Основні вимоги до методів психології
Психологія як наука має певні предметі методививчення психічних явищ. Знання методів і вміння за їх допомогою вивчати вікові та індивідуальні особливості психічного розвитку особистості — шлях до глибшого пізнання психологічних особливостей особистості й ви-користання цих знань у практичній діяльності.
Психологія висуває до методів дослідження психічних явищ певні вимоги:
— психічні явища потрібно вивчати в їх розвитку, взаємозв’язку та взаємозалежності;
— метод психологічного дослідження має бути адекватним пред-метові дослідження, розкривати істотні, а не випадкові, другорядні особливості досліджуваного психологічного процесу, стану чи влас-тивості.
Основним принципом психологічного дослідження є його об'єктивність.Методами, які забезпечують об’єктивність розкриття досліджуваного психічного явища, є спостереження, експерименталь-не дослідження, аналіз продуктів діяльності (навчальної, трудової, спортивної), бесіда, інтерв’ю та ін. Метод самоспостереження, особли-во інтроспективна його форма, не може бути єдиним і вірогідним спо-собом вивчення особливостей психічних процесів, станів і властивос-тей особистості. Самоспостереження легко піддається суб’єктивному тлумаченню психічних явищ, особливо тоді, коли досліджувана особа малорозвинена і не здатна до самоспостереження. Перевірити ж описи психічних переживань, що досліджуються самоспостережен-ням, здебільшого неможливо. Втім, при дослідженні об’єктивними методами самоспостереження може використовуватись у формі словесного звіту піддослідного про те, що і як він переживає під час самоспостереження психічного процесу чи стану. При самоспостереженні особистість одночасно постає як суб’єкт та як об’єкт дослідження, що унеможливлює успішність дослідження. Кращою формою самоспосте-реження є ретроспективне спостереження, засадовим стосовно якого
є згадування про перебіг досліджуваного психічного явища після того, як воно відбулося. Людина може в такий спосіб описати, що вона відчувала у стані радості, суму, страху, як вона запам’ятовувала чи міркувала, розв’язуючи завдання.
Провідним принципом об’єктивних методів у психологічному дослідженні є єдність свідомості та діяльності,опосередкованість пізнання внутрішніх, психічних явищ зовнішнім їх виявленням у вчин-ках, поведінці, мовленні, мімічних рухах, жестах та інших реакціях. Наприклад, закономірності спостереження виявляються у ступені адекватності та швидкості розпізнавання предмета, виокремлення його серед інших об’єктів, знаходження спільного та відмінного в них.
Основні методи психології. Спостереження, експеримент
Спостереженняяк метод об’єктивного дослідження широко за-стосовується у психології, педагогічній практиці, соціологічних дослідженнях.
Об’єктом спостереження є поведінка особистості в найрізноманітніших її зовнішніх виявах, коли реалізуються усвідомлювані та неусвідомлювані внутрішні психічні стани, переживання, прагнення. За особливостями мовлення, виразними рухами — жестами, мімікою, виразами обличчя, пантомімічними актами (позами) тощо — можна виявити й простежити особливості уваги, розуміння змісту висловлювання, емоції та вольові якості, особливості темпераменту і риси характеру. Тому вміле спостереження за поведінкою дитини та дорослого дає можливість з високою вірогідністю робити висновки про їхні внутрішні, духовні особливості.
Спостереження може бути звичайним (бачення, слухання) та інструментальним, коли бачене й почуте в поведінці людини фіксується за допомогою фото-, кіноапарата або магнітофона. Інструментальне спостереження дає можливість документувати все, що спостерігається, а тому й глибше аналізувати, порівнювати.
Психологічне наукове спостереження потрібно відрізняти від побу-тового. Наукове спостереження не обмежується описом зовнішньо виявленого, а проникає в сутність явищ, з’ясовує причини тих чи інших актів поведінки й цим розкриває їх психологічну природу. Щоб навчати й виховувати дитину, потрібно на основі спостереженого розкривати психологічні механізми, спиратися на них у навчально-виховній роботі, розвивати і вдосконалювати їх.
Одноразового спостереження за якимось явищем у поведінці та діяльності особистості недостатньо для того, щоб робити висновки про її психічний склад, розум, почуття, волю, риси характеру, темпера-мент, цілеспрямованість, моральні якості. Для того щоб уникнути ви-падкових суджень, потрібні кількаразові спостереження тих чи інших морально-психологічних особливостей у різних умовах і на різноманітному матеріалі. За одноразовим або випадковим виявленням успіхів не можна судити, скажімо, про здібності особистості, силу її пам’яті чи мислення.
Щоб спостереження набрало наукового характеру, воно має від-повідати певним вимогам:
— бути цілеспрямованим, а не випадковим;
— здійснюватися планомірно й систематично;
— бути забезпеченим достатньою інформацією про спостережува-не явище (якомога більшою кількістю фактів);
— точно фіксувати результати спостереження.
Наукове спостереження висуває певні вимоги й до особистих якос-тей дослідника. Зокрема, він повинен мати такі якості:
• бути об’єктивним при фіксації, словесному описі та класифікації спостережень;
• володіти собою, тобто його настрій та особисті характерологічні якості не повинні впливати на спостереження та позначатися на ньому та висновках;
• не бути тенденційно упередженим в організації спостереження та очікуванні його наслідків, щоб не зробити безпідставних висновків;
• не піддаватися першим враженням про піддослідного;
• не бути поблажливим щодо піддослідного;
• не приписувати піддослідному власних якостей і не пояснювати його поведінку з власної позиції.
Об’єктивність має характеризувати весь процес дослідження й бу-ти визначальним чинником для висновків.
Спостереження потребує чіткості й точності фіксації даних. Для цього використовують певні бланки. Наведемо один з них.