Запорізький педагогічний коледж
О.М.Мельник
Загальна
Психологія
(схеми – опори)
Теорія відображення
1. Психіка - властивість мозку, його специфічна функція.
2. Ця функція має характер відображення .
3. Правильність відображення підтверджується практикою (Суб'єктивний образ об'єктивного світу ).
Особливості психічного відображення:
• дає можливість правильно пізнати об'єктивну дійсність;
• здійснюється в процесі активної діяльності особистості;
• удосконалюється і поглиблюється;
• носить випереджуючийхарактер.
Психологія - наука про психіку людини, закономірності її прояву і розвитку.
Психологія як наука - вивчення і пояснення психічних явищ.
Психологія як навчальний предмет - познайомити із основами наукової психології, щоб керувати поведінкою і діяльністю.
Етапи становлення психології як науки.
1. етап | Психологія як наука, що вивчає факти, закономірності, механізми психіки. | Сформувалась на базі філософії і матеріалізму. Основою є теорія відображення. |
2. етап | Психологія як наука про поведінку. | Виникає в 20ст. Завдання вважали спостереження за зовнішньою поведінкою, реакцією. Мислення не враховували. |
3. етап | Психологія як наука про свідомість. | Виникає у 17ст. в зв’язку із розвитком природничих наук. Здатність думати, відчувати назвали свідомістю. |
4. етап | Психологія як наука про душу. | Метод спостереження. Таке визначення біля 2 тис. років тому. Наявністю душі пояснювали незрозумілі явища в житті людини. |
Принципи сучасної психології
1. Детермінізму: психіка визначається способом життя і змінюється із зміною зовнішніх умов.
2.Єдності свідомості і діяльності: свідомість - внутрішній план діяльності людини.
3. Розвиток : психіка повинна розглядатись у безперервному розвитку як процес і результат діяльності.
Мозок і психіка
Нервова система : центральна (головний і спинний мозок) і периферійна
- нерви Головний мозок;
- нейрон - довгастий
- аксон - середній
- дендрити - мозочок
- синапс - проміжний
- мієлінова оболонка - лобні долі
- біла речовина - права і ліва кулі
- сіра речовина - кора великих півкуль
Асиметрія кори великих півкуль головного мозку.
І.М.Сєченов : „...всі акти свідомого і несвідомого життя за своїм походженням суть рефлекси."
Рефлекси: умовні та безумовні; рефлекторна дуга.
Нервові процеси в корі великих півкуль
Збудження Гальмування
- утворення нових систем - блокування нервових зв'язків,
тимчасових нервових зв'язків, активний процес - протилежний
збудженню.
Закони
• Іррадіації і концентрації
• Закон взаємної індукції (+ -)
• Явище домінанти (за Ухтомським).
Гальмування
Зовнішнє Охоронне
Внутрішнє
Динамічний стереотип
Тема № 4 : Розвиток психіки і свідомості .
Історичний розвиток психіки . Форми розвитку психіки . Психіка і свідомість . Суспільно - історичний характер свідомості . Структура свідомості . Єдність свідомого та несвідомого у психіці людини .
Ключові поняття : психіка , подразливість , інстинкт , навичка , інтелектуальна поведінка тварин , свідомість , структура свідомості , свідоме , несвідоме .
Орієнтовна тематика самостійної роботи :
- Покажіть єдність свідомого та несвідомого у психіці людини .
/ СВ.Д.59.ПП.О.218 / .
- В чому виявляється суспільно – історичний характер свідомості .
/ ПФ.С.50.ПП.Р.168 / .
Особистість
Л.І. Божович - „це будь-яка людина, яка наділена свідомістю; людина, яка досягла певного рівня розвитку".
О.Г.Ковальов - „суб'єкт і об'єкт суспільних відносин". О.МЛеонтьєв - „суб'єкт діяльності".
ХАРАКТЕРИСТИКИ ОСОБИСТОСТІ
• стійкість властивостей - при всій пластичності проявів особистість виступає як постійність психічного стану;
• єдність особистості — кожна риса залежить від її співвідношення з іншими якостями;
• активність особистості - багатогранна діяльність, спрямована на пізнання, зміну навколишнього світу; своєї природи.
СТУКТУРА.ОСОБИСТОСТІ.
За С.Л. Рубінштейном
Спрямованість | Виявляється в потребах, інтересах, переконаннях, мотивах діяльності, свідомості |
Знання Уміння Навички | Здобуваються в процесі життя і пізнавальної діяльності |
Індивідуально – топологічні особливості особистості | Проявляються в темпераменті, характері, здібностях. |
За К.К.Платоновим
Підструктура спрямованості Об’єднує ставлення і моральні якості особистості. Слід розрізняти рівень, широту, інтенсивність, стійкість, дійовість. Виявляються як відношення, так і моральні якості. | Підструктура соціального досвіду Включає знання, уміння, навички і звички, набуті в особистому досвіді, шляхом навчання. |
Підструктура форм відображення Охоплює індивідуальні особливості окремих психічних процесів, які формуються в процесі соціального життя | Підструктура біологічно обумовлена Об’єднує типологічні властивості О. Статеві і вікові особливості, патологічні зміни, які залежать від фізіологічних і морфологічних особливостей мозку. |
Дії
ДІЇ | ||||||
є рухи, спрямовані на: | складаються з окремих операцій | є окремими елементами | не є однорідними | поділяються на кілька видів | Виступають у вигляді: | |
Предмети -це найпростіші дії (їсти ложкою, забивати цвяхи тощо) Оточуючих людей (це акти) поведінки людини, вчинки (позитивні, негативні, оцінюються на основі норм моралі) | Операція – спосіб діяння, який відповідає умові завдання, контролюється метою дії Мета дії виражається в образі (моделі) результату, на який чекає особистість | входять до складу окремих компонентів діяльності | (цей поділ здійснюється за різними ознаками | - навичок - умінь ДІЙ - згорнутих - розгорнутих - орієнтовних - виконавчих - контрольних - завершальних - моторних - сенсорних - перцептивних - мнемічних - розумових - розумових - імажинативних - мовних - мовних - практичних - вольових | ||
Класифікація дій за ознаками змісту
1.Моторні дії 2. Перцептивні дії 3.Мнемічні дії 4.Розумові дії 5.Мовні дії 6.Імажинативні дії 7.Вольові дії тощо Кожна дія має свою специфічну структуру | Наприклад, розумова дія має таку структуру:
Виникнення задачі внаслідок аналізу проблемної ситуації1
Виникнення асоціації, пов’язаної із змістом і структурою задачі
Відсів асоціацій Поява передбачення, гіпотези, плану розв’язування
Перевірка гіпотези уточнення підтвердження заперечення |
1Задача тут виступає як модель проблемної ситуації. Але задача може ставитися учневі у „готовому” вигляді, наприклад, як математична задача, граматична вправа тощо.
Уміння
Від умінь залежить успіх у (трудовій, навчальній, ігровій) діяльності
Уміння
- пов’язане із знаннями;
- не є знаннями (людина може знати і розуміти, але ще не вміти)
§ Щоб набути уміння – недостатньо знати, необхідне певне вправляння у виконанні дій;
§ Вправляння є багаторазове виконання певних дій (видів діяльності) з метою їх засвоєння;
§ Сукупність дій, основаних на: застосуванні одержаних знань, перенесенні набутих дій у нові ситуації)
- характеризується:
§ Повільним виконанням дій;
§ Можливістю помилкових рухів (дій);
§ Необхідністю в довільній увазі (свідомому контролі);
- у праці дій переходить у навичку
§ вправляння дій
§ удосконалення способів виконання
- більшість психологів (педагогів) визначають по –різному
- більшість психологів визначають як початок формування навичок; педагоги визначають як творче використання навичок
Фізіологічні основи уваги
Закон взаємної індукції | Оптимальне вогнище збудження („домінантна”) Ухтомський | Ретикулярна формація | „Орієнтувальні рефлекси” (І.П.Павлов) | Динамічний стереотип |
Відчуття
Відчуття– пізнавальний психічний процес, що полягає у відображенні мозком окремих властивостей, якостей предметів та явищ об’єктивної дійсності внаслідок їх безпосереднього впливу на органи чуття.
„Інакше як через відчуття ми ні про які форми речовини і ні про які форми руху нічого дізнатись не можемо”.
Фізичний процес Фізіологічний процес Психічний процес
П
О
Д
Р Орган збудженняЦентр в корі
Аподразнення відчуттів ___________________ головного
З (рецептор)мозку
Н провідні шляхи
И
К
Види відчуттів
За контактом із подразником
Дистантні Контактні
- слухові - кінестетичні
- нюхові - шкіряні
- зорові - смакові
- органічні
За розміщенням рецептора
Інтерорецептивні Екстерорецептивні Пропріорецептивні
- органічні - зорові - кінестезичні
- слухові
- шкіряні
- нюхові
- смакові
Властивості відчуттів
Якість - кожен вид відчуттів має свої специфічні особливості, які
відрізняють його від інших.
Інтенсивність – визначається силою діючого подразника і функціональним станом рецептора.
Тривалість – часова характеристика, що залежить від тривалості
дії подразника.
Просторова локалізація - будь-який образ відчуття має елементи просторового розташування подразника.
Загальні закономірності відчуттів
Мах
(верхній абсолютний
поріг чутливості) Мінімальна різниця між двома
Міnподразниками, яка викликає ледь помітну
(нижній абсолютний різницю відчуттів – поріг розрізнення
поріг чутливості)
Закон Вебера-Фехнера
Сприймання
Сприймання – пізнавальний психічний процес, що полягає у відображенні в свідомості людини предметів та явищ у сукупності їх якостей та частин, що діють у певний момент на органи чуття. С≠В+В+В
Фізіологічні основи: первинний аналіз в рецепторах доповнюється складною аналітико-синтетичною діяльністю мозкових відділів аналізаторів.
◊ Міжаналізаторні зв’язки
◊ Внутріаналізаторні зв’язки
◊ "Рефлекс на відношення" (ІІ сигнальна частина)
◊ Система перцептивних дій
◊
Властивості сприймання | |||
Предметність Виражається у віднесенні відомостей, які отримуємо із зовнішнього світу до цього світу | Цілісність Сприймання завжди є цілісний образ предмета | ||
Структурність Сприймання – не сума відчуттів, ми сприймаємо фактично абстраговану із цих відчуттів узагальнену картину | Константність Завдяки константності, ми сприймаємо оточуючі предмети як відносно постійні за формою | ||
Осмисленість Сприймання у людини тісно пов’язане з мисленням, розумінням сутності предмета | Вибірковість Виявляється в переважному виділенні одних об’єктів у порівнянні з іншими | ||
Аперцепція Залежність змісту і спрямованості від досвіду людини, її інтересів, установок | Ілюзії Неадекватне сприймання, яке неправильно, викривлене, помилково відображає об’єкти | ||
Спостереження – цілеспрямоване планомірне сприймання об’єктів у пізнанні яких зацікавлена особистість.
Пам’ять
Пам’ять – пізнавальний психічний процес, що полягає у відображенні досвіду людини шляхом запам’ятовування, зберігання, відтворення.
Уявлення пам’яті – образи предметів і явищ дійсності, коли предмети і явища не діють на органи чуття.
Теорії пам’яті
суміжністю
Асоціативна (з’єднання)схожістю
контрастом
Теорія діяльності
◊ матеріал, як мета дії
◊ зв’язки між уявленнями залежать від того, що з ними робить суб’єкт
Фізіологічна:умовний рефлекс як акт утворення зв’язку між новим і раніше закріпленим.
Фізична:проходження нервового імпульсу зумовлює зміни синапсів, утворюються стійкі просторово-часові нейронні структури
Біохімічна:
◊ Після дії подразника відбувається короткочасна нейрохімічна реакція, що викликає фізіологічні зміни в клітинах
◊ Біохімічна реакція – утворення протеїнів
Хімічна:різноманітні перегрупування білкових молекул нейронів (ДНК – носій генетично спадкової пам’яті; РНК – основа онтогенетичної індивідуальної пам’яті).
Спілкування
"Спілкування – взаємодія двох чи більше людей, яка полягає в обміні між ними інформацією пізнавального чи афективно-оцінного характеру". ("Психологічний словник")
Функції спілкування
інформаційно-комунікативна | регуляційно-комунікативна | афективно-комунікативна |
Г.А.Андрєєва: Л.І.Долинська
- Комунікативна - Регулювання спільної
- Інтерактивна діяльності
- Перцептивна - пізнання
- формування свідомості
- самовизначення індивіда
Уява
Уява – це психічний процес створення людиною нових образів на основі її попереднього досвіду.
Функції уяви
Моделювання кінцевих результатів діяльності | Створення програми поведінки | Створення образів |
Фізіологічні основи уваги
Складна аналітико-синтетична діяльність мозку, в процесі якої проходить утворення нових систем тимчасових нервових зв’язків на основі раніше сформованих.
Умова виникнення | Процес | Прийоми | Результат | Форми реалізації | |||
Практична діяльність | Невизна-ченість проблемної ситуації | Уява | Аглютинація |
| Певним чином організована система образів | ||
Типізація | |||||||
Гіперболізація | |||||||
Схематизація | |||||||
Підкреслення | |||||||
Доповнення |
Емоції і почуття
Емоції – реакція людини і тварин на дії внутрішніх і зовнішніх подразників, що мають яскраво виражену суб’єктивну забарвленість.
| Почуття – відображення в свідомості людини її ставлення до дійсності, яке виникає при задоволенні чи незадоволенні вищих потреб | ||
- ситуативне відношення - прості - є в людини і в тварин | - стійке відношення - більш складні виражаються в емоціях - є лише в людини |
Особливості емоцій і почуттів
Функції
Сигнальна Регулятивна Комунікативна
Фізіологічні основи емоцій і почуттів
За своєю природою і рефлекторними явищами
Пов’язані з підкіркою, є складовими елементами базових рефлексів або актів інстинктивної поведінки.
Стійкі системи зв’язків у корі великих півкуль в утворенні яких велике значення має друга сигнальна система.
Воля
Воля- здатність людини свідомо контролювати свою діяльність і поведінку та активно керувати ними, переборюючи перешкоди і підпорядковуючи їх свідомо поставленій меті.
Активність – воля – свідомість
Воля = внутрішня активність психіки + вибір мотивів + цілепокладання + прагнення до досягнення мети + зусилля до подолання перешкод + здатність регулювати спонукання.
Функції волі
+ Спонукальна - Гальмівна
Мимовільні дії | Довільні дії |
- виникають під дією сигналу із периферійної системи; - природжені і набуті; - в основі механізм безумовного рефлексу; | - виникають із усвідомлення мотивів - пов’язані з дією сигнальної системи; - розумні дії: мислення, рефлексія Рефлексія обдумані імпульсивні |
Вольові дії
Нестабільний
Легко розстроюється Чутливий
Тривожний Неспокійний
Ригідний Агресивний
Схильний до роздумів Збудливий
Песимістичний Змінний, непостійний
Стриманий Оптимістичний
Некомунікативний Активний
Тихий
Меланхолік Холерик
Флегматик Сангвінік
Пасивний Комунікативний
Обачливий Контактний
Розсудливий Балакучий
Доброзичливий Чуйний
Миролюбивий Невимушений
Керівний, контролюючий Життєрадісний
Надійний Несхильний до неспокою
Рівний Схильний до лідерства
Спокійний
Стабільний
Тема № 17 : Характер .
Поняття про характер . Фізіологічні основи характеру . Риси характеру та їх характеристика . Національні риси характеру .
Типове та індивідуальне в характері . Тип характеру . Структура характеру .
Характер і самовиховання .
Ключові поняття : характер , риси характеру , структура характеру , типи характеру , типове та індивідуальне в характері , національні риси характеру .
Орієнтовна тематика практичних робіт :
- Визначення індивідуальних особливостей рис характеру , їх аналіз , педагогічні рекомендації . / ПФ.С.58.ПР.Р.215 / .
Орієнтовна тематика самостійної роботи :
- Складання психолого – педагогічної характеристики . / ПФ.С.60.ПР.О.223 / .