Змни в соцальнй сфер. Зрозумло, що реформаторськ нововведення не обминули соцальний бк соцалстичного життя.
З середини 50-х рокв заробтна плата стала провдною формою пдвищення добробуту. Середньомсячна грошова заробтна плата усх категорй робтникв службовцв за 50-т роки зросла на 25,3, 60 80-т роки у 3,2 раза в 1990 р. становила 248,4 крб. Мнмум заробтно плати досяг 60 крб. Поступово лквдовувався розрив у рвнях оплати низько- та високооплачуваних працвникв. Це стримувало професйне зростання робтникв, нженерно-технчних працвникв, не стимулювало трудову дяльнсть.
У 1965 р. скоротився робочий день. Фабрики та заводи перейшли на пятиденний робочий тиждень. Збльшилися вдпустки вагтним жнкам до псля пологв. Доходи колгоспникв вд громадського та особистого господарства збльшилися в 1951 1955 рр. на 50 . З введенням у 1956 р. щомсячного авансування грошова оплата прац колгоспникв поступово ставала переважаючою. У 1960 р. середньомсячний розмр становив 24,3 крб або близько 45 загально оплати трудодня. У липн 1964 р. було прийнято закон про пенс допомогу членам колгоспв.
Мнмальний розмр пенс встановлювався в розмр 12 крб. на мсяць. У 1966 р. була введена гарантована грошова оплата х прац. Протягом 1965 1990 рр. оплата прац у колгоспах радгоспах зростала бльш швидкими темпами, нж робтникв службовцв, досягла вдповдно 220,4 265,8 крб. Зрс рчний доход смей вд особистого пдсобного господарства. В 1990р. у робтникв службовцв вн становив 2,5 сукупного доходу 155 крб v колгоспникв 28,8 1880крб Певне значення для пднесення добробуту населення мало скасування або зменшення податкв, погашення державних позик тимчасово припинено у 1958 р. вдновлено у 1974 р Зростала роль суспльних фондв споживання.
Так, у 1963 р. у СРСР вони становили 17 нацонального доходу, у 1990 р. 82 . За х рахунок забезпечувалися безплатне навчання, охорона здоровя. Рацональншою стала структура споживання. Однак видатки на харчування були високими 47,4 заробтно плати робтника промисловост Дан взят з 2 Виплати допомоги залишалися низькими 717 крб. на рк на душу населення.
Урбанзаця посилила житлову кризу. В 1954 р. було прийнято ршення про будвництво ндустральними методами на основ серйного виробництва. Зросла площа введених в дю житлових будинкв. Люди почали переселятися з комуналок. Зменшилася гострота житлово проблеми. Проте рвень забезпеченост населення житлом був низьким. На 1 счня 1959 р. на одну людину припадало в середньому 6,35 м2 житлово площ. Будвництво за типовими проектами призводило до одномантност мст селищ. Протягом 60 - 80-х рокв житлова проблема загострилася, кльксть введених в дю житлових будинкв квартир 377 388 на 1000 чол. населення за 80-т роки практично не зростала.
Значну увагу придляли полпшенню водопостачання, побутовому споживанню газу. Велося будвництво метрополтенв. У побут зявилися наручн годинники, фотоапарати, радоприймач, телевзори, швейн та пральн машини, холодильники. У структур споживання населення зростала частка непродовольчих товарв. Проте у цлому рвень життя в Укран пдвищувався повльно.
Виробництво споживчих товарв не забезпечувало потреб населення компенсувалося мпортом. Вдставав вд потреб населення розвиток сфери послуг, торгвл, громадського харчування.