"Мислення дає знання про істотні властивості, зв’язки і відношення об’єктивної реальності; здійснює у процесі пізнання перехід від явища до його сутності".
Мислення – опосередковане та узагальнене пізнання людиною предметів і явищ об’єктивної дійсності в їх істотних властивостях, зв’язках і відносинах.
Фізіологічною основою мислення є вища форма аналітико-синтетичної діяльності, утворення другосигнальних зв’язків на основі першосигнальних.
Мислення виникає коли:
1. Безпосереднє пізнання неможливе (рентгенівські промені).
2. Коли безпосереднє пізнання можливе, але в реальних умовах – ні (історія, археологія).
3. Коли безпосереднє пізнання можливе, але нераціональне.
Функції мислення
Розуміння | Розв’язання проблем і задач | Цілеутво-рення | Рефлексія |