Розлад свідомості.

У клінічній практиці розрізняють дві групи виражених патологічних станів свідомості: потьмарення й вимикання.

5.1. До потьмарення свідомості відносяться наступні стани:

1. Делірій - порушення орієнтування на місці, часі й навколишньому оточенні за умови збереження орієнтування у власній особистості. Типовим є поява рясних зорових і слухових галюцинацій. У хворих психомоторне порушення, відчувають страх, тривогу. У гострому стані хворі становлять певну небезпеку для навколишніх. Найбільше часто делірій спостерігається при алкоголізмі - "біла гарячка".

2. Аменція - порушується орієнтування в навколишньому, у часі й у власній особистості. Пацієнт не усвідомлює навколишнє, мова його представляє обривки фраз. Спостерігається при важких і довгострокових хворобах. При виході зі стану спогади і переживання не зберігаються.

3. Онейроїд - (сноподібний стан) характеризується неповним, частіше подвійним орієнтуванням на місці, часі й власній особистості. Пацієнт як би поринає в світ сноподібних фантастичних мрій. Якщо з пацієнтом вступити в контакт, то він може розповідати про свої сновидіння й у той же час повідомити свої паспортні дані, номер будинку… (подвійне орієнтування). Онейроїд спостерігається при гострих ендогенних психозах, деяких інфекційних захворюваннях.

4. Сутінковий стан - нагадує стан людини, що перебуває в сутінках, коли вона бачить тільки невелику кількість слабко освітлених навколишніх предметів.

Пацієнт непогано орієнтований у навколишньому, самосвідомість змінена. У поведінці переважають автоматизовані дії, зовні цілком упорядковані. Іноді розвиваються страхітливі галлюцинаційні стани. Спостерігається цей стан при епілепсії, органічних захворюваннях головного мозку.

5. Стан амбулаторного автоматизму. Усвідомлення навколишнього й самосвідомість змінені (як у півсні). Сюди відноситься сноходіння (сомнамбулізм, лунатизм) і транс.

6. Деперсоналізація - розлад свідомості власної особистості. Це хворобливе почуття відчуження власної особистості, усвідомлюване й болісно переживається самим пацієнтом. Йому здається, що змінилося тіло (стало більшим, маленьким, легшим, важким) і його звична схема (руки довгі, тулуб короткий й т.д. ).

5.2.До вимикання свідомості відносяться:

1. Обнубіляція - легке порушення свідомості. Свідомість на короткий час заволікається легкою хмариною, ніби затуманюється.

2. Сомноленція (сонливість) - тривалий стан (годинники, дні), що нагадує дрімоту. Орієнтування не порушується. Спостерігається при прийомі великої кількості снодійних, алкоголю.

3. Оглушення - глибокий розлад свідомість. Пацієнти мляві, загальмовані, кмітливість знижена, пам'ять ослаблена. Оглушення спостерігається при цукровому діабеті, крупозній пневмонії, перитоніті, нейроінфекції й ін.

4. Сопор - глибока стадія оглушення. Пацієнт знерухомлений, не вдається викликати відповідних реакцій, реакції зіниць на світло, за винятком больової.

Спостерігається при важкій серцево-судинній декомпенсації, інтоксикації, важких інфекціях.

5. Кома - повне вимикання свідомості. Рефлексів немає. Спостерігається при важкій черепно-мозковій травмі, цукровому діабеті й ін.

6. Непритомність - раптова втрата свідомості, за рахунок спазму посудин головного мозку. Причини й тривалість різні.