Доведено, що емоційна близькість та позитивне емоційне підкріплення викликає у дитини прагнення бути в усьому схожою на значимого дорослого, виникає потреба в ідентифікації (В.С. Мухіна, З. Фрейд), що в значній мірі впливає як на поведінку дитини, так і на формування її особистості в цілому. Наслідування є також механізмом формування у дитини самосвідомості та самооцінки, оскільки імітуючи, аналізуючи дії інших, дитина пізнає не лише оточуючий світ, а й саму себе, свої можливості, будує своє бачення світу, включається до системи соціальних стосунків. Зазначені особливості наслідування в дитячому віці ставлять певні специфічні вимоги перед оточуючими, що полягають у сприянні розширенню, збільшенню творчих можливостей наслідування дітей в ході онтогенезу. Проте нез’ясованим залишається ще питання впливу наслідування на розвиток творчих здібностей та особливостей переходу від наслідувальної до творчої діяльності. Очевидним є той факт, що цей перехід здійснюється через механізм вибіркового наслідування завдяки рефлективності творчо обдарованих дітей. Тому вже в дошкільному віці такі діти здатні до творчого наслідування, що в подальшому може сприяти переходу до власної творчості. Проте це твердження ще потребує подальшої розробки і доведення.