Своїм психічним станом керівник помітно впливає на підлеглих. Це має свій вияв у таких засобах психічного впливу, як «захоплення», навіювання, переконання і наслідування.
Мета впливу - позитивна зміна поведінки і діяльності відповідно до завдань, що вирішуються закладом.
Психологічний механізм «захоплення станом» керівника зводиться до того, що підлеглий, часто не усвідомлюючи цього, створює в себе стан, подібний до стану керівника, і переживає співзвучні йому почуття і емоції. Цей психічний настрій, підсилюючись багато разів, впливає на інших учасників колективного спілкування. Підлеглий у такому стані не відчуває, що переконання містять навмисний тиск.
Він запам'ятовує взірець стану керівника і мимоволі підкоряється йому. Частим випадком «захоплення» з боку керівника є стан па-
ніки. Він найчастіше виявляється як неозначений емоційний стан, що є наслідком відсутності інформації про нову ситуацію.
Підлеглий виявляється неготовим, бо не може знайти вихід із ситуації, що склалася і в якій він діє випадково. Стан паніки виникає і за надмірної інформації, що дезорганізує діяльність. Гірше за все, якщо джерелом виникнення паніки стає сам керівник, який втрачає контроль над собою і сіє довкола невпевненість.
Протилежним такому стану керівника, що передається підлеглому шляхом психічного «захоплення», є стан оптимізму.
Принцип оптимізму є плідною засадою діяльності керівника.
Оптимістична спрямованість керівника грунтується на науковому пізнанні законів вдалої роботи, на впевненості в значному розвитку людських здібностей.