Словесно-асоціативний тест

Ідея словесно-асоціативного тесту спала на думку Юнгу після то­го, як один із його колег розповів йому про асоціативні експеримен­ти В. Вундта. У Юнга цей тест здійснюється так: аналітик зачитує одне за одним ряд слів пацієнту. Пацієнт повинен у відповідь на кожне слово сказати перше, що йому спаде на думку. При цьому ви­мірюється час реакції, зміни частоти дихання, електропровідність шкіри і всі інші параметри, що можуть свідчити про емоційну реак­цію пацієнта.

Якщо реакція на те або те слово вимагає занадто багато часу, призводить до зміни ритму дихання або опору шкіри, ми можемо дійти висновку про те, що існують певні підсвідомі проблеми, пов'язані із запропонованим словом чи з можливою відповіддю.

Юнг вживав словесно-асоціативний тест як детектор брехні і на­віть успішно викрив таким чином двох злочинців-крадіїв.

Підіб'ємо підсумки. Ідеї Юнга справили значний вплив на ши­рокі сфери релігії, історії, мистецтва і літератури. Для багатьох істо­риків, теологів і письменників його роботи стали справжнім джере­лом натхнення. Однак, в цілому наукова психологія ігнорувала йо­го аналітичну теорію. Багато його книг так і не були перекладені ан­глійською мовою аж до 60-х років XX сторіччя.

Нехтування Юнгом традиційними науковими методами видава­лося зухвальством багатьом психологам-експериментаторам. Для них теорії Юнга з їх містичною і релігійною основою були ще менш прий­нятними, ніж навіть фрейдівська концепція. У цілому закиди, що вис­ловлюються на адресу ймовірності фрейдівської системи, можна від­нести і до робіт Юнга. Він також більше спирався на клінічні спосте­реження і інтерпретації, ніж на контрольований експеримент.

Юнгівські вісім психологічних типів особистості зумовили появу цілої низки досить цікавих досліджень. Особливий інтерес викликає індикатор типів Майєрс-Бріггс — тест виміру характеристик психо­логічних типів особистості.

Цей тест, запропонований в 20-х роках К. Бріггс і І. Бріггс Ма-йєрс, став популярним особистісним тестом і використовується з практичною метою, зокрема для з'ясування за допомогою тестуван­ня особистісних характеристик при прийнятті на роботу.


Виділення типів інтровертів/екстравертів надихнуло Г. Айзенка на вдосконалення списку особистісних характеристик людей, який і призначений для вимірювання цих двох характеристик. Емпіричні дослідження з використанням даного тесту показали, що деякі з юн-гівських концепцій допускають експериментальну перевірку.

Однак у цілому, як і у випадку з ідеями Фрейда, більша частина юнгівської теорії (уявлення про комплекси, архетипи і колективне несвідоме) виявилася непідвладною науковому дослідженню.

Словесно-асоціативний тест сьогодні є однією із стандартних проективних методик. Саме до розряду таких тестів належить ві­домий тест чорнильних плям Роршаха. У розумінні самоактуаліза-ції не можна не бачити передбачення позиції А. Маслоу і всієї лі­нії гуманістичної психології. Гіпотеза Юнга про те, що саме серед­ній вік є критичним для розвитку особистості, була сприйнята А. Маслоу і Е. Еріксоном і засвоєна всією сучасною психологією особистості.

Незважаючи на його величезний внесок у психологію, роботи Юнга не дістали визнання в західній психології. Великої популяр­ності його ідеї набули лише в 70—80-ті роки внаслідок їх містично­го забарвлення.