Юнг розрізняв два рівні несвідомого: особисте несвідоме і колективне несвідоме.
Особисте несвідоме — сфери несвідомого, що містять у собі утворення, які раніше перебували у свідомості, але згодом забувалися або ж витіснялися.
Колективне несвідоме — найглибший рівень психічної діяльності, що включає природжений досвід минулих поколінь людей, а також предків-напівтварин.
Безпосередньо під рівнем свідомості перебуває особисте несвідоме, що складається з усіх спогадів, імпульсів і бажань, нечітких сприйняттів і іншого особистого досвіду, витісненого або просто забутого. Цей рівень несвідомого не надто глибокий, події, які там знаходяться, легко можуть бути відновлені у свідомості.
Зміст особистого несвідомого — це згруповані в певні тематичні комплекси: емоції, спогади, бажання тощо. Ці комплекси виявляються в свідомості як певні домінуючі ідеї — ідеї сили або ідеї неповноцінності — і таким чином справляють свій вплив на поведінку.
Комплекс — це ніби маленька особистість всередині людини.
Колективне несвідоме перебуває нижче рівня особистого несвідомого: воно посідає більш глибокий рівень, воно невідоме індивіду і містить акумульований досвід минулих поколінь, включаючи і напівтваринний період в історії людства. Колективне несвідоме - це універсальний еволюційний досвід, що становить основу особистості людини.
Важливо зазначити, що досвід у колективному несвідомому є справді несвідомим. Ми не можемо усвідомити його або ж якось пригадати, як це можливо при заглибленні в особисте несвідоме.