Про деяк етапи нищення мови

Про деяк етапи нищення мови. За останнх триста лт невол московськ колональн власт видали понад триста указв та циркулярв, спрямованих на заборону навть на знищення укрансько мови, ц осел буття духу народу, найважлившого нацонального дентифкатора, з допомогою якого кожна наця вирзняться з-помж нших, усвдомлюючи себе самодостатнм самочинним субктом стор. Започаткувалася ця тяжка руйнаця мови невдовз псля Переяславсько ради, коли московськ ченц й дяки прилюдно спалили на вогнищ перший том Четьй Миней Дмитра Туптала.

Вслд за цю подю церковний собор у Москв 1690 року осудив заборонив до вжитку книги визначних укранських письменникв богословв С. Полоцького, П. Могили, С. Ставровецького Галятовського, Л. Барановича, А. Радиволовського н. Оскльки угро-фнська, татарська мова, що панували у Московщин, для культурного розвитку були малопридатними, цар Петро наказав сво сатрапам замнити кирилицю на гражданку, яка зовсм не вдповдала фонетико-морфологчнй структур русько укрансько мови. Безцеремонно переписавши Граматику словянську Мелетя Смотрицького, московити закували нашу мову в чужу унформу силомць поднали з граматичними законами росйсько мови, перервавши таким чином розвиток укранського правопису на два столття.

Тод ж таки 1721 було запроваджено цензурування при друкуванн книжок укранською мовою.

В Украну надсилалися московськ пдручники з суворою пересторогою для шкл з произношением росссийских букв и исправном на то употреблением.

Це був перший смертний вирок укранськй книжц. За царювання Петра 1729 року зявився указ переписати з укран-сько мови на росйську вс державн закони постанови, вивезти з Украни Гетьманщини архви та сторичн документи. А дещо пзнше 1753 за царським повелнням було накладено заборону викладати укранською мовою у славнозвснй на всю Европу Киво-Могилянськй академ. Щопять - щодесять рокв до Украни з Москови Петербурга засилалися грзн заборони на право друкування укранських книжок, зокрема пдручникв для шкл. Особливо ревно дбала про обрусение народов, щоб вони перестали глядеть как волки из лесу, цариця Катерина. Це з вол запроваджено навчання 1783 з суворим застереженням о исправном и неукоснительном наблюдении как учителям, так и учащимся правил российского правописания.

Попам дякам наказано правити в укранських церквах молитви службу Божу голосом, свойственным российскому наречию.

Запопадливо заходилася цариця-цивлзаторка переменовувати назви поселень, аби в такий спосб прискорити вдчуження укранцв-малоросв вд сво стор. Творення т. зв. словянорусько словеноросйсько мови на замну староукрансько лтературно мови, малозрозумло московитам, стало основою знаряддям формування общерусского языка, взагал ро-сйсько культури. При такй ситуац освчене укранство, розумючи заборону сво мови з народною фонетикою та далектною пвнчно-захдною основою, заходилося шукати порятунку шляхом компромсу - староруською мовою С. Полоцький, Г. Сковорода.

Завдяки тому, що в духовних тайниках народу збереглися народн псн, школярськ врш та нтермед, укранська мова раптом вибухнула Енедою. Котляревського, творами Т. Шевченка, П. Кулша, Г. Квтки-Основяненка та н. На духовне пробудження укран-ського народу Рося вдповла жорстокими репресями. 1817 року була закрита Киво-Могилянська академя як головний центр нашо культури. Натомсть з метою русифкац вдкрито Кивський унверситет. Суворо заборонено вживати вислови Украна, укранський, знято з ужитку слова Малорося малороси, впроваджено назви Юг Росии та Южноруський, тобто русский.

За браком мсця лише побжно згадаю найголовнш укази та розпорядження, за допомогою яких росйськ шовнсти вбивали укран-ську мову. Насамперед це сумно-звсний циркуляр мнстра внутршнх справ Рос П. Валува 1863. Вн забороняв видавати пдручники, лтературу для народного читання та книжки релгйного змсту укранською мовою. Не менш зловсним був тамний Емський указ мператора Александра, яким категорично заявлялося украинского языка не было, нет и быть не может.

Цим же указом заборонялося ввозити укранськ книжки з-за кордону, друкувати оригнальн твори переклади на том же наречии, окрм сторичних памяток та документв творв художньо лтератури, з засторогою, щоб не было допускаемо никаких отступлений от общепринятого русского правописания. Зявився закон про заборону укранського театру друкування укранських текств до нот. Як завше, заохочувалося зро-сйщення укранського населення, але й тут не обходилося без певних заборон.

Так, в указах 1869 1888 рокв писалося про доплату царським чиновникам в десяти юго-западных губерниях лицам русского происхождения, исключая, однако, местных уроженцев. Псля жовтневого перевороту 1917 року бльшовики, не змнюючи тактики царв, розробили далекосяжну стратегю знищення укран-сько мови, як головного нося - народ. Щоб якнайповнше виявити провдникв нацонально де, новтн крани впровадили в 20-х роках т. зв. укранзацю.

Цього, як показав процес СВУ 1929, виявилося замало, тод Москва заходилася лквдувати резерв укранського нацонального духу - селянство. Було вчинено небачений в стор людства геноцид - голод 1932-1933 рр який забрав близько 10 мльйонв селян. Разом з голодомором великим терором 1937-1938 рр. розпочався полтико-волюнтаристський наступ на внутршню структуру укрансько мови. 1933 року затверджено новий правопис. На фонетичному рвн вилучено лтеру, замнено грецьку тета на позначення Т. Позбавлено йотац голосних а, у, о я, ю, йо у словах ноземного походження аудиторя замсть авдиторя. Щоб розхитати морфологчний рвень укрансько мови, було вчинено грубе втручання в флексйну структуру, зокрема вилучено закнчення И в родовому вдмнку однини менникв третьо вдмни радости - радост, любови - любов т. д. Зросйщення так глибоко вкорнилося в мовний органзм, що сучасн поколння трактують його як органчний розвиток укрансько мови. Варто згадати постанову ЦК КПРС 1983 року, за якою вчителям доплачували 16 вдсоткв надбавки до платн за навчання росйсько мови лтератури в школах вузах.

А як розумти рекомендац хрущовсько доби про вдмову за бажанням батькв вивчати укранську мову в школах Наш меч духовний Л. Баранович спрямували проти нас самих або, кажучи словами поета Що чуже - то наше. А що наше - нам же й чуже Наша доля ворожа Нас дорже - нашим ножем В. Стус. нин в незалежнй Укран ми зробили укранську свою державною мовою, захистивши збергши. Але беручи до уваги так традегн факти стор треба пам ятати ще один важливий закон треба берегти, любити рдну мову та водночас поважати нш.