Для отримання об'єктивних даних про рушійні сили та механізми психічного розвитку визначальним є вибір системи знань, згідно з якою він (розвиток) розглядається.
Розгляд відповідно до певної системи спрямований на виявлення основних закономірностей виникнення та розвитку психіки як цілісності.
Експериментально-генетичний метод дотримується системи, що розвивається. Генетичним початком цієї системи стає «клітинка» як вихідна суперечність, що містить у собі всі компоненти цілісності. Саме перехід від менш розвинутого поняття до більш розвинутого обумовлює принцип системності.
Вибудовування системи поняття, що розвивається, передбачає також створення відповідної системи предметно-перетворювальних дій, виконання яких сприяє формуванню в людини психологічних новоутворень.
Принцип системності є механізмом сходження від абстрактного до конкретного. З його допомогою пов'язується знання, що розвивається, і предметно-перетворююча діяльність, яка це знання породжує.