Послідовність фаз життєвого шляху становить його часову структуру. Кожна фаза — якісно новий рівень розвитку особистості. Вона ускладнюється багатовимірністю життєвого шляху, переплетенням у ньому багатьох ліній розвитку, кожна з яких має свою історію.
Щоб зрозуміти значення якого-небудь періоду життя, треба порівняти його з цілісною структурою життєвого циклу, врахувати найближчі і найвіддаленіші, найглибші його наслідки для розвитку особистості. Особливість людського життя — в історичній природі людини, яку розуміють як включеність індивідуального життя в історичний процес. Долаючи життєвий шлях, людина розвивається як особистість і суб'єкт діяльності, а разом з тим як індивідуальність.
Сукупність таких «вимірів» становить просторову структуру життєвого шляху.
Серед безлічі концепцій життєвого шляху виділимо три, що найбільш повно відбивають процес розвитку людини:
1. Життєвий шлях — самоздійснення людини (Ш. Бюлер, 1961);
2. Мотиваційні регулятори життєвого шляху людини (С. Л. Рубін-
штейн, 1946, 1973);
3. Сенситивні періоди в житті людини і їхні коди — числа Фібо-
наччі (В. Є. КлжйШко, 1992, 1996).