Структурно-функціональна модель усвідомленої саморегуляції, запропонована О.А. Конопкіним, покладена в основу розвитку і вивчення проблеми саморегуляції в ряді спеціальних напрямків. Одним з таких напрямків є дослідження індивідуального стилю саморегуляції у довільних формах активності (поведінці, діяльності, спілкуванні), що розробляється в роботах В.І. Моросанової [5; 11]. У своїх дослідженнях В.І. Моросанова відштовхується від ідеї про те, що прояв унікальної індивідуальної своєрідності життєдіяльності (поводження, діяльності, спілкування) суб'єкта значною мірою визначається індивідуальними особливостями саморегуляції довільної активності людини. На основі цих подань вона розробляє концепцію індивідуального стилю саморегуляції. У рамках даного підходу стиль саморегуляції визначається, як індивідуально властиві особливості регуляторних процесів, що стійко проявляються в різноманітних видах і формах довільної активності людини. Автор акцентує увагу на тому, що існує певна стабільність індивідуальної структури у стилях саморегуляції. Вона, зокрема, пише: «Про наявність феномена загального стилю саморегуляції можна говорити лише в тому випадку, коли індивідуальна структура й характерні для даної людини особливості саморегуляції мають тенденцію стійко проявлятися в різних життєвих ситуаціях при довільній організації людиною різноманітних видів своєї діяльності і поведінки й керування ними» [5, с. 19].
До індивідуально-типових особливостей саморегуляції, що визначають її регуляторний стиль, В.І. Моросанова відносить індивідуальні особливості функціонування основних регуляторних процесів, які описані вище, а також суб'єктно-особистісні властивості, які впливають на цілісний процес саморегуляції. Автор пише: «…поряд зі специфічними особливостями, характерними для однієї приватної регуляторної функції, існують і такі особливості, які характеризують функціонування кожного з ланок регуляції й тим самим процес регуляції в цілому» [5, с. 23]. До таких якостей автор відносить: самостійність, надійність (стійкість функціонування регуляторних процесів), гнучкість (можливість внесення корекцій у функціонування різних регуляторних процесів), адекватність, усвідомленість.