Международная политика Украины в 90-е годы ХХ века ПЛАН I. Вступ II. Основн вдомост про Раду вропи 1. Напрямки дяльност органзац 2. Структура Ради вропи а Комтет Мнстрв б Парламентська Асамблея в Конгрес мсцевих та регональних властей III. Вступ Украни до Ради вропи 1. Умови вступу 2. Законодавче пдгрунтя для вступу етапи обднання з Р IV. Ретроперспектива перспектива Украни в Рад вропи 1. Зобовязання Украни взят при вступ до Органзац. 2. Виконання зобовязань а Позитивн наслдки б Проблемн питання спвпрац з Р 3. Контроль та допомога Ради вропи у приведенн законодавства Украни до стандартв Р 4. Заходи, що проводяться щодо лквдац невиконаних зобовязань 5. Перспективн напрямки спвпрац з Р V. Висновок Одним з основних факторв, що сьогодн впливають на рвень свтового прогресу, розвиток будь-яко окремо взято держави, мжнародне спвробтництво.
Жити нин зольовано вд свтового спвробтництва не можливо жоднй кран. Саме в звязку з цим важко знайти таку, яка б не вступила в певн мжнародн вдносини з ншими державами свту. Саме мжнародна полтика головним чинником популярност крани.
Не винятком наша держава. Ще у Декларац про державний суверентет Украни, прийнятй Верховною Радою 16 липня 1990 року, Украна чтко визначила сво позиц стосовно органзац та здйснення мжнародних вдносин. У цьому документ, зокрема, говориться, що наша держава, як субкт мжнародного права бере участь у дяльност мжнародних органзацй в обсяз необхдному для ефективного забезпечення нацональних нтересв республки у полтичнй, економчнй, нформацйнй, науковй, технчнй, культурнй спортивнй сферах.
Основн положення Декларац реалзувались на самперед у новй Конституц Украни, нших законодавчих актах, у ршучих кроках держави на мжнароднй арен. Одним з важливих напрямкв мжнародно дяльност Украни участь у спвробтництв з мжнародними органзацями, перш за все вропейського континенту.
В цьому напрямку особливий нтерес для не, як для всх нших кран континенту, представля Рада вропи. Падння залзно завси берлнського муру стало сигналом до обднання всх вропейських держав на принципах демократ, верховенства права поваги до прав людини, особливо щодо кран Центрально та Схдно вропи. Ключову роль в цьому процес взяла на себе Рада вропи - найавторитетнша загальновропейська мждержавна нституця у галуз правового та гумантарного спвробтництва.
Тому в якост проритетного завдання вона визначила пдтримку правових реформ, поселення нових нститутв в цих кранах. Членство держави у Рад вропи розглядаться впливовими свтовими та вропейськими фнансово-економчними структурами Мжнародним валютним фондом, Свтовим банком реконструкц та розвитку та ншими, як показник внутршньо стабльност та додаткова гарантя захисту власних нвестицй та кредитв в цю державу. Вступ Украни до Ради вропи традицйно свдчить про демократичний вибр, послдовнсть у проведен реформ, спрямованих на захист прав людини та змцнення демократичних нститутв.
Тому одним з перших крокв мжнародного спрямування нашо молодо держави було здйснено заходв щодо вступу до ц авторитетно мжнародно вропейсько органзац. Основн вдомост про Раду вропи Рада вропи - це одна з авторитетних мжнародних органзацй. Вона займаться всма важливими питаннями, як виникають у вропейському суспльств, за винятком питань оборони. Програми дяльност охоплюють так сфери суспльного життя, як права людини, засоби масово нформац, правове спвробтництво, соцальн та економчн питання, охорона здоровя, культура, освта, культурна спадщина, спорт, молодь, мсцева демократя, транскордонне спвробтництво навколишн середовище, регональне планування.
Одним з важливих напрямкв дяльност ц органзац також розвиток полтичного партнерства з новими демократями Центрально та Схдно вропи, подання допомоги кранам цього континенту, в х полтичних, законодавчих, конституцйних реформах.
Коло питань, якими займаться вона не постйним, навпаки воно розширються, еволюцону, адаптуться до нових процесв ситуацй. Хоч поле дяльност Ради вропи до яко входить 41 держава-член, не всеосяжним, однак цього не можна сказати про х плани прагнення. Заснована Рада вропи була 5 травня 1949 року спочатку десятьма державами Великобританю, Францю, Бельгю, Ндерландами, Люксембургом, Швецю, Норвегю, Даню, талю, рландю, до яких пзнше придналася Греця та Туреччина серпень 1949 року. Сьогодн вона нарахову 41 державу-учасницю псля того, як до не придналися сландя та Нмеччина 1950 року, Австря1956 року, Кпр 1961 року, Швейцаря 1963 року, Мальта 1965 року, Португаля 1976 року, спаня 1977 року, Лхтенштейн 1978 року, Сан-Марино 1988 року, Фнляндя 1989 року, Угорщина 1990 року, Польща 1991 року, Болгаря 1992 року, Естоня, Литва, Словеня, Словакя, Румуня, Чеська Республка 1993 року, Андора 1994 року, Албаня, Латвя, Молдова, Украна, колишня Югославська Республка Македоня 1995 року, Рося Хорватя 1996 року, Грузя 1999 року. Новими державами-кандидатами Азербайджан, Блорусь, Босня Герцеговина, Врменя.
Сполучен Штати Америки, Канада та Японя надлен статусом спостергачв у мждержавних органах Ради вропи.
Штаб-квартирою ц органзац Палац вропи, що знаходиться у Страсбурз Франця. Рада вропи фнансуться урядами держав-членв пропорцйно до клькост хнього населення та державних ресурсв. Бюджет на 1999 рк склав 155034100 вро, з них 2663497,86 вро - внесок Украни.
Офцйними мовами англйська та французька, але пд час сесй Парламентсько Асамбле як робоч мови використовуються також нмецька, талйська та росйська. За певних умов пд час обговорв може здйснюватись переклад також ншими мовами. Вд самого початку свого снування Органзаця намагаться усувати будь-як перешкоди мж народами, створюючи в вроп диний простр, в основ якого лежать загальнолюдськ цнност. Тому вона була створена саме для захисту прав людини парламентсько демократ, забезпечення принципу верховенства права, для прийняття вропейських угод, як мають стандартизувати дяльнсть держав-членв у соцальнй та правовй сферах, для того, щоб сприяти усвдомленню снування вропейсько культурно самобутност, яка базуться на рзних системах суспльних цнностей охоплю рзн культури.
Прийнята в 1950 роц вропейська Конвенця з прав людини увнчу склепння споруди, якою стала Рада вропи. Конвенця якй постйно нада нових мпульсв охоронець - вропейський Суд з прав людини - стала центральним елементом вропейського правового порядку.
До ц Конвенц додалися також багато нших правових документв вропейська соцальна хартя, конвенця у запобганн катувань, Рамкова конвенця на захист нацональних меншин, а також 173 нш документи, в яких розглядаються найрзномантнш питання - вд студентських обмнв, захисту культурно та природно спадщини - до боротьби з корупцю та органзованою злочиннстю. Як кожна мжнародна органзаця Рада вропи ма сво кервн, або як х ще називають, статутн органи. Головним органом Комтет Мнстрв, Парламентська Асамблея. Конгрес мсцевих та регональних властей вропи.
Слд зазначити що для забезпечення дяльност ц мжнародно органзац, та статутних органв створено Секретарат, який ма постйний штат з 1300 осб. Його очолю Генеральний секретар, який обираться Парламентською Асамблею на пятирчний строк. Генеральний секретар координую та визнача дяльнсть Ради вропи. Комтет Мнстрв основним розпорядчо-виконавчим органом. До його складу входять мнстри закордонних справ всх держав - членв Ради вропи, або хн постйн представники у Страсбурз, як визначають основн
Цей статус стимулю продовжувати процес демократизац крани, створю умов... Вони також дйшли до висновку, що необхдно проводити бльш глибок реформ... Крм того не було ратифковано Протокол 6 вропейсько конвенц з прав люди... Рада вропи видля рзномантн субсид пд проведення демократичних перетвор... Микола Томенко Абетка Укрансько полтики Довдник.