ВИСНОВКИ

ВИСНОВКИ. В. Симоненко широко використовує антоніми у своїх поетичних творах. На основі протиставлення побудована більшість його творів. Антонімія дає змогу поетові через контрасти точно виразити свої почуття та переживання, болі та радощі. Аналізуючи творчість В.Симоненка, дослідила вживання автором антонімів у його поетичному доробку. Антоніми широко використовуються письменником у творах, вирізняючи їх, утворюючи неповторний самобутній колорит. 1. Антонімія ще залишається не достатньо дослідженим мовним явищем.

Багато мовознавців звертались до вивчення даної проблеми. Але точки зору з деяких питань, стосовно антонімів, дуже різняться. Розрізняють антоніми, що позначають абсолютні та відносні протилежності. Кожну з цих груп поділяють на підгрупи. Так, до першої групи відносять антоніми, які означають протилежні явища, процеси, властивості, що існують в об єктивній дійсності матеріального світу а також антоніми, що позначають протилежні явища, процеси, події, факти, властивості, що діють у суспільстві. Друга група також включає в себе два різновиди антоніми, що означають реально існуючі незалежно від свідомості людей явища, та мовні одиниці, які позначають явища, протилежність яких сприймається свідомістю суб єктивно.

М.Р.Львов класифікує антоніми, вирізняючи чотири типи протилежності контрарну, контрадикторну, векторну та лексеми, що вказують на участь у дії двох сторін. Наведена класифікація антонімів не може вважатися єдиною.

Так, на основі лексико-семантичних відношень виділяють три основні різновиди 1 наявність ознаки - відсутність ознаки 2 початок дії або стану - припинення дії або стану 3 більший ступінь вияву ознаки - менший ступінь вияву дії чи ознаки. На думку багатьох дослідників антонімії, ці мовні одиниці поділяються за двома різновидами показників семантичними і структурними. Докладно структурну класифікацію розглянув Л.А.Новіков. Дослідник виділяє різнокореневі лексичні та однокореневі словотвірні антоніми. З ним погоджується більшість науковців. Але існують різні точки зору на виділення антонімів, утворених шляхом додавання частки не в окрему групу.

Не всі науковці визнають існування міжчастиномовної антонімії, вважаючи антонімами лише слова однієї частини мови. Не дійшли вчені згоди щодо морфологічної класифікації. Усі одностайно визнають іменникові, дієслівні, прикметникові, прислівникові протиставлення. Стосовно виділення прийменникової та займенникової антонімії питання залишається відкритим. 2. У даній науковій роботі проведена класифікація антонімів, ужитих у поетичних творах В.Симоненка, за трьома найважливішими напрямками семантичним, структурним та морфологічним. Семантична класифікація виділяє три типи антонімів. До першого включаємо антоніми, що позначають стать, орієнтацію в просторі, наявність ознаки- відсутність ознаки, абстрактні поняття, риси характеру людини та її почуття.

Другий клас об єднує у собі антоніми, що позначають протилежне спрямування дій, ознак, антоніми на позначення руху. До третього класу підносять антоніми на позначення якісних протилежностей, здатних мати різні щодо міри або інтенсивності проміжні ступені вияву. Серед них виділяють більший ступінь вияву ознаки - менша кількість або ступінь вияву ознаки смакові відчуття та колір емоційні, морально-етичні та інтелектуальні властивості. З структурного погляду розрізняємо однокореневі та різнокореневі антоніми. Досліджуючи антоніми з морфологічного боку, можна твердити, що найчастіше автор вживає іменникові та дієслівні антонімічні пари. Рідше знаходимо прикметникові та прислівникові антонімічні пари. Зустрічається антонімія серед прийменників та займенників. У науковій роботі зупиняюся на такому мовному явищі як синонімічна антонімія. Для Симоненка воно дуже характерне.

Поет вміло використовує синонімічну антонімію, замінюючи один із членів пари синонімом. У творах митця знаходимо приклади міжчастиномовної антонімії. Хоча не всі вчені виділяють даний клас, але на мій погляд слушно розглядати антоніми не лише як слова однієї частини мови, а й різних. Вживання міжчастиномовної антонімії поетом ще раз доводить доцільність її існування. 3. Лексична антонімія є досить поширеним явищем у мові поезій Василя Симоненка.

За допомогою цих одиниць автор висловлює найрізноманітніші почуття і думки у будь-якому стилістичному ключі, починаючи з урочисто-піднесеного і закінчуючи підкреслено-побутовим чи навіть гумористично-сатиричним.

Засоби антонімії, до яких звертається митець, свідчать про його намагання донести до читача ідейний задум творів. Ідейно-мистецькі засади талановитого майстра, поетична чистота і мудра зрілість світобачення, гострота і влучність висловлювання - все це сприяє збагаченню поетичної думки.

У поета глибоко відшліфоване кожне слово. За допомогою антонімічних пар в межах речення виявляються яскраві зіставлення і протиставлення. У мовній практиці В.Симоненка велика кількість антонімів, які базуються на загальномовній лексиці, і тому називаються загальномовними.

Поет використовує їх, уникаючи нагромадження однакових антонімічних пар, змінює їх форму, стиль вірша, його структурну будову. Не менш важливе значення в Симоненкових поезіях відіграють і індивідуально-авторські антонімічні пари. Вони яскраві, неповторні. Читаючи його поезії, можна зрозуміти, що це пише саме В.Симоненко. Ці протиставлення і становлять одну із специфічних рис творчого доробку митця.

Найчастіше для індивідуально-авторських новотворів використовуються словосполучення, дещо рідше - іменникові та дієслівні антоніми. Саме останні антоніми і надають найбільшого стилістичного ефекту. 4. Важливе значення відіграє контрастне протиставлення у поетичних творах В.Симоненка, яке письменник використовує для яскравішого відображення сказаного. Семантичні стосунки між словами-антонімами не завжди бувають нерозривними і здебільшого антонімічні відношення пов язуються за певними стилістичними функціями, що їх виконують антоніми в контексті. Антоніми сприяють підсиленню певного поняття. На основі цього виділяють найбільш виразні функції зіставлення, протиставлення, антонімічної градації. Ці стилістичні прийоми широко вживає В.Симоненко.

Творчо використовує поет у своїх творах антитезу, як стилістичний прийом. Вона цікаво переплітається з переносним вживанням одного з членів антонімічної пари. Прикладом широкого використання антитези є його вірш Україні та Перехожий. Симоненкові оксюморони створюють експресію поетичного вислову.

Вони вказують на незвичність зіставлюваного, на небуденність явища. Вони свіжі, колоритні, виразні. Тонко вживає їх поет в інтимній, громадянській та філософській ліриці. Отже, можна стверджувати, що мовна естетика Василя Симоненка створювалась на максимальному використанні антонімів, Це дозволяло поетові всебічно характеризувати образи людей, їх дії, вчинки, явища природи, суспільне життя виявляти при цьому своє ставлення до зображуваного.

Саме завдяки філігранно дібраним і витвореним антонімам та фігурам, побудованим на їх основі В.Симоненко витворив свій власний неповторний індивідуальний стиль, який відрізняє його твори від решти письменників, не дає сплутати ні з ким. Цим і цінна лірика Симоненка. Саме тому так хвилюють і привертають увагу його поезії читачів протягом років. VII. ЛІТЕРАТУРА НАУКОВА, ПРАКТИЧНА. 1. Бердник З. Спогади про альма-матір, або квіти Василеві Симоненку. -Літ. Україна 1989. 2. Бобух Н.М. Антоніми та фразеологізми з семантичне протилежними компонентами Мовознавство 1992 4 - С.62-67. 3. Брюховецький В. Хто найдужче любить життя штрихи до портрету В.Симоненка УМЛШ 1985 1 - С. 13-18. 4. Ганич Д.І Олійник І.С. Словник лінгвістичних термінів К. Наукова думка, 1985. 5. Гатненко А. Історія одного запису про поета В.Симоненка Знання та праця 1989 С.11. 6. Гончар О. Витязь молодої української поезії В кн. Лебеді материнства Дніпропетровськ Промінь, 1989 С.5-9. 7. 3 матір ю на самоті, розмова поета М.Сома з Г.Ф.Симоненко-Щербань про творчість В.Симоненка Дніпро 1985 1 - С.74-89. 8. Горинь Б. Тихий і громовий голос Василя Симоненка Вечірній Київ 1994. 9. Грищенко А. П. Сучасна українська мова К. Вища школа, 1993, С.121. 10. Ільницький М. В твоєму імені живу. Про творчість В. Симоненка Прапор 1985 1 -С. 160-169. 11. Історія української мови Лексика і фразеологія. Винник В.О Горобець В.Й Карпова В.Л. та ін К Наукова думка, 1983. 12. Коваль В.П. Експресивне використання антонімів в художньому мовленні УМЛШ - 1986 4 С. 15-21. 13. Миллер Е.М. Межчастеречная антонимия Изд-во Сарат. ун-та 1983. 14. Моренець В. Василь Симоненко філософія почуття Вітчизна. -1981 11 С. 34-37. 15. Олійник Б. Вітер часу не остудить Літ. Україна 1985 10 січня 16. Пахаренко В. Духовний камертон В.Симоненка Слово і час 1993 - 2 - С. 3-7. 17. Полюга Л.М. Словник антонімів К 1987 С.4. 18. Пономарів Д.О. Стилістика сучасної української мови К. Либідь 1993 С.64. 19. Пономарів Д.О. Сучасна українська мова К. Вища школа, 1990 С. 92. 20. Процеси оновлення літератури Слово і час 1990 3 - С. 78-90. 21. Русанівський В.М. Семантичні процеси розвитку української лексики К 1983 - С. 677. 22. Соловей Е. Уроки поэзии, уроки перевода Литературное обозрение 1985 10. 23. Сучасна українська мова. за ред. Грищенка А.П К. Наукова думка, 1993 С.121-125. 24. Ткаченко А.О. Василь Симоненко.

Нарис життя і творчості К. Дніпро, 1990. 25. Ткаченко А. Нерозкрита грань Слово і час 1990 1 - С. 32-33. 26. Яременко В. Духовні острови Дніпро 1988 6 - С. 69-70. ХУДОЖНЯ 27. В.Симоненко.

Лебеді материнства К. Молодь, 1981. 28. В.Симоненко.

Лебеді материнства Дніпропетровськ Промінь, 1989. 29. В.Симоненко. Поезії К. Радянський письменник, 1984. VIII. ДОДАТКИ СЛОВНИК АНТОНІМІВ. Б без - із 28, 88 безліч - один 29, 108 безсмертні - смертні 29, 90 біль і горе - щастя 29, 46 благословляю - проклинаю 74, 72 бродить - спочивать 29, 32 будні- свята 29, 59 було - не було 29, 58 було - нема 29, 13 В вийшов - перейду 29, 87 відчай - надії 29, 102 вір - брехать 29, 105 віяв - вмер 29, 55 вмирав - воскресав 29, 37 ворог - друзі 29, 79 вперед - назад 29, 106 вранці - вночі 29, 85 всерйоз - прикидається 74, 40 втіхи - печалі 29, 26 втратив - стрів 29, 53 Г глухі ночі - сонячні віки 29, 21 говорю мовчки 29, 100 говорячи не мовчи 29, 44 гомін - тиша 24, 43 гомінливі - мовчали 29, 35 господь - простий чоловік 29, 23 година - негода 24, 23 грім з ясного неба 29, 43 грубість - теплота 29, 100 гуркотять - зупишію 29, 96 Д дай - віддам 29, 67 дні - ночі 29, 53 дні - ночі 29, 80 доблесть і слава - оргії і варварські забави 29, 30 добрі - злі 29, 70 дорога - стежинка 74, 109 древніє - молодіє 29, 74 друг - ворог 29, 108 дуже радісна - трохи сумна 29, 34 Є є - пощезнуть 29, 74 Ж жахливо веселий 29, 93 живився - погас 29, 23 живу - вмираю 29, 72 жорстока - лагідна 29, 74 жорстока - мила 29 71 З з - в 28, 49 за себе - за них 28, 20 забуте - незабуте 29, 80 забуття - мудрість 29, 31 загадкова - проста 29, 26 заридати - засміюся 29, 105 застав - нема 29, 13 з вечора до ранку 29, 52 земля - небо 29, 71 знайти - загубить 29, 60 зряча - сліпа 29, 81 зупинись - не впиняйся 29, 106 зустрів - не зберіг 29, 101 Л любити - ненавидіти 29, 53 любов - зненависть 29, 113 любов і ласка - ненависть і гнів 29, 20 М маленьких - великих 29, 112 мільйон - один 24, 109 міліони - одна 29, 51 мовчанням мені кричи 29, 44 мрійна - тривожна 29, 25 мрія - наяву 28, 184 мрія - жива 28, 165 мука - радість 29, 25 Н надія - смуток 29, 105 нагадує забутий сон 29, 49 на життя - на смерть 29, 29 найскладніша людина проста 29, 83 не дивитись - дивитись 29, 62 недруги - друзі 29, 95 ненавидіти - любити 29, 45 ненависть - любов 29, 43 ненаглюдна - злюща 29, 59 не сплю- засну 29, 98 ніжний - жорсткий 29, 100 ніжність - грубість 29, 100 ні краю ні кінця 29, 67 німою тугою - живою радістю 29, 48 ні початку, ні краю 29, 42 ніч - день 29, 112 ніч - ранок 29, 48 О образа, гнів - любов 29, 59 один - інший 28, 102 одурені прозріли 29, 72 оптом - вроздріб 29, 40 П палац - печера 29, 41 пилюка, багнюка - чиста, біла 29, 61 погасили пожежами 29, 86 полюби - зрадь 29, 97 правда - брехня 29, 83 правда - зло 29, 108 правда - кривда 29, 21 правда - тьма 29, 90 проміння із імли 29, 69 Р радість - жаль 29, 59 радію - сумую 29, 72 радощі - турботи і жалі 29, 96 радощі - муки 29, 96 радощі - сльози 29, 118 ранки - вечірній час 29, 25 регіт - плач 29, 22 С самиці - самці 29, 86 світло - морок 29, 113 свята - дні робочі 29, 25 сизохмарна даль - світла печаль 74, 47 сіре - голубе 29, 46 слова ясні - бурмотіння 29, 105 сльози - любов 29, 84 смертні - безсмертя 29, 90 сміх - журба 29, 43 сміятись - плакати 29, 107 сміятися - страждати 29, 69 сняться - наяву 28, 174 сонце - біль 29, 63 спати - жити 29, 98 співали - тиша 29, 78 станеш - просвистиш 29, 96 , стара - нова 29, 16 строга - ніжна 29, 114 сум - любов, щастя 29, 87 сумний - веселіш 29, 58 Т тато - матір 29, 37 ти - я 28, 108 тиша - грім 19, 42 туман - сонце 29, 114 У убиті ожили 29, 72 усмішки - мука 29, 70 ущухне - загуде 29, 33 X холодно - радісно 29, 29 хто не з нами, той проти всіх 29, 73 Ц цивілізовані мавпи 24, 86 Ч чорні - білі 29, 96 Щ щасливий нещастям 29, 44 щастя - зло 29, 16 щастя - лихо 29, 16 щастя - біда 29, 69 Я я - ти 29, 97.