Походження укрансько та росйсько мови. На думку деяких знавцв мови, укранська мова це далект росйсько мови, який сформувався внасвдок входження пвденноруських земель до складу Реч Посполито у другй половин ХV столття. Але це лише частково врно, бо все ж таки укранська та росйска мови мають лише дине джерело - старослов янську мову. Апологети ц теор посилаються, по-перше, на те, что населення Старослов янсько Рус розмовляло однею, старослов янською мовою, а , по-друге, наявнсть в сучаснй укранськй мови слв польського походження.
Розглянемо ц аргументи бльш докладно. Якщо прочитати хоча б деклька текств старослов янською мовою, то не можна не помтити, що до укрансько лексики вона ближча, нж до росйсько. Для приклоаду порвнямо хоча б деклька слв Ст сл. Укр. Рос. черленый червоний красный брашно борошно мука аксамит оксамит бархат мрежа мережа сеть челн човен лодка ковач коваль кузнец З наведених порвнянь неважко зробити висковок, що лексичною основою укрансько мови старослов янська мова, а точнше, пвденний далект.
Щодо впливу польсько мови на укранську, то заперечувати цей факт не можна. Але слд зауважити, що, по-перше, жодна в свт мова не розвиваться абсолютно вдокремлено вд нших по-друге, на формування укрансько мови помтно влинув насамперед тюркський чинник, а не польський слова тютюн, дах, рух, кавун, срник, кабак та багато нших тюркського походження, по-трет, в укранськй мов слова, як не спвзвучн н польським, н росйським екввалентам.
Наприклад Рос. Польськ. Укр. роза ружа троянда искусство штука мистецтво захватывать пориваць захоплювати отвращение встрет вдраза монах законк чернець священник ксьонз парох Наведен тут слова не могли утворитися внаслдок змшування польських слв з росйськими. Отже, укранська мова ма власний лнгвогенез, тобто еволюцю, що не притаманно жодному далектов. До цього слд додати, що перш пам ятки укрансько мови вдносяться до ХV - XV столть, тобто на литовський перод, а не польський.
Оповдання про бунт люципера ангелв, Хожден Богородиц по муках, Жит Святого Антоня Пустинножителя - твори, як написан ще в допольський перод мовою, яку ми зараз називамо староукранською. Тепер щодо ополячування укрансько мови та суспльства. На кнець ХV столття, тобто псля укладення Люблнсько 1569р. та Берестейсько 1596р. унй бльшсть укранського населення складало селянство. Решта жила в мстах була за сом складом не тльки багатонацональною, а ле й багатоконфесйною.
Городяни, як правило, об днувалися в нацонально-релгйн граомади польськ, нмецьк, укранськ, ретельно збергаючи е тльки батьквську вру, але й рдну мову. Отже, в мстах полонзаця буле дуже обмеженою поширювалася переважно на укранську шляхту, яка склала менше 1 населення укранських земель. Щодо розпорошеного по численних селах та хуторах селянства, то полонзуючи цю верству за повно вдсутност засобв масово нформац та розгалужено системи освти було просто неможливо. До того ж сама шляхта навть не збиралася обтяжувати себе такою благородною мсю, як вчити польсько мови свох хлопв.
Якщо розглядати будь-яку мову в сторичному ракурв, то слд зазначити наступне. В пероди родоплемнного устрою суспльства та державотоворення мова сну включно у формах далектв. лише внаслдок становлення централзовано держави на основ одного або клькох далектв формуться загальноприйнята державна мова. Московська держава формувалася протяком XIV - XVI столть. Водночас формувалася мовва ц держави.
До реч, фахвц назвають не старослов янською, а староросйською. Отже, сну багато пдстав стверджувати, що укранц росяни були двома нацями, що вже мали власн традиц власн мови. Укранська та росйська мови сестри рдн У результат контактв мж мовами взамовпливи неминуч. Це не може викликати жодних заперечень, якщо певн слова чи звороти запроваджуються не штучно, а з вимоги самого життя, осдаючи на стале пдгрунтя мови ншого народу. Так росйська лексикографя поповнилася суто укранськими запозиченнями хата-лаборатория, хлебороб, стерня, комнезам, незаможник, куркуль, повстанец, самостийник, делянка, заочник, косовица, доярка, пятисотенница, керманич, побратим, порожняк тощо. Навть численн найменування географчних одиниць пвнчного сусда перенесено з нашо мови Орловщина, Тамбовщина, Рязанщина, Смоленщина порвняймо Полтавщина, Кивщина, Сумщина.
Живцем засвоно побутово-етнографчн укранзми девчата, кузня, жинка, горилка, криница, трембита, полонина, рушник, куманец т. н. Деяк слова потрапили в росйську не в готовому, а в трохи змненому вигляд, як, примром, чрезвычайный, де до укранського прикметника звичайний додано старослов янський префкс чрез. Росйщення укрансько мови взагал та словникового складу зокрема вдбувалося за радянських часв не з добро вол нашого народу, а примусово, за наказом згори.
Неозброним оком можна побачити, скльки ще й тепер у нас побуту слв висловв, створених на кшталт росйських або вживаних з не притаманним укранськй мов значенням. Ц русизми почуваються тут так само впевнено, як у себе вдома.
Про це вже писалося мовилося багато, але зрушень не помтно. Ось лише деяк з них виключення треба виняток, в залежност залежно, роговиця ока рогвка, сиворотка сироватка, уступка поступка, заключення висновок, оточуюче середовище навколишн, пополам наполовину, похожий схожий, тьотя ттка, кладовка комора, нерозбериха безлад, пшком пшки, плодотворний плдний, клюква журавлина, жовтуха жовтяниця, швидше всього найшвидше, площадка майданчик, командировка вдрядження, учбовий навчальний, тим не менше а втм, проте, однак, рахувати вважати, жесть бляха, застнок катвня, купляти купувати, чолка чубчик, скряга скнара, прихожани парафяни, вмшуватися втручатися, головокружння запаморочення, добавляти додавати, дома вдома, жарений смажений Кальки можуть використовуватися тльки тод, коли в нашй мов нема потрбних слв висловв для позначення того або ншого предмета, стоти, явища тощо. Але, як бачимо, все це звичайнсньк дублети питомих, широковживаних лексичних одиниць рдно мови, як не лише вдтсняють х на другий план, а й узагал витискують з загального вжитку.