У житті трапляється так, що, прийнявши рішення, людина починає
сумніватися в його правильності й не виконує його. Чим пояснити
виникнення таких суперечностей? Про які особливості волі особистості
це свідчить?
Добре відомо, що коли тому, хто тільки навчається їздити на велосипеді,
сказати, що зараз він упаде, то він справді падає. Які механізми волі ви
являються при цьому?
Іноді дорослі, спілкуючись із дітьми, вживають такі висловлювання:
"У тебе, як завжди, в голові самі тільки дурниці", "Я нічого кращого
від тебе і не чекав". Чи завжди подібні зауваження можуть дати позитив
ний ефект? На формування яких якостей дитини це впливає?
В яких випадках оцінка вчинків людини може стимулювати її волю?
Які прийоми роботи над собою можуть сприяти формуванню вольових
якостей?
Список використаної та рекомендованої літератури ^=^=
Вькоцкий А. Й. Волевая активность школьников й методи ее изучения:
Учеб. пособие. — Челябинск, 1979.
Ковалев А. Г. Личность воспитьівает себя. — М.: Знание, 1983.
Котирло В. К. Развитие волевого поведения дошкольников. — К.: Рад.
шк., 1971.
Ладанов Й. Д. Управление стрессом. — М., 1989.
Немов Р. С. Психология. — М.: Просвещение, 1995.
Общая психология / Под ред. А. В. Петровского. — М.: Просвещение,
1977.
Прохоров А. О. Саморегуляцій психических состояний в учебной й педа-
гогической деятельности // Вопр. психологии. — 1991. — № 4.
Психологія І За ред. Г. С. Костюка. — К.: Рад. шк., 1968.
Селиванов В. П. Воля й ее воспитание. — М.: Знание, 1976.
Сеченов Й. М. Рефлекси головного мозга. — СПб., 1863.
Зкспериментальньїе исследования волевой активности. — Рязань, 1986.