Обычаи. (Укр.)

Духовна культураКожнанац я, кожен народ, нав ть кожна соц альна група ма сво звича , що виробилисяпротягом багатьох стол ть освячен в ками. Алезвича - це не в докремлене явище в житт народу, це - вт лен в рухи д юсв тов дчуття, св тосприймання тавза мини м ж окремими людьми. А ц вза мини св тов дчуття безпосередньовпливають на духовну культуру даного народу, що в свою чергу вплива на процеспостання народньо творчост . Саме тому народна творч сть нерозрив- но зв язана з звичаями народу.Звича народу - це т прикмети по якихрозп зна- ться народ не т льки в сучасному, а в його сто- ричному минулому.

Звича - це т неписан закони, якими керуються внайменших щоденних найб льших всенац ональ-них справах. Звича , а також мова- це т найм цн ш елементи, що об днують окремих людей в один народ, в одну нац ю. Звича ,як мова, виробилися протягом усього довгого життя розвитку кожного народу.В ус х народ в св ту сну пов р я, що той хто забувзвича сво х батьк в, кара ться людьми Богом. В н блука по св т , як блуднийсин, н де не може знайти соб притулку та пристановища, бо в н загублений длясвого народу.

Наш великий поет Тарас Шевченко, звертаючись доУкра ни, як до матер , що в чно стражда пита Чи ти рано до сх д-сонця Богу немолилась ? Чи тид точок непевних Звичаю не вчила? I Ми, укра нц , нац я дуже стара свою духовнукультуру наш пращури почали творити далеко до християнського пер - оду наУкра н . Разом з християнством В зант я принесла нам свою культуру, але самесвою культуру, а не культуру взагал . У нас на Укра н вже була нац ональнакультура, Володимир Великий т льки додав християнську культуру до сво р дно , батьк всько культури.

Зустр ч В зант з Укра ною - це не була зустр чб дного з багатим це була зустр ч якщо не р вних, то близьких поту- гою, алер зних характером культур. Ще й тепер ми ма мо у сво х звичаях народн й усн йтворчост ознаки зустр ч , по д- нання староукра нсько , дохристиянсько культур.Але ми до цього вже так звикли, що нод не можемо розп знати дек нча ться в народних звичаях староукра нське де почина- ться християнське.Бо староукра нськ традиц вв йшли у плоть кров наших звича в, тепер мисоб не уявля мо Р здва без кут , Великодня - без писанки, Свято Тро ц - безклечання, нав ть назив мо це останн свято Зеленими Святами . Вс мив дзнача мо свято Купала, на Введ ння заклика мо щастя на майбутн й р к, на Катерини кличемо долю, а на Андр я хто з нас не кусав калети це великийкорж з б лого борошна яка д вчина не ворожила, чи вийде зам ж цього року ?Нарешт , д ти, бавляться весною, сп вають А ми просо с яли, с яли, Ой, д д-Ладо, с яли, с яли Сп вають под бне д вчата, ведучи хоров д Ой, д д, д д Ладо Все це - наша дохристиянська культура, нашанайстар ша традиц я. Кутя - це символ урожаю, писанка - це символ народженнясонця.

Зеленим г ллям наш предки охороняли сво IIжитло в д нечистих дух в, що прокидаються таквони в рили разом з воскрес нням природи - в д русалок, мавок, перелесник в . Купала - це типове дохристиянське свято з ус мастароукра нськими атрибутами.

Ладо - це поганський бог кохання плодючост . На час, у який ми тепер святку мо Р здво Христове,колись, ще до християнства на Укра н прпадало свято зимового повороту сонця.Це був час ворож ння на майбутн й р к а тому ми тепер ма мо в р здвянихзвичаях ц лу низку дохрис- тиянських елемент в, що мали сво м призначеннямнакликати добрий врожай у наступн м роц , багатство добробут у д м господаря,щаслив лови для мисливця, вес лля для д вчини та щасливу мандр вку для парубка- дружинника князя або й самого княжеча.

Вс стих йн сили природиумиротворяються та закликаються, щоб не д яли на шкоду людям худоб . Про все це сп ва ться в колядках, що були в дом далеко ще до початку християнських час в на Укра н це виявля ться узвичайних обрядах, як ось дванадцять пол н, дванадцять святвечерн х страв,закликання на вечерю мороза, вовка, чорно бур та злих в тр в, д дух напокутт , с но на стол . Вс ц рухи, д слова, що на перший погляд немають н якого значення в житт людини, в ють на серце кожного з нас чаромр дно стих для душ живущим бальзамом, який сповню могутньою силою.