З досвіду відомо, що, хвилюючись, людина може забувати раніше за-
пам'ятоване. Яке фізіологічне пояснення можна дати цьому явищу?
Багато людей для кращого запам'ятовування вдаються до коротких за-
нотувань. Чому такий прийом сприяє кращому запам'ятовуванню ма
теріалу?
В одному експерименті піддослідним запропонували розв'язати п'ять
завдань. В іншому дослідженні через 15 хвилин їм же було потрібно
скласти п'ять аналогічних завдань. Після цього на вимогу експеримен
татора вони повинні були відтворити числа з усіх десяти завдань. В яко
му випадку піддослідні краще запам'ятали цифри і чому?
Іноді тривала робота щодо запам'ятовування навчального матеріалу
виявляється неефективною. Чим пояснити, що, по-перше, матеріал пога
но запам'ятовується, по-друге, створюється ілюзія його запам'ятову
вання?
Як психологічно та фізіологічне обгрунтувати положення К. Ушинсько-
го про те, що "погана пам'ять" є результатом лінощів пригадати?
Список використаної та рекомендованої літератури ^=^=
Аткинсон Р. Человеческая память й процесе обучения. — М.: Прогресе,
1979.
Изюмова С. А. Мнемические способности й усвоение знаний в школе //
Вопр. психологии. — 1986. — № 3.
Ипполитов Ф. В. Память школьника. — М., 1978.
Истомина 3. М. Развитие памяти: Учеб.-метод, пособие. — М., 1978.
Лурия А. Р. Внимание й память. — М., 1975.
Лурия А. Р. Нейропсихология памяти. — М.: Педагогика, 1974.
Ляудис В. Я. Память в процессе развития. — М., 1976.
Немов Р. С. Психология. — М.: Просвещение, 1995.
Общая психология / Под ред. А. В. Петровского. — М.: Просвещение,
1977.
Психологія І За ред. Г. С. Костюка. — К.: Рад. шк., 1968.
Роговин М. С. Проблеми теории памяти. — М., 1977.
Смирнов А. А. Проблеми психологии памяти. — М.: Просвещение, 1966.