Важливий аспект у життєдіяльності колективу, знання якого має важливе практичне значення для кожного, хто працює з людьми, є відносини між людьми в групі.
Ці відносини неминуче виникають між членами колективу під час спілкування та взаємодії в процесі реалізації завдань, на виконання яких спрямовуються їхні зусилля.
Мета діяльності, її мотиви, організація дій співпрацівників визначають характер відносин, що складаються в групі.
Відносини між особистостями мають складну структуру. У цій структурі діють не лише об'єктивні чинники (характер мети, умови для її досягнення, особливості керівництва, відносини між членами групи, що склалися), а й суб'єктивні (рівень свідомості та самосвідомості членів колективу, рівень їх домагань, індивідуально-психологічні особливості, здібності та ін.).
Головний метод дослідження взаємовідносин у колективі — спостереження. Воно дає змогу всебічно з'ясувати змістовність життя в групі, її структуру, рівень розвитку, статус окремих членів. Плідними для вивчення колективів є також різні форми анкетування, опитування, інтерв'ю, результати яких дають уявлення про цінності групи, бачення її членами різних аспектів життя певної спільності.
Ефективним інструментом оперативного вивчення міжособистіс-них відносин є запропонований американським психологом і мік-росоціологом Дж. Морено метод соціометрії. Засадовим для нього є принцип синтонності — емоційних потягів і симпатій, які виявляються у відносинах між членами групи і визначають їх характер.
Процедура соціометричного дослідження полягає в тому, що кожному члену групи пропонується відповісти на запитання «З ким би ти хотів ... ?». Воно може стосуватися будь-якої сфери людських взаємовідносин.
Критерії вибору можуть бути сильними і зорієнтованими на істотні психологічні якості особистості — її моральні принципи, силу характеру, вольові та інтелектуальні здібності, наприклад:
«З ким би ти пішов у розвідку?»,
«До кого б ти звернувся по допомогу для розв'язання конфліктної ситуації?» тощо.
Критерії можуть бути слабкими, коли це стосується обрання партнера для розваг, відпочинку або для забезпечення психологічного комфорту. Такими можуть бути запитання: «З ким би ти хотів проводити своє дозвілля?», «З ким би ти хотів сидіти за однією партою?». При цьому надається можливість виявити міру бажаності партнера, якого обирають, пропонується послідовний по-
«дуже бажаний», «бажаний», «менш
трійний вибір за принципом: бажаний».
Отримані результати — вибори — занотовуються до соціометрич-ної матриці й аналізуються шляхом підрахунку кількості виборів щодо кожного члена групи.
Інформація може бути математично опрацьована і виражена гра-фіком-соціограмою. Популярність членів групи, їх статус має такий характер вираження: «зірки» - ті, кого обирають найчастіше, поступаються їм «бажані», що мають по три-чотири вибори.
Менш популярних називають «мало бажані» — один-два вибори, поза полем вибору залишаються «ізольовані», з якими ніхто не бажає співпрацювати. Представники останньої підгрупи становлять контингент підвищеного соціально-психологічного ризику й потребують особливої до себе уваги та розуміння.
Проте результати соціометрії не є вичерпно інформативними і не завжди розкривають справжні мотиви, якими керуються члени групи, обираючи одних партнерів та ігноруючи інших.