Слово не стоть на мсц. Воно безперервно рухаться з одн мови в ншу в нашй мов повно таких цкавих слв. До найбльших з кльксного погляду належать нмецьк.
Вони так органчно адаптувалися в нашому мовному вжитку, що в багатьох випадках не сприймаються як слова ншомовного походження. Це, наприклад, будувати, гаптувати, гамувати, коштувати, мусити, мордувати, мурувати, керувати, плюндрувати, вага, варта, груба, келих, кухоль, комин, лантух, ганчрка, кучер, крам, шафа, шина, смак, рятунок, рама, кмната, картопля, крейда, будинок та багато нших назв реалй, пов язаних з побутом рзними сферами давнх ремсничих виробництв.
Нмецьк лексичн запозичення вживають також на позначення предметв, понять процесв у царин технки та будвництва верстат, домкрат, кельма, клейстер, клапан, кран, муфта, стамеска, фуганок, шпунт, шланг, штукатурка, вйськово справи бруствер, гаубиця, гауптвахта, фрейтор, офцер, солдат, фельдмаршал, фланг, штаб, штурм, мистецтва арфа, балетмейстер, камертон, капельмейстер, лейтмотив, танець, друкарства абзац, кегль, форзац, шрифт, грництва шахта, шихта, штольня, штрек, шурф, торгвл та фнансв бухгалтер, вексель, касир, маклер, штраф, побутових речей ктель, фартух, футляр, ширма.
Слова французького походження потрапляли до укрансько мови спочатку через польське, а потм росйське посередництво.
Тут бачимо суспльно-полтичну термнологю абсолютизм, альтернатива, асамблея, бюлетень, бюрократ, демонстраця, мпералзм, комюнке, нацоналзм, режим, саботаж, шантаж, мистецьк термни поняття акомпанемент, амплуа, ансамбль, балет, бюст, гравюра, натюрморт, рояль, шедевр, армйську лексику авангард, ар ргард, амбразура, арсенал, гарнзон, дирижабль, парашут, назви одягу, тканин, предметв побуту блуза, вуаль, велюр, драп, пальто, трикотаж, абажур, одеколон, ридикюль.