Рефлекторна природа психіки - раздел Психология, ЗАГАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ Відображувальна Діяльність Людини Засадово Зумовлена Рефлекторною Діяльністю...
Відображувальна діяльність людини засадово зумовлена рефлекторною діяльністю мозку. Фундатором вчення про рефлекторну природу психіки є видатний російський фізіолог І. Сєченов (1829-1905). У своїх працях він зазначав, що джерелом психічних актів як відображувальної діяльності є зовнішні подразники, що діють на організм. Ця діяльність виникає у процесі взаємодії індивіда з оточенням, що здійснюється завдяки рефлекторній діяльності мозку. У своїй відомій праці "Рефлекси головного мозку" (1863) І. Сєченов писав, що "всі акти свідомого і несвідомого життя за способом походження є рефлекси", що без зовнішнього чуттєвого подразнення психічна діяльність неможлива.
Вчення І. Сєченова про рефлекторну природу психіки розвинув І. Павлов (1849-1936) у своєму вченні про вищу нервову діяльність.
Теорія рефлекторної діяльності спирається на три основні принципи наукового дослідження:
детермінізму,тобто поштовху, причини будь-якої дії, її ефекту;
аналізу та синтезу,тобто розкладання цілого на частини і потім
складання нового цілого з елементів;
• структурностіта пристосування динаміки до структури.
Засадовим стосовно вчення І. Павлова про вищу нервову діяльність
є матеріалістичне розуміння єдності організму та середовища.В організмі "все із зовнішнього світу", — зазначає І. Павлов. Зв'язок організму з його середовищем здійснює нервова система. Вона є системою відносин, зв'язків. Поведінка організму визначається тими умовами, середовищем, у якому живе й діє жива істота.
У своїх дослідженнях І. Павлов довів, що великі півкулі головного мозку відіграють провідну роль у життєдіяльності всього організму. Кора великих півкуль головного мозку, забезпечуючи потреби організму, разом з найближчими до кори підкорковими нервовими центрами здійснює складну аналітико-синтетичну діяльність. У ній утворюються найскладніші тимчасові нервові зв'язки, за допомогою яких регулюються відносини між організмом та зовнішнім середовищем, а також діяльність самого організму. Цю діяльність великих півкуль головного мозку І. Павлов і називає вищою нервовою діяльністю.
Поведінка живого організму є певною системою реакцій або рефлексів на подразники зовнішнього і внутрішнього середовищ.
Рефлекс— це реакція організму на подразнення, яка здійснюється за допомогою нервової системи. Рефлекторна діяльність — основна форма діяльності нервової системи.
Розрізняють два види рефлексів: безумовні, з якими тварина народжується, та умовні, які виробляються у неї в процесі життя.
Безумовні рефлекси виробилися, закріпилися у процесі тривалого періоду біологічного розвитку живих істот. Вони потрібні тварині з перших днів її життя для забезпечення свого існування. Безумовні рефлекси забезпечують організмові пошук поживи, уникнення шкідливих впливів тощо.
Безумовні рефлекси спричинені безумовними подразненнями, тобто такими, які, діючи на відповідні рецептори — смаковий, дотиковий та інші, викликають відповідні реакції організму. Безумовні рефлекси не зникають і весь час діють при нормальному стані організму. Складна система безумовних рефлексів становить діяльність,яку називають інстинктивною.
Безумовні рефлекси не можуть задовольнити потреб вищих організмів, що живуть у складних умовах. Вони могли б забезпечити потреби організму лише при абсолютній постійності зовнішнього середовища. Але оскільки зовнішнє середовище повсякчас змінюється, то пристосування до нього за допомогою одних лише безумовних рефлексів неможливе. Необхідно доповнити їх тимчасовими зв'язками, які утворюються у тварин та людини у процесі життя.
Основним принципом роботи великих півкуль головного мозку, як довів І. Павлов, є утворення тимчасових нервових зв'язків, або умовних рефлексів. Виконуючи дослідження, він помітив, що за певних умов у тварин виникають рефлекси і за відсутності безумовних подразників (наприклад, іноді слина у собаки починає виділятися при появі людини, яка його годує, хоча в цей момент їжі собаці не дають). Рефлекси в цьому разі виникають під впливом подразників, які І. Павлов назвав умовними. Він показав, що коли на тварину одночасно діють два подразники: один — безумовний, наприклад їжа, і другий — умовний, який сам по собі не викликає рефлексу, наприклад дзвінок, то у головному мозку виникають два збудження — від їжі і від дзвінка. Через те що вони діють одночасно, між збудженими нервовими центрами утворюється замикання, тобто встановлюється нервовий зв'язок. Унаслідок цього зв'язку умовний подразник починає викликати рефлекторну реакцію, як і безумовний.
Зі зміною умов життя змінюються рефлекси. Вони зникають, тобто гальмуються, якщо умовний подразник не підкріплювати безумовним, і поновлюються, якщо умовний подразник знову підкріпити безумовним.
Умовно-рефлекторна діяльність людини— надзвичайно складна, різноманітна й тонка система зв'язків. Нові нервові зв'язки утворюються на грунті не лише безумовних, а й існуючих, раніше утворених умовних зв'язків, які набрали відповідної сили та стійкості. Необхідними умовами утворення умовних рефлексів є оптимальна сила подразника, активність кори великих півкуль головного мозку та підкріплення умовних подразників безумовними. У навчанні такими підкріпленнями є інтерес до знань, допитливість, здивування новизною явищ.
Основними процесами нервової діяльності є збудженнята гальмування.
На кору великих півкуль головного мозку одночасно діє багато різних подразників, але на велику кількість подразників організм не реагує, оскільки збудження, викликані ними, гальмуються.
Гальмування відбувається одночасно зі збудженням. Завдяки гальмуванню цілої низки ділянок кори збудження скеровується в якомусь одному напрямку й зосереджується в певній ділянці кори.
За певних умов збудження та гальмування поширюються, іррадіюють по корі великих півкуль, викликаючи збудження або гальмування інших ділянок кори, чи знову зосереджуються, концентруються в пункті свого виникнення.
Завдяки іррадіації збудження у свідомості виникають різні асоціації — образи, думки, почуття, які або посилюють, або гальмують виконувану діяльність.
У разі концентрації збудження у певній ділянці кори інші її ділянки в цей час гальмуються. Поширення чи зосередження збудження та гальмування здійснюється за законом іррадіації й концентраціїнервових процесів.
Збудження та гальмування взаємодіють. Збудження в певних ділянках кори великих півкуль головного мозку викликає гальмування в інших ділянках і навпаки: гальмування в одних ділянках кори викликає збудження в інших. Таке явище відбувається за законом взаємної індукціїзбудження та гальмування.
Розрізняють індукцію позитивну і негативну.
При позитивній індукції гальмування в певній ділянці кори викликає збудження в інших її ділянках. У цьому разі діяльність організму відбувається в напрямі збудження, посилюється увага до змісту діяльності. При негативній індукції збудження в якійсь ділянці кори викликає гальмування в тих її ділянках, які були до цього діяльними. Негативна індукція спостерігається при відхиленні від основної діяльності й зосередженні на випадкових подразненнях, які гальмують збудження від основного подразнення, тобто відвертається увага від виконуваної діяльності.
Гальмування нервових процесів буває безумовне, або зовнішнє, і умовне, або внутрішнє.
Зовнішнє гальмуваннянастає внаслідок дії сильного стороннього подразника. Вироблений умовний рефлекс, наприклад виділення собакою слини на засвічування електричної лампочки, припиняється, якщо почне діяти сильний звук.
Зовнішнє гальмування є проявом дії негативної індукції. Воно виявляється ще й у вигляді позамежового гальмування, яке виникає тоді, коли сила збудження перевищує можливості працездатності нервової клітини. У цьому разі сила подразника не тільки не викликає посилення реакції, а навпаки, реакція зменшується або зовсім гальмується.
Гальмівні процеси, що виникають у клітині через її перенапруження, оберігають її від руйнування. Тому таке гальмування називають ще захисним.
Внутрішнє гальмуваннятак само зумовлюється зовнішніми обставинами. Одним із проявів умовного, або внутрішнього, гальмування є послаблення тимчасових зв'язків. Воно настає тоді, коли умовний подразник (наприклад, світло), на який вироблено умовний рефлекс, час від часу не підкріплюється безумовним подразником (наприклад, їжею). Утворений зв'язок у цьому разі гальмується, і рефлекс згасає. Якщо умовний подразник знову підкріпити безумовним, то загальмований тимчасовий нервовий зв'язок легко поновлюється, і умовний подразник знову викликає умовний рефлекс. Гальмування тимчасових нервових зв'язків спричинює забування.
Важливим проявом внутрішнього гальмування є диференційне. Якщо з умовних подразників, на які виробився умовний рефлекс, підкріплювати безумовним подразником лише деякі, то умовний рефлекс виникає на ті умовні подразники, які підкріплювалися безумовним. А збудження від інших подразників, що не підкріплюються, гальмуються, і умовний рефлекс на них не виявляється. Так, якщо вироблено умовний рефлекс на звук, але підкріплюється звук лише певної висоти чи інтенсивності, то й умовний рефлекс далі виникатиме лише на звук тієї висоти чи інтенсивності, яка підкріплювалася. Відбувається диференціювання подразнень. Організм точно відрізняє дійові, тобто підкріплювані подразники, від недійових, що не підкріплюються безумовним подразником. Дослідженнями встановлено, що собака, наприклад, може диференціювати звукові подразники з точністю до 1/8 тону. Диференційне гальмування сприяє уточненню та розрізненню виправданих життям подразників від невиправданих. Це яскраво виявляється в навчально-виховній діяльності. Розрізнення, уточнення та засвоєння знань або актів поведінки ефективні тоді, коли істотні властивості в них тими чи іншими засобами підкріплюються, а неістотні — гальмуються.
Поряд із замикальноюфункцією великі півкулі головного мозку виконують також аналітико-синтетичні.
Взаємодіючи із середовищем, організм відповідає не на всі подразнення, що надходять до мозку, а лише на ті, які слугують задоволенню його потреб. Розрізняючи подразники, мозок на одні з них відповідає, а на інші не відповідає. Так аналізуються предмети зовнішнього світу.
Найпростіший,елементарний аналізвиконують і нижчі відділи центральної нервової системи. Вищий аналіз,який є засадовим щодо актів поведінки, здійснюється за допомогою кори великих півкуль головного мозку. Суть роботи кори полягає в аналізі та синтезі подразнень, що доходять до неї.
Аналітична діяльність відбувається за допомогою спеціальних механізмів, які І. Павлов назвав аналізаторами. Вони виникли й розвинулись у процесі біологічного розвитку тварин внаслідок їх пристосування до умов життя, до різних видів енергії зовнішнього світу, що впливали на організм, — світлової, звукової, хімічної, механічної, температурної тощо.
Великі півкулі є грандіозним аналізатором як зовнішнього, так і внутрішнього світу організму.
Аналізатори здійснюють аналітичну діяльність у зв'язку з гальмівними процесами в корі великих півкуль головного мозку. Одні подразнення чи комплекси подразнень серед тих, що надходять до кори великих півкуль, виокремлюються, тобто викликають там збудження, і на них тварина реагує, відповідає. Інші ж подразнення гальмуються, і на них тварина не відповідає. Аналіз має підґрунтя, з одного боку, в аналізаторній здатності рецепторів, периферійних закінчень, а з іншого — у процесі гальмування, що розвивається в корі великих півкуль головного мозку і відокремлює те, що не відповідає дійсності, від того, що відповідає дійсності. Процес гальмування сприяє вдосконаленню коригування аналітичної діяльності великих півкуль головного мозку.
Одночасно з аналізом великі півкулі головного мозку здійснюють синтез, сутність якого полягає в замиканні нервових зв'язків.
Синтетична діяльність великих півкуль буває дуже складною. Утворюються цілі ланцюги й системи тимчасових зв'язків. Процеси, які у психології називають асоціаціями, є не що інше, як утворення тимчасових зв'язків, тобто акти синтезу. Мислення є асоціацією: спочатку елементарною, а потім — ланцюгами асоціацій; проте кожна перша асоціація є моментом народження думки.
Для того щоб успішно орієнтуватися в оточенні, тварина неодмінно повинна аналізувати й синтезувати його. Пізнавальні процеси, мислення — це складна аналітико-синтетична діяльність кори великих півкуль головного мозку.Специфічно людське мислення виникає на грунті складнішої аналітико-синтетичної діяльності кори великих півкуль на основі мови.
Діяльність великих півкуль головного мозку — це сигнальна діяльність. Великі півкулі головного мозку завжди реагують на різноманітні подразники, які сигналізують про те, що має для життя організму важливе значення. Наприклад, світло або звук можуть сигналізувати живій істоті про наявність їжі, небезпеку тощо.
Сигнали, які викликають предмети, та їх властивості або явища природи, становлять собою першу сигнальну систему,що властива і тваринам, і людині. Перша сигнальна система — це фізіологічне підґрунтя відчуттів, сприймань, уявлень. Дійсність для тварин сигналізується майже виключно подразненнями, які безпосередньо надходять до спеціальних клітин зорових, слухових та інших рецепторів організму, та їх відображеннями у великих півкулях.
Вища нервова діяльність людини як суспільної істоти якісно відрізняється від вищої нервової діяльності тварин. У процесі праці, у суспільному житті люди виробили звукову мову як засіб зв'язку, засіб взаємного спілкування.
Мовна функція внесла новий принцип у діяльність великих півкуль. Слово у житті людини стало своєрідним сигналом. Воно є другою,специфічно людською сигнальною системоюдійсності. Кожне слово як назва предмета, властивості чи дії замінює відповідний перший сигнал, тобто сигналізує перші сигнали.
Якщо відчуття та сприймання предметів і явищ навколишнього світу є для людини першими, конкретними сигналами дійсності, то мова, насамперед кінестезичні подразнення, що йдуть до кори головного мозку від мовних органів, — це другі сигнали, сигнали сигналів.
Слово завдяки попередньому життю дорослої людини пов'язане з усіма зовнішніми та внутрішніми подразненнями, що надходять до великих півкуль. Воно їх сигналізує, замінює і тому може викликати всі ті дії, реакції, що їх викликають конкретні подразнення.
Друга сигнальна система виникає на основі першої і без неї існувати не може. Вона діє лише у зв'язку з першою сигнальною системою, вступаючи з нею в найскладніші взаємозв'язки.
Друга сигнальна система у взаємодії з першою є фізіологічним підґрунтям вищого, абстрактного мислення людини та її свідомості, засобом пізнання самої себе. Фізіологічним підґрунтям низки інших психологічних процесів (сприймання, пам'ять, уява, утворення навичок тощо) також є взаємодія першої та другої сигнальних систем. Участь другої сигнальної системи в цих психологічних процесах робить їх свідомими.
Великі півкулі головного мозку — надзвичайно складна динамічна система. У процесі діяльності постійно утворюються нові й нові умовні зв'язки. Вони об'єднуються в певні системи. Системність зв'язків забезпечує успішну діяльність тварини та людини. Процеси, які відбуваються у великих півкулях головного мозку, постійно прагнуть до об'єднання, стереотипної об'єднувальної діяльності. Безліч подразнень, що надходять до великих півкуль як ззовні, так і зсередини організму, стикаються, взаємодіють, систематизуються й завершуються динамічним стереотипом.
Динамічний стереотип потрібний для успішної взаємодії організму із середовищем. Повторення однакових рухів і дій, однакових актів поведінки, схожих реакцій організму забезпечує йому успішну діяльність, задоволення потреб.
Відомо, що людина звикає до певного способу дій, виробляє певний спосіб сприймання, запам'ятовування, мислення. Автоматизуючи свої дії, вона виробляє навички та звички, які полегшують свідомо спрямовану діяльність. Провідну роль у цьому відіграють динамічні стереотипи.
У процесі діяльності постійно утворюються нові динамічні стереотипи. Старі ж динамічні стереотипи не зникають, вони взаємодіють з новоутворюваними, сприяють їх утворенню або, навпаки, перешкоджають цьому, внаслідок чого успішне утворення нових стереотипів гальмується.
Вироблення й перебудова динамічного стереотипу потребують великої роботи нервової системи. Ця робота може займати багато часу й залежить від складності виконуваної діяльності, а також від індивідуальних особливостей та стану тварини чи людини.
Вироблення й підтримка динамічного стереотипу завжди пов'язуються з певними переживаннями.
Нервові процеси, що відображаються у великих півкулях головного мозку при встановленні й підтримуванні динамічного стереотипу, є підґрунтям почуттів і зумовлюють характер та інтенсивність почуттів. Фізіологічним підґрунтям почуттів труднощів, бадьорості і стомленості, задоволення і засмученості, радості й відчаю тощо є зміни, порушення старого динамічного стереотипу чи складність встановлення нового.
Динамічний стереотип краще утворюється тоді, коли подразники діють у певній системі, певній послідовності та певному порядку. Підтримується динамічний стереотип додержанням певного зовнішнього порядку, системи та режиму діяльності.
Все темы данного раздела:
ПЕРЕДМОВА
Створюючи цей посібник, автори прагнули дещо по-новому виокремити структурні блоки теоретичного матеріалу, що сприятиме кращому формуванню у студентів поглибленого розуміння логічного змісту курсу
Предметом психології є закономірності розвитку і проявів психічних явищ та їх механізми.
Термін "психологія"походить від грецьк. рзуспе' — душа і 1о'§оз — слово, вчення, що означає "наука про душу".Психічне життя людини складне й ма
Психіка і свідомість
У процесі еволюції живих істот психіка як відображення об'єктивної дійсності в мозку розвивалася залежно від умов життя того чи іншого виду живих істот, набувала дедалі складніших форм. Найвищим
Основні галузі психологічних знань
Із розвитком психології як науки, з використанням психологічних знань у найрізноманітніших сферах людської діяльності певні галузі цих знань поступово виокремились і стали самостійними.
Ро
Основні галузі психологічних знань
Із розвитком психології як науки, з використанням психологічних знань у найрізноманітніших сферах людської діяльності певні галузі цих знань поступово виокремились і стали самостійними.
Ро
Основні напрями в сучасній психології
Останні два сторіччя розвиток психології тісно пов'язаний з досягненнями філософської думки та успіхами природничих наук.
Матеріалістична інтерпретація природи та сутності психічних явищ
Запитання для самостійної роботи
Що є предметом психології? Які основні групи психічних явищ вона вивчає?
Які основні завдання стоять перед сучасною психологією?
Назвіть основні принципи наукового вивчення пс
Основні вимоги до методів психології
Психологія як наука має певні предмет і методививчення психічних явищ. Знання методів і вміння за їх допомогою вивчати вікові та індивідуальні особливості психічного розвитку особи
Основні методи психології. Спостереження, експеримент
Спостереженняяк метод об'єктивного дослідження широко застосовується у психології, педагогічній практиці, соціологічних дослідженнях.
Об'єктом спостереження є поведінка
Бланк для фіксації результатів спостереження
Дата спостереження
За яких умов здійснювалось спостереження
Що
спостерігалося
Що виявлено у процесі спостереження
Додаткові методи: тест, опитування, бесіда, аналіз продуктів діяльності, узагальнення незалежних характеристик, самооцінка
Як додатковий метод у психологічному дослідженні використовують тести.
Тест— це проба, іспит, один із способів психологічної діагностики рівня розвитку психічних процесі
Кількісний та якісний аналізи дослідження психічних явищ
За допомогою кількісного та якісного аналізів так само можна вивчати особистість. Кількісний, або варіаційно-статистичний, аналіз
полягає в обчисленні коефіцієнтів правиль
МЕТОДИ ПСИХОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
Основні:
спостереження
експеримент
Різновиди експерименту:
лабораторний
природний
Додаткові
Список використаної та рекомендованої літератури
Айзенк Г. Проверьте ваши способности. — М.: Мир, 1972.
Асеев В. Г. Возрастная психология: Учеб. пособие. — Иркутск, 1989.
Блейхер В. М., БурлачукЛ. Ф. Психоло
Виникнення та розвиток психіки
Виникнення та розвиток психіки — одне з найскладніших питань. Наукове пояснення цього питання розвинулося на основі досягнень біологічної та історичної наук. На певному етапі розвитку природи завдя
Розвиток механізмів психічної діяльності
Матеріальним субстратом психіки є нервова система та її периферійні органи — рецептори.Ці механізми психіки є результатом тривалого процесу взаємодії живих організмів з їх середов
Розвиток психіки на різних етапах еволюції тваринного світу
Характерною ознакою психічної реакції є чутливість організму до індиферентних подразників, які за певних умов (збіг їх з біологічно важливими подразниками) сигналізують про можливість або необхідн
Виникнення та історичний розвиток людської свідомості
З розвитком наук, особливо історії та біології, поступово формувалися погляди на походження людини та її свідомість.
Найважливішою передумовою для виникнення людської свідомості
Завдання та проблемні ситуації
Чому елементарну чутливість вважають початковою формою власне психіки, а подразливість — лише актом відображення?
Чому павук, посаджений у банку разом з мухою, не "впізнає" ї
ПСИХОЛОГІЯ ОСОБИСТОСТІ
Поняття про особистість та її структуру
Особистість — це конкретний людський індивід з індивідуально виявленими своєрідними розумовими, емоційними, вольовими та фізичними властивостями. Ос
Активність особистості та її джерела
Активністьживих істот — один з основних і необхідних проявів життя, внутрішня спонукальна сила, спрямована на задоволення потреб організму. Проте активність людини докорінно відрі
Розвиток і виховання особистості
Проблема розвитку та виховання особистості належить до найактуальніших соціальних аспектів суспільного життя і завжди потребує глибокого наукового обгрунтування психологічної сутності чинників ць
Запитання для самостійної роботи
Назвіть основні ознаки особистості.
У чому виявляється суспільна сутність особистості?
Що в особистості зумовлене її біологічною природою?
Як виявляється біологічне в жит
Список використаної та рекомендованої літератури
Ананьев Б. Г. Человек как предмет познания. — Л.: Изд-во ЛГУ, 1968.
Андреева Г. М. Социальная психология. — М.: Изд-во МГУ, 1988.
Асмолов А. Г. Историко-зволю
Поняття про групи
Людина живе, розвивається і діє у групі. У колективі й під його впливом відбувається становлення особистості — складається її спрямованість, формуються суспільна активність, воля, створюються умо
Міжособистісні стосунки у групі
Важливим аспектом у життєдіяльності колективу, знання якого має важливе практичне значення для кожного, хто працює з людьми, є міжособистісні стосунки у групі. Ці стосунки неминуче виникають між чл
Психологічна сумісність і конфлікт у міжособистісних стосунках
Міжособистісні стосунки складаються в реальних умовах життя та діяльності людей, у процесі їх взаємодії. На тому, як розвиваються стосунки, істотно позначаються різні об'єктивні чинники, що визнач
Запитання для самостійної роботи
1 . За якими ознаками поділяються групи?
Яка група може стати для особистості референтною?
Які ознаки мають групи різного ступеня організації?
Назвіть істотні ознаки коле
Завдання та проблемні ситуації
Чи може офіційна зміна статусу члена групи вплинути на його не офіційний статус?
Чи може особистість здобути в колективі статус, що не відповідає кри теріям її реальної цінності
Поняття про діяльність
Живим істотам від природи властива активність, яка забезпечує життєво важливі зв'язки організму із середовищем. Джерелом активності живих істот є потреби, що спонукають її до відповідних реакцій,
Мета і мотиви діяльності
Мета— це те, до чого прагне людина, для чого вона працює, за що бореться, чого хоче досягти у своїй діяльності. Без мети не може бути свідомої діяльності.
Цілі людської ді
Структура діяльності
В усіх різновидах діяльності люди користуються рухами природженими(безумовно-рефлекторними) та набутими(умовно-рефлекторними). Безумовно-рефлекторні рухи у проце
Засоби діяльності, процес їх засвоєння
Поняття про вміння.Успіх будь-якої діяльності залежить від уміння її виконувати. Це стосується будь-якої виробничої, педагогічної, спортивної діяльності, писання, читання, гри на
Перенесення та інтерференція навичок
Навички, що набуваються, певною мірою спираються на раніше сформовані навички. Це означає, що новоутворювані динамічні стереотипи нашаровуються в корі великих півкуль головного мозку на раніше сфо
Основні різновиди діяльності
Людська діяльність різноманітна й багатогранна. Залежно від мети, змісту та форм розрізняють три основні різновиди діяльності: гру, навчання та працю. Людині незалежно від віку властиві всі три рі
Творча діяльність
Будь-яка фізична і розумова праця за певних суспільних умов може стати творчою діяльністю.
У різних видах праці творчість має певні особливості, що зумовлюються змістом і
Запитання для самостійної роботи
1 . Чим зумовлена активність біологічних індивідів?
Що характеризує поведінку тварин як специфічну форму активності?
Що характеризує діяльність як специфічну форму людської активн
Завдання та проблемні ситуації
1. У наведених далі прикладах визначіть, що належить до руху, а що — до дії:
а) щоб зупинити машину, водій зменшує газ, вимикає зчеплення і натис кає на педаль гальма;
б) щоб
Поняття про мову та її функції
Найзагальнішими та найнеобхіднішими умовами продуктивної психічної діяльності особистості є мова і мовлення, спілкування та увага.
З одного боку, вони пронизують усе психі
Фізіологічні механізми мовної діяльності
Фізіологічним підґрунтям мовлення є умовно-рефлекторна діяльність кори великих півкуль головного мозку, подразниками для якої є слова, "сигнали сигналів" (І. Павлов), що замінюють безпос
Різновиди мовлення
Прояви мовної діяльності неоднорідні, їх можна поділити та класифікувати на певні різновиди за різними ознаками.
Усне мовлення.Це основний різновид мовлення, яке є звучни
Запитання для самостійної роботи
1 . Що таке мова та які її основні елементи?
Перелічіть основні функції мови.
У чому полягає особливість мовлення як процесу та які є його різновиди?
Що є підставою поділ
Завдання та проблемні ситуації
У визначенні мовлення завжди вказується на функцію спілкування. А як це узгоджується з тим, що мовлення може бути і внутрішнім (подумки)? Що являє собою мова як суспільно-історичне явище? Які науки
Поняття про спілкування
Спілкуванняє важливою духовною потребою особистості як суспільної істоти. Потреба людини у спілкуванні зумовлена суспільним способом її буття та необхідністю взаємодії у процесі ді
Засоби спілкування
Передавання інформації у процесі спілкування забезпечується за допомогою мови як основного, специфічно людського знаряддя спілкування, а також немовними засобами.
Мова як засіб с
Функції спілкування
Спілкування — це багатоплановий процес, в якому можна виокремити такі основні функції: комунікативну, інтерактивну та перцеп-тивну.
Комунікативна функція— це різні форми
Різновиди спілкування
Спілкування як соціальне явище охоплює всі сфери суспільного буття та діяльності людей і може бути охарактеризоване за різними параметрами, а саме: залежно від контингенту учасників, тривалості ст
Запитання для самостійної роботи
Чим зумовлюється потреба у спілкуванні між людьми?
Яку роль відіграє спілкування у суспільному житті?
У чому полягає соціальна сутність спілкування?
Яка роль у спілкуванн
Завдання та проблемні ситуації
За яких умов обмін інформацією набирає характеру спілкування? Які причини можуть зашкодити цьому процесові?
Спілкуючись, співрозмовники іноді не можуть дійти спільної думки що до
Список використаної та рекомендованої літератури
Бодалев А. А. Восприятие человека человеком. — М.: Изд-во МГУ, 1982.
Егидес А. П. Психологическая концепция конфликтного общения // Пси- хол. журн. — 1984. — Т. 5. — № 5.
Поняття про увагу
Особистість, перебуваючи у бадьорому стані, активно, по-дійовому ставиться до предметів та явищ навколишньої дійсності, до власних переживань: щось сприймає, запам'ятовує, пригадує, про щось дума
Фізіологічне підґрунтя уваги
Увага, як показали дослідження, детермінується співвідношенням збуджень у корі великих півкуль головного мозку, викликаних подразниками, що діють на чуттєву сферу організму, та внутрішніми установ
Різновиди і форми уваги
У психології розрізняють увагу мимовільну, довільну та після-довільну. Усі різновиди уваги тісно взаємопов'язані і за певних умов переходять один в один.
Мимовільна увагав
Властивості уваги
В увазі виокремлюють такі її характерні властивості: зосередженість, або концентрацію уваги, стійкість, переключення, розподіл та обсяг. Ці властивості є основною передумовою продуктивності праці
Запитання для самостійної роботи
1 . У чому виявляється увага?
Охарактеризуйте фізіологічний механізм уваги.
Що таке осередок оптимального збудження?
Що таке домінанта?
Що є джерелом уваги особи
Завдання та проблемні ситуації
Які об'єктивні та суб'єктивні чинники можуть позитивно впливати на прояви уваги особистості?
Які об'єктивні та суб'єктивні чинники можуть негативно впливати на прояви уваги особист
Загальна характеристика пізнавальних процесів. Поняття про відчуття
Пізнавальна діяльність— це процес відображення в мозку людини предметів та явищ дійсності.
Відображення реальності в людській свідомості може відбуватися на рівні
Фізіологічне підґрунтя відчуттів
Вчення про вищу нервову діяльність розкриває науково-природничі підвалини відчуттів. І. Сєченов та І. Павлов своїми дослідженнями показали, що відчуття — це своєрідні рефлекторні дії, фізіологічни
Класифікація і різновиди відчуттів
Існують різні класифікації органів відчуттів і чутливості організму до подразників, що надходять до аналізаторів із зовнішнього світу або зсередини організму. Залежно від міри контакту органів чутт
Основні властивості відчуттів
Кожне відчуття виникає й розвивається за певними закономірностями. Проте всі відчуття мають багато спільного — якість, інтенсивність і тривалість.Відмітні особливості відчуттів —
Відчуття і діяльність
Чутливість аналізаторів людини до дії подразників зумовлена їх психофізіологічними характеристиками, особливостями структури, будови та життєвих функцій. Проте відображувальні можливості аналізатор
Запитання для самостійної роботи
1 . Чому психічний процес "відчуття" належить до чуттєвого пізнання?
У чому полягає особливість відчуттів як чуттєвої форми відображення дійсності?
За якими принципа
Завдання та проблемні ситуації
Поясніть, чому відчуття є генетичне первинною формою відображення дійсності.
У чому виявляється і чим зумовлюється суб'єктивний характер відчуттів?
Чим можна пояснити в кожному к
Різновиди сприймань
У чуттєвому пізнанні відчуття та сприймання виявляються в єдності. Сприймань поза відчуттями не буває. Розрізняють сприймання за сенсорними особливостями (зорові, слухові, нюхові, дотикові, смаков
Властивості сприймань
Важливою умовою успішного сприймання об'єктів дійсності є його вибірковість.Вибірковість предмета сприймання зумовлюється потребами та інтересами людини, необхідністю у знаннях, п
Спостереження і спостережливість
Важливими умовами адекватного сприймання є спостереження і спостережливість.Вони яскраво виявляються при довільному цілеспрямованому сприйманні. Спостереження найбільше відрізняє
Запитання для самостійної роботи
Який психічний процес називається сприйманням?
У чому полягає спільне та відмінне між сприйманням і відчуттям?
Охарактеризуйте загальні властивості сприймань.
Що таке стр
Завдання та проблемні ситуації
Чому сприймання не можна звести до простої суми відчуттів? Як слід розуміти твердження, що сприймання — це результат складної аналіти- ко-синтетичної діяльності?
Поясніть, яку роль
Поняття про мислення. Соціальна природа мислення
Пізнавальна діяльність людини починається з відчуттів і сприймань. Відображуючи дійсність на чуттєвому рівні за участю аналізаторів, людина одержує різнобічну інформацію про зовнішні властивості
Розумові дії та операції мислення
Щоб зрозуміти певний об'єкт, треба знати факти, що його характеризують. Перехід від фактів до розкриття їх сутності, до узагальнюючих висновків відбувається за допомогою розумових і практичних ді
Форми мислення
Результати процесу мислення (думки) існують у формі суджень, міркувань, умовиводів і понять.
Судження— це форма уявного відображення об'єктивної дійсності, яка полягає в т
Процес розуміння
Результатом розумової діяльності є розуміння людиною предметів та явищ об'єктивної дійсності. Розуміння— це складна аналітико-синтетична діяльність мозку, спрямована на розкриття в
Процес розуміння
Результатом розумової діяльності є розуміння людиною предметів та явищ об'єктивної дійсності. Розуміння— це складна аналітико-синтетична діяльність мозку, спрямована на розкриття в
Різновиди мислення
Об'єктом розумової діяльності людини є пізнавальні завдання, які мають різне змістове підґрунтя і зумовлюють різне співвідношення
предметно-дійових, перцептивно-образних та поняттєвих к
Індивідуальні особливості мислення
Розумова діяльність різних людей, підлягаючи загальним психологічним закономірностям, водночас характеризується індивідуальними особливостями.Відмітності в розумовій діяльності в
Запитання для самостійної роботи
1 . У чому полягають специфічні особливості мислення як вищої форми пізнавальної діяльності?
У чому виявляється істотна відмінність абстрактного пізнання дійсності від чуттєвого?
Завдання та проблемні ситуації
У чому виявляється принципова відмінність мислення людини та "мислен ня машини"? Наведіть аргументи, які б переконливо доводили таку відмінність.
У чому полягають відмін
Поняття про уяву
Відображаючи об'єктивну дійсність, людина не лише сприймає те, що на неї діє в певний момент, чи уявляє те, що на неї діяло раніше. Життя потребує від людини створення образів і таких об'єктів, яки
Поняття про уяву
Відображаючи об'єктивну дійсність, людина не лише сприймає те, що на неї діє в певний момент, чи уявляє те, що на неї діяло раніше. Життя потребує від людини створення образів і таких об'єктів, яки
Поняття про уяву
Відображаючи об'єктивну дійсність, людина не лише сприймає те, що на неї діє в певний момент, чи уявляє те, що на неї діяло раніше. Життя потребує від людини створення образів і таких об'єктів, яки
Фізіологічне підґрунтя уяви. Уява і органічні процеси
Як і всі інші психічні процеси, уява — це функція кори великих півкуль головного мозку. Фізіологічним підґрунтям уяви є утворення нових сполучень тих нервових зв'язків, які виникали раніше у проце
Процес створення образів уяви
Створення людиною образів нових об'єктів зумовлене потребами її життя та діяльності. Залежно від завдань, що постають перед нею, активізуються певні сліди попередніх вражень і утворюються нові ком
Різновиди уяви
Діяльність уяви може бути охарактеризована залежно від участі в цьому процесі спеціальної вольової регуляції, від характеру діяльності людини та змісту створюваних образів.
Залежно від уч
Уява і особистість
Діяльність уяви залежить від загальної спрямованості особистості, від психічного життя людини взагалі. Особлива роль у створенні образів уяви належить інтересам, потребам, світоглядові особистості
Завдання та проблемні ситуації
Поясніть, у чому полягають основні відмінності уяви від уявлень пам'яті. За якими ознаками це можна встановити?
Визначіть, які прийоми створення образів уяви використано: винахідни
Завдання та проблемні ситуації
Поясніть, у чому полягають основні відмінності уяви від уявлень пам'яті. За якими ознаками це можна встановити?
Визначіть, які прийоми створення образів уяви використано: винахідни
Завдання та проблемні ситуації
Поясніть, у чому полягають основні відмінності уяви від уявлень пам'яті. За якими ознаками це можна встановити?
Визначіть, які прийоми створення образів уяви використано: винахідни
Завдання та проблемні ситуації
Поясніть, у чому полягають основні відмінності уяви від уявлень пам'яті. За якими ознаками це можна встановити?
Визначіть, які прийоми створення образів уяви використано: винахідни
Завдання та проблемні ситуації
Поясніть, у чому полягають основні відмінності уяви від уявлень пам'яті. За якими ознаками це можна встановити?
Визначіть, які прийоми створення образів уяви використано: винахідни
Відтворення та його різновиди
Відтворення— один з основних процесів пам'яті. Воно є показником міцності запам'ятовування і разом з тим наслідком цих процесів.
Засадовою стосовно відтворення є активіза
Забування та його причини
Усе, що людина запам'ятовує, з часом поступово забувається. Забування— процес, протилежний запам'ятовуванню. Забування виявляється в тому, що втрачається чіткість запам'ятованого
Забування та його причини
Усе, що людина запам'ятовує, з часом поступово забувається. Забування— процес, протилежний запам'ятовуванню. Забування виявляється в тому, що втрачається чіткість запам'ятованого
Забування та його причини
Усе, що людина запам'ятовує, з часом поступово забувається. Забування— процес, протилежний запам'ятовуванню. Забування виявляється в тому, що втрачається чіткість запам'ятованого
Запитання для самостійної роботи
Охарактеризуйте найважливіші особливості пам'яті як пізнавального процесу.
Роль пам'яті у психічному житті людини.
Природа асоціацій та їх значення у процесах пам'яті.
Завдання та проблемні ситуації
З досвіду відомо, що, хвилюючись, людина може забувати раніше за- пам'ятоване. Яке фізіологічне пояснення можна дати цьому явищу?
Багато людей для кращого запам'ятовування вдаються до
Поняття про емоції і почуття
Діяльність людини, її поведінка завжди викликають позитивнеабо негативнеставлення до неї. Ставлення до дійсності відображується в мозку й переживається як задоволе
Фізіологічне підґрунтя емоцій і почуттів
Емоції та почуття становлять складну реакцію організму, в якій беруть участь майже всі відділи нервової системи. Природа емоцій і почуттів, як і решти психічних процесів, рефлекторна. Фізіологічним
Вираження емоцій і почуттів
Переживання емоційних станів — радості, любові, дружби, симпатії, прихильності або болю, суму, страху, ненависті, презирства, огиди тощо — завжди супроводжуються відповідними зовнішніми аб
Форми переживання емоцій і почуттів
Емоційні стани та форми їх виявлення детермінуються переважно соціальними чинниками, але не можна ігнорувати у з'ясуванні їхньої природи й деяких природжених особливостей людини. Багатство емоційни
Вищі почуття
В емоційній сфері людини особливе місце посідають виші почуття.Вони є відображенням переживань ставлення до явищ соціальної дійсності. За змістом вищі почуття поділяють на моральні
Запитання для самостійної роботи
Як відбувається відображення дійсності у почуттях і чим воно відрізняється від відображення у пізнавальних процесах?
У чому полягає відмінність емоцій від почуттів?
За якими о
Завдання та проблемні ситуації
Чим можна пояснити, що тривале розлучення близьких людей завжди супроводжується стійкими негативними переживаннями?
Чим можна пояснити, що іноді характер емоційних реакцій неадекватний
Воля — психічний процес свідомої та цілеспрямованої регуляції людиною своєї діяльності та поведінки з метою досягнення поставлених цілей.
У вольових діях людина здійснює власну свідому мету. Свідома діяльність — це довільна діяльність.Довшьне напруження фізичних сил, довшьне сприймання, запам'ятовування, довшьна уваг
Довільні дії та їх особливості
У вольовій діяльності розрізняють дії довільні та мимовільні.
Мимовільними діяминазиваються неусвідомлювані дії та рухи. Це насамперед безумовно-рефлекторні рухи, які викл
Аналіз складної вольової дії
Вольові дії людини визначаються свідомо поставленою метою.Діючи, людина ставить перед собою завдання, планує їх виконання, добирає засоби, за допомогою яких вони здійснюються. Щоб
Основні якості волі
Однією з найважливіших вольових якостей особистості є цілеспрямованість.Вона визначається принциповістю та переконанням людини і виявляється у глибокому усвідомленні нею своїх за
Безвілля, його причини і переборення
Безвіллябільшою чи меншою мірою виявляється в різних фізичних і розумових діях. Характерними його особливостями є зниження загальної активності, психічна млявість, вагання там, де
Уу^і> Запитання для самостійної роботи
У чому виявляються основні функції волі?
У чому полягає істотна відмінність довільної дії від мимовільної?
Що таке вольове зусилля і що його викликає?
Що таке сила волі і
Завдання та проблемні ситуації
У житті трапляється так, що, прийнявши рішення, людина починає сумніватися в його правильності й не виконує його. Чим пояснити виникнення таких суперечностей? Про які особливості волі особи
Поняття про темперамент
На тлі загальнолюдських фізичних і психічних особливостей у кожної людини помітно виокремлюються індивідуальні особливості,які позначаються на її житті, поведінці, діяльності.
Типи темпераментів
У сучасній психології користуються гіппократовою класифікацією типів темпераментів: сангвінік, холерик, флегматик і меланхолік.Кожному з цих типів властиві своєрідні психологічні
Основні властивості темпераменту
Темперамент як динамічна характеристика психічної діяльності особистості має певні властивості, які позитивно або негативно позначаються на його проявах. Розрізняють такі основні властивості темпе
Слабкий тип.
Окреслену типологію нервової системи І. Павлов пов'язував з темпераментом. Користуючись термінологією темпераментів Гіппократа, він писав, що сангвінік— палкий, врівноважений, про
Роль темпераменту в діяльності людини
Діяльність — трудова, навчальна, ігрова — висуває вимоги не лише до знань і рівня розумового та емоційно-вольового розвитку особистості, а й до типологічних особливостей нервової системи, а отже
Запитання для самостійної роботи
Якими властивостями перебігу психічної діяльності характеризується темперамент?
Які поєднання властивостей вищої нервової діяльності І. Павлов зро бив засадовими стосовно поділу т
Завдання та проблемні ситуації
Чи можна зробити висновок про темперамент особистості за яскрави ми, але епізодичними проявами її поведінки? В яких життєвих ситуаціях темперамент розкривається найповніше?
Залежн
Поняття про здібності
Серед істотних властивостей людини є її здібності.Здібності та діяльність, особливо праця, органічно взаємопов'язані. Людські здібності виникли й розвинулись у процесі праці. І в д
І Структура здібностей
Кожна здібність (наприклад, до малювання, музики, техніки, науки тощо) — це синтетична властивість людини, яка охоплює цілу низку загальних і часткових властивостейу певному їх по
Різновиди здібностей
Здібності виявляються в усіх сферах діяльності людини. Вони поділяються на певні види за змістом і характером діяльності. Так, виокремлюють здібності до навчання, малювання, музики, спорту, науки
Та їх природні передумови
Спостереження за діяльністю людей показує, що у їхніх здібностях є певні відмінності. Здібності — це загальнолюдські властивості. Людина може те, чого не зможе найбільш організована тварина. Разо
Запитання для самостійної роботи
У чому виявляються здібності особистості?
Які основні компоненти здібностей?
Як взаємопов'язані здібності та задатки?
Які психічні властивості людини сприяють розвитку зд
Завдання та проблемні ситуації
1. Доведіть, що здібності як властивість особистості є продукт суспільного розвитку.
Чому не можна розглядати високий рівень розвитку знань, умінь і на вичок особистості як на
Поняття про характер
Кожній людині крім динамічного боку дій, що виявляється в темпераменті, властиві істотні особливості, які позначаються на її діяльності та поведінці. Про одних говорять, що вони працьовиті, дисц
Структура характеру
Характер як одна з істотних особливостей психічного складу особистості є цілісним утворенням, що характеризує людське "Я" як єдине ціле. Розуміння характеру як єдності його рис не виключ
Основні риси типового характеру
Носієм характеру є людина. Риси її характеру позначаються на діяльності, стосунках, способах дії в найширшому їх розумінні — в сім'ї, трудовому колективі, в управлінні виробництвом, державою.
Природа характеру
Психічні властивості людини — це особливий прояв вищої нервової діяльності, підґрунтям якої є природжені особливості нервової системи, своєрідні сполучення яких (сила, врівноваженість, рухливість
Формування характеру
Формування характеру— це процес становлення стійких психологічних утворень особистості під впливом об'єктивних і спеціально створених для цього умов, коли її дії та вчинки в резул
Запитання для самостійної роботи
1 . Які риси особистості поєднує в собі характер?
В яких проявах ставлення найповніше виявляється характер особистості?
Які компоненти можна виокремити в структурі характеру?
Завдання та проблемні ситуації
У чому може виявлятися вплив характеру на темперамент? В якому на прямі та за яких умов цей вплив може відбуватися?
Які риси поведінки людини свідчать про силу її характеру? Якими є п
ПІЗНАВАЛЬНІ ПСИХІЧНІ ПРОЦЕСИ 130
Розділ 10. Відчуття 130
10.1. Загальна характеристика пізнавальних процесів.
Поняття про відчуття 130
Фізіологічне підґрунтя відчуттів 132
ОСОБИСТОСТІ 219
Розділ 17. Темперамент 219
Поняття про темперамент 219
Типи темпераментів 222
Основні властивості темпераменту 223
Фізіологічне підґрунтя
Новости и инфо для студентов