між відомим і невідомим;
—відшуковує аналоги невідомого, створюючи новий образ, дум
ку про нього, а якщо це не вдається зробити, то і робить відкриття
того, чого ще не існувало;
—отриманий продукт: образ, думку, аналог нового перетворює
на словесну, знакову систему (наприклад математичне рівняння) або
на форму створеного із природного матеріалу предмета.
Мислення - механізм перетворення невідомого на відоме. Мислення закінчує працювати, коли невідоме перетворюється на відоме, завдання або проблема розв'язані, а дискомфорт — зникає.
Але цей стан тимчасовий: кожне розв'язане завдання (пізнавальне, моральне, естетичне) породжує нові і нові завдання.
Невідоме співіснує з відомим, і так до нескінченності.
Ось чому творча людина приречена розв'язувати завдання все своє життя.
У трирічному віці починається «вік чомучки».
«Вік чомучки» — вік відкриттів, винаходів створення образів для себе.
Одночасно цей вік — лінгвістичний вік. Відомо, якщо в родині розмовляють чотирма мовами і до малюка звертаються: батько — однією, мати - другою, дідусь і бабуся - третьою і т.д. мовами, -то з трьох з половиною років він вільно спілкується з усіма «їхніми» мовами. І це все без підручника, вчителя, оцінок; процес учіння відбувається невимушено, вільно, природно, чужі мови мовби вливаються в дитячу душу із мовного середовища. До того
дитина теж, спеціально не навчаючись, стає поліглотом і перекладачем цих мов.
У процесі спілкування дитина не вчиться мовам, а лише діє багатьма мовами.