Тести таланту

Більшість психологічних тестів створено на функціональній основі. Інтуїтивно вважалось, що кожне психічне явище є функцією, бо має певний зовнішній вияв, впливає на щось або на когось, залишаючи певний відбиток. Функція певним чином відображається, віддзеркалю­ється. А якщо це справді так, то за логікою психічна функція може якось вимірюватись, обраховуватись. Отже, активність психічного — ве­личина змінна, значення якої різне, залежне від змінної величини.

Концепція творчості (В.В. Клименко, 1985,1996) розроблена на принципі механізму психічних явищ. Функціональні основи психіки при цьому не відкидаються, але стають елементом системи механізмів. Застосування принципу механізму розширює коло психічних явищ, які можуть підлягати випробуванню. І разом з тим у систему механізму включаються складові компоненти, які раніше не були враховані ні теорією, ні практикою тестування, а саме: робота розу­мова або психомоторна.

Людина, яка виконує творчу роботу: а) робить відкриття, б) створює винаходи або в) відшукує нові художні образи. Це продукти творчої ді­яльності людини, які є результатом «роботи» механізму творчості.

Назвемо складові механізму таланту: мислення, почуття, уява, психомоторика та енергопотенціал, які можна вимірювати, оціню­вати і вдосконалювати. Порядок, в якому вони названі, довільний. Важливо, щоб усі елементи були врівноважені і пропорційні за си­лою вияву, тоді механізм творчості працюватиме плідно й творчо.

Цілісність механізму творчості — це сплав, коли всі п'ять компо­нентів перебувають у гармонії, розвинуті пропорційно. Очевидно, іс­нує й найкраще, ідеальне сполучення, яке — єдине! — гарантує мож­ливість повного самовияву людської особистості — процес творчос­ті. Узагалі число сполучень припустимих, дієвих — величезне, ос­кільки кожен компонент, забезпечуючи позитивний показник спла­ву, може перебувати в певному діапазоні активності, отже, перебу­ваючи в єдності, вони можуть компенсувати недоліки один одного. Але як тільки один із них перевищить межу можливого, цілісність руйнується, механізм творчості стає неспроможним до творчості.

З метою уникнення помилок при тестуванні як методі психоло­гічного дослідження потрібно, щоб зміст тесту враховував особли­вості психічного явища, яке досліджується (оцінював розумові здіб-


ності, увагу, пам'ять, уяву тощо), і не потребував для свого виконан­ня спеціальних знань.

Зміст тесту та інструкції до його виконання повинні бути макси­мально чіткими та зрозумілими. Результати тестового дослідження не можна оцінювати як абсолютні показники розумових здібностей особистості. Вони є лише показниками рівня розвитку певних якос­тей у момент дослідження за конкретних умов життя, навчання та виховання особистості.