Різновиди сприймання

У чуттєвому пізнанні відчуття і сприймання виявляються в їх єд­ності. Сприймань поза відчуттями не буває.

Розрізняють сприймання за їхніми сенсорними особливостями (зо­рові, слухові, нюхові, дотикові, смакові, кінестетичні, больові тощо), за відношенням до психічного життя (інтелектуальні, емоційні, есте­тичні), за складністю сприймання (сприймання простору, руху, часу).

Сенсорний склад сприймання багато в чому збігається з відчут­тям. Специфічним у сприйманні, на відміну від відчуття, є те, що той або той аспект зорового, слухового, тактильного сприймання стає предметом усвідомлення, розуміння його значення для життя.

Сенсорне сприймання предметів та явищ дійсності відбувається в комплексі, у взаємодії органів чуттів: зору та кінестетичних відчут­тів, зору та слуху тощо. При цьому один із різновидів сприймання постає як провідний, а інші — як допоміжні. У музичній діяльності, наприклад, провідним завжди є слух, а потім кінестетична чутли­вість. У кваліфікованого хірурга кінестетична чутливість відіграє значну роль — вона здійснює контроль і регуляцію рухів, що є необ­хідним при забезпеченні точності рухів і дій.

Сприймання щодо психічного життя особистості набуває особ­ливого значення. В об'єкті сприймання можуть специфічно відби­тися інтелектуальні або емоційні особливості людини, яка його сприйняла.

Наукові знання потребують інтелектуального їх сприймання, тоб­то сприймання змісту, розуміння понять і термінів, виконуваних дій, посиленої дії пам'яті, уваги, мислення. Емоційне сприймання яскра­во постає при сприйманні художніх творів мистецтва.

При такому сприйманні провідну роль відіграє емоційний його аспект, безпосередній вплив об'єкта, що сприймається, на почуття — пізнавальні, моральні, естетичні. Звичайно, художнє сприймання від­бувається в єдності з інтелектуальним.

Розуміння того, що сприймається, є необхідною його передумо­вою, а емоційне переживання в художньому сприйманні визначає його характер: піднесеність або пригніченість настрою, переживан­ня високого, комічного, трагічного, того, що саме збуджується ма­теріалом, що сприймається.