Конфлікт

Цей психічний стан обумовлений суперечностями розв'язання проблем, що виникають між людьми у зв'язку з вирішенням тих або тих питань соціального чи особистого життя. Стан конфлікту характеризується гострими негативними емоційними переживан­нями його учасників. Конфлікт, що виявляється у свідомості окре­мо взятої людини — це внутрішньоособистісний конфлікт. Кон­флікти існують у міжособистісних взаємодіях і на рівні групових відносин.

Конфлікт всередині особистості виникає тоді, коли стикаються рівні за силою і значенням, але протилежно спрямовані мотиви,

потреби, інтереси, потяги в однієї і тієї самої людини (наприклад потрібність дотримати дане слово і неможливість зробити це через перешкоди, подолати які людина не в змозі).

Конфлікт між особистостями зумовлюється ситуацією, в якій члени групи прагнуть кожен до несумісних цілей або керуються не­сумісними цінностями або нормами, намагаючись їх реалізувати в спільній діяльності.

Конфлікт виникає за умови розподілу функціональних обов'яз­ків між членами групи або під час обговорення шляхів досягнення спільної мети діяльності.

Міжгруповий конфлікт має місце там, де гострі суперечності ви­являються у відносинах між окремими соціальними групами, кожна з яких керується власною метою, до того своїми практичними дія­ми перешкоджають успіху діяльності одна одній. До такого конфлік­ту може призвести шпигунство, суперництво в боротьбі за зони впливу тощо.

Суперечності в людських взаєминах не завжди призводять до конфлікту: чимала частина з них розв'язується шляхом домовленос­ті, знаходження консенсусу.

У групах і колективах, які вже сформувалися і члени яких мають достатній досвід спільного співжиття, суперечності виникають не так часто, як у новостворених.

Це пов'язано з тим, що завдяки взаємному пізнанню і обо­пільній адаптації досягається такий рівень сумісності членів, ко­ли небезпека розвитку конфлікту зводиться до мінімуму. У гру­пах і колективах, що перебувають на стадії становлення і розвит­ку, суперечності нерідко завершуються конфліктами, їхньою причиною можуть бути психофізіологічна і соціально-психоло­гічна несумісність їх членів, важкий характер, завищена само­оцінка тощо.

В особистих відносинах, що виникають із приязні і ґрунтуються на спільності життєвих інтересів, несумісність рідко буває причиною конфліктів.

Коли ж з якихось причин тенденції несумісності починають ви­являтися у відносинах, то взаємини між людьми припиняються.

Особливої ваги набувають дослідження сумісності при комплек­туванні груп для виконання складної, пов'язаної з ризиком, діяль­ності, що важливо для забезпечення її надійності і ефективності. Така робота здійснюється, коли добираються екіпажі для косміч­них польотів, групи альпіністів для сходжень, виробничі групи для роботи, що вимагає від її виконавця високого рівня узгодженості дій і належних морально-вольових особистісних якостей.

Формалізована структура змісту теми Група— спільність людей, об'єднаних за будь-якими ознаками.